ОСТАННІ НОВИНИ

Ігор Мартиненко: "Палац Хоткевича може розколотися навпіл"

Галина ТАРАБАНЬ, «Львівський портал»

|

Міський Палац культури ім. Гната Хоткевича давно потребує термінового капітального ремонту. Виділені для цього кошти зникли в невідомому напрямку.

Директор міського Палацу культури ім. Гната Хоткевича Ігор Мартиненко розповість про проблеми з якими зіткнувся один з найбільших у Львові палаців культури. А також про те, як керівництво палацу примудряється викручуватися із ситуації та підтримувати життєдіяльність закладу.

Спершу розкажіть коротко про історію палацу.

Якщо в двох словах, то наш палац – найстаріший заклад культури у Львові. Він збудований в 30-х роках минулого століття за кошти львів’ян. Відтоді палац не припиняє своєї діяльності як установа культури. За винятком двох перерв – під час 2 світової війни і під час реконструкції в 70-х роках.

Пане Ігорю, нещодавно ви заявляли, що палац потребує термінового капремонту. Розкажіть детальніше.

Моя заява була не першою і, підозрюю, не останньою. Проблема капітального ремонту з’явилася ще тоді, коли я прийшов працювати сюди директором в 1990 році і вона переслідує нас досі.

Зрештою, ви ж пам’ятаєте той складний час, коли не було державного фінансування не тільки для культури. Тоді ми мали кошти тільки для 43,5 одиниці працівників палацу, а так змушені були давати раду самі. З палацу було вкрадено все, що могло бути вкрадене, він був у жалюгідному стані – жодного цілого вікна не було.

Нині ж існує багато інших проблем, які ми власними силами не здатні вирішити. Це ремонт туалету, гардеробів. Хоча самотужки зробили ремонт всередині приміщення, в навчальних приміщеннях, бо далі все псується. Я сподіваюсь, нова міська команда, у якій дуже багато молодих облич, таки допоможе нам.

Ви також згадували, що у споруді з’явилася тріщина…

Так, тріщина, про яку я говорив, існує вже давно. Правда спершу вона була лише на 4 поверсі. Нині ж опустилася аж до підвалу. Я про це попереджав з початку її появи, звертався до міської ради (бо ми все ж таки міський палац). До останнього часу належної реакції не було. Ми намагалися виходити із ситуації самотужки – самі платили за експертизу, визначили причину її появи.

Яка ж причина виникнення тріщини?

Причина тріщини була закладена під час реконструкції в 70-х роках (не буду зараз в різні технічні нюанси входити). Плюс постійна вібрація від потягів, які практично щохвилини проходять повз палац. Фундамент просідає і тріщина поширюється.

До яких наслідків може призвести така тріщина. Чи може вона нести небезпеку для людей, які відвідують палац, або для тих, хто виступає на сцені?

Наразі, ні. Але в перспективі така небезпека може виникнути. Я думаю, легше спершу запобігти трагедії, чим потім “розгрібати” наслідки.

Міська влада Вам допомагає?

До мене доходять чутки (на жаль, я повинен користуватися чутками, а не чіткою інформацією, яку мені, як керівнику, мали б доводити), що з міського бюджету на потреби нашого палацу таки виділили кошти, замовлена проектна документація. Проте з якихось причин ці кошти до нас не дійшли.

Скільки було виділено коштів і чи цього достатньо, на вашу думку?

Минулого року було закладено 200 тисяч гривень. Звичайно, цих грошей недостатньо для цілковитого вирішення проблеми, але їх було б достатньо, принаймні, для початкових робіт. До речі, у проекті цьогорічного бюджету була пропозиція закласти значно більше коштів – йшлося про 1 млн. грн. на капітальний ремонт палацу. Туди, окрім згаданого, входив і ремонт сцени..

Чи проводили ви підрахунки, скільки потрібно загалом коштів, щоб привести до ладу палац культури імені Хоткевича?

2 мільйони …. доларів ( сміється – авт.).

