Підсумки експедиції місцями голодомору

Результати дослідження, які цього року провела  експедиція “Місцями голодомору в Україні 1932–1933 років” за словами іноземних юристів сприяють визнанню голодомору геноцидом – повідомила сьогодні під час підсумкової прес-конференції керівник експедиції Анна Семенюк.

Науково-меморіальна експедиція “Місцями голодомору в Україні 1932 – 1933 років” розпочала роботу 15 червня. За словами А. Семенюк, вони навіть добилися  доручення від Кабінету міністрів, хоч не отримали жодного фінансування від них. Експедитори об’їздили села  шести областей України серед яких Луганська, Донецька, Харківська. Не вдалося їм дослідити Центральну Україну, а тому планують зробити це в наступному році.

А. Семенюк повідомила, що вони мають чіткі докази того, що голодомор був геноцидом, бо знайшли на Житомирщині п’ять сіл, де в ці роки проживали євреї і їх голод не зачепив. Вона також повідомила, що наразі в тих областях, де був голодомор голосно говорити  про це не можна, бо є спротив місцевої влади, яка доводить, що такого явища взагалі не було. “Влада має до голодомору подвійні стандарти, вини бояться образити комуністів” – каже Семенюк.

Цього року учасники експедиції видали  методичні рекомендації по випуску “Атласу жертв голодомору 1932-1933 років”, книжку “Демографічна ситуація в Україні – національна трагедія”, а також взяли участь в Світовому конгресі українців. А в наступному планують видати “Атлас жертв голодомору”, а також дослідити ті місця, які не встигли цього року.

Мета цієї експедиції, за словами сестри Володимири, виконана – вони впорядкували поховання жертв голодомору і відслужили панахиди, незважаючи на непорозуміння. За її словами,  за співпрацю священиків, одного з них побили, а інший змушений був вийти з московського патріархату.