Нещодавно у Львові перебував з візитом прем’єр – міністр України Віктор Янукович – і дуже багато мистецтвознавців прийшли просити допомоги з держбюджету. Чи були Ви присутні на візиті?

Наскільки мені відомо, там були запрошені конкретні люди, і я до їх числа не потрапив. Однак, якби навіть мене запросили – не думаю, що ця зустріч дала б конкретні результати для палацу. Оскільки, там звучали лише загальні фрази.

Загалом, я вважаю, що палацом повинне опікуватися передовсім місто. Адже міський палац культури є обличчям Львова.

Чи можливо, щоб подібна установа заробляла сама на себе і не потребувала дотацій з бюджетів?

Наш палац, як, до речі, будь-яка установа культури, повністю заробляти сама на себе не може, тим паче отримувати шалені прибутки від своєї діяльності. Так, за навчання дітей в різноманітних колективах батьки платять гроші. Хтось нам платить за оренду зали. У нас проводять різноманітні заходи, зокрема виступи Галицької ліги КВК. Але повністю, повторюсь, забезпечити самі себе ми не в змозі, це нонсенс.

Наше завдання зовсім інше – нести культуру, виховувати дітей, молодь і дорослих. Унікальність нашого палацу в тому, що до нас може прийти будь-хто, не залежно від віку, починаючи від трьох років і до понад 70.

У нас є аматорські об’єднання… До прикладу, клуб любителів кактусів! Ці люди зустрічаються, обмінюються думками, а минулого року організували чудову виставку.

Зрештою, ми для цього існуємо, а не для того, аби заробляти гроші.

Може тоді варто розширити територію палацу чи перепланувати його?

Це технічне питання, і на нього повинні відповідати будівельники, які добре в цьому розуміються. Наприклад, управління капітального будівництва. Я ж за освітою музикознавець, хоча посада директора вимагає більше входити в різні технічні нюанси і розуміти їх. Отже, на мій погляд, не має сенсу розбудовувати чи добудовувати палац, бо порушиться цілісний проект, який був зроблений добре під час реконструкції. Тим більше, земельної території під будівництво ми практично не маємо.

Але, звісно, нас хвилювало б, якщо біля нас щось будуватимуть. Адже під нами йдуть комунікації, машини їздять, колектори проходять, вже в певних місцях провалюється асфальт. І це, фактично, додасть тих проблем, які існують зараз. Я сподіваюсь, що наша міська влада зверне на це увагу, і я про це буду клопотатися особисто.

Свого часу, пам’ятник жертвам львівського гетто біля палацу був зведений на місці фонтану, який був закладений в проекті і виконував функцію пожежного резервуару, необхідного для таких установ, як ми. Мабуть, була зроблена помилка, що вибрали саме це місце, можна було щось інше підшукати.

Чи потрібен Львову, на вашу думку, ще один подібний заклад. Або, іншими словами, чи витримує ваш палац масштабності і чисельності.

Стосовно проведення масових заходів, то Львів дійсно потребує такого приміщення. Але з іншого боку не всім потрібен палац на 2 тисячі місяць. Адже це шалені кошти на утримання, та й оренда дорожча.

Однак, наш палац потрібно довести до ладу і віддати його львів’янам в належному вигляді. Час іде і зростають вимоги. Не буду приховувати, що були спроби в минулі роки продати палац – ходили покупці розглядали що і як… Проте, я не прихильних такої ідеї. Бо в моєму розумінні продати палац, який збудований за людські гроші, – все одно, що продати церкву. Давайте продамо оперний театр… А що далі. Де дінуться ті діти, та молодь, яку ми вже не вміщаємо, що з ними буде?

Я з впевненістю можу сказати, що палац Хоткевича потрібен Львову! Адже тільки постійних відвідувачів у нас понад 30 творчих одиниць, тобто понад 100 постійних учасників. За рік у нас проводиться майже 160 заходів – від найменших до загальнодержавних. Він повинен існувати!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...