Про побудову крематорію у Львові говорять вже не перший рік. Хоча більшість львів’ян, посадовців та депутатів вважають його будівництво вкрай необхідним, та все ж досі його зведення залишається під великим знаком запитанням. Особливо багато суперечок довкола цього будівництва виникло після того, як депутатська комісія планування бюджету Львівської міськради відмовилась виділяти гроші на розробку архітектурного проєкту крематорію.
Львівський портал дізнавався, чи дійсно Львів таки відмовився від ідеї зведення крематорію, яка ситуація із місцями на міських кладовищах та що про цю ситуацію каже церква?
Кількість поховань у Львові зросла на 26%
На території Львова нині є 12 цвинтарів, з яких працює лише один – Голосківський. Інші кладовища, зокрема Сихівський і Янівський – працюють під поховання до родичів, якщо там було залишено місце. Втім ліміт земельних ділянок і на цих цвинтарях вичерпується. У мерії вже прогнозують, що місць для поховання у Львові вистачить орієнтовно на два роки.
Свої корективи внесла і пандемія коронавірусу. Адже саме за рік COVID-епідемії кількість поховань суттєво зросла. До прикладу, торік за день у Львові ховали близько 18-22 людей, а починаючи від грудня – по 30-35 людей. Загалом кількість поховань у порівнянні з минулим роком у місті зросла на 26%.
Саме через проблеми з кладовищами у Львові гостро постало питання будівництва крематорію. Наразі на всю Україну працюють лише три крематорії: у Києві, Харкові та Одесі. У Львові його зведення поки залишається на етапі розмов.
Торік створення крематорію у місті начебто зрушило з місця. У Львівській міськраді навіть погодили його будівництво на території Голосківського кладовища. Та вирішили виділити під спорудження будівлі 2 гектари землі.
«Завдяки крематорію ми матимемо послугу, яка буде затребувана та матиме попит. Це дасть змогу робити поховання більш екологічним та дозволить економити площі для поховання. У нас побудована чітка дорожня карта, по якій ми рухаємося. Насправді ми працюємо вже більше року над крематорієм. За цей час була відведена земельна ділянка під його будівництво, а також проведені громадські слухання», – розповів Львівському порталу директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець.
Наступним етапом мав би стати Всеукраїнський архітектурний конкурс на будівництво крематорію у Львові. Проте саме цей етап викликав чимало суперечок…
«Не знаємо вартості проєкту будівництва крематорію та термінів його реалізації»
Гарячі дискусії довкола побудови крематорію у Львові розпочалися після того, як комісія фінансів та планування бюджету Львівської міськради відмовилася виділити кошти на розробку архітектурного проєкту для будівництва крематорію. Керівниця бюджетної комісії Наталія Шелестак каже, що гроші вирішили не виділяти, бо не отримали інформації щодо орієнтовної вартості проєкту будівництва та термінів його реалізації.
«Чому бюджетна комісія не підтримала виділення грошей на проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на створення проєкту крематорію? Усе дуже просто: оголосити конкурс – це найпростіше, що може бути. Як і найпростіший спосіб потратити гроші, яких у бюджеті дуже не вистачає. Ми не можемо дозволити собі витрачати ані кілька десятків, ані кілька сотень тисяч гривень намарне. Перш, ніж говорити про будь-які конкурси, потрібно знати більш-менш реальну вартість будівництва крематорію, терміни реалізації такого проєкту, чи є можливість долучити до цього інвесторські гроші. Такої інформації нема», – пояснює Наталія Шелестак.
Олександр Одинець наголошує, що від зведення крематорію Львів не відмовлявся. Разом з тим, він підтвердив, що у бюджетної комісії виникли зауваження стосовно його будівництва.
За словами посадовця, до наступного засідання сесії Львівської міськради комісії нададуть детальну інформацію по зведенню крематорію у місті. Відтак у мерії сподіваються, що архітектурний конкурс таки вдасться провести. Вартість його проведення обійдеться місту орієнтовно у 300 тисяч грн.
«На сьогодні у депутатського корпусу виникли питання. Я думаю, відповіді на них ми будуть надані до наступного пленарного засідання сесії міськради Львова і проведення архітектурного конкурсу буде погоджено, і його таки проведуть», – пояснює посадовець.
Лише після проведення архітектурного конкурсу зможуть виготовляти проєктну документацію для зведення крематорію, а далі – планувати кошти у бюджеті.
Будівництво крематорію річ не з дешевих та потребує чималих фінансів, підтверджує Олександр Одинець. За попередніми підрахунками, його зведення та закупівля необхідного обладнання може обійтися Львову від 50 до 70 млн грн. Тож у міськраді ще думають, чи реалізація проєкту здійснюватиметься за кошти міського бюджету, чи залучатимуть інвесторські гроші.
«Після проведення архітектурного конкурсу та визначення переможця ми зможемо виготовляти проєктну документацію. Ми сподіваємося, що до кінця першого кварталу наступного року ми мали б виготовити проєкт. Далі вже можна планувати кошти у бюджеті, або, можливо, це будуть інвестиційні кошти», – зазначає Олександр Одинець.
«Немає запиту ані від населення, ані від представників духовенства»
«Підігрів» розмови стосовно побудови крематорію у Львові і член бюджетної комісії, депутат міської ради Львова Руслан Кошулинський. Він стверджує, що «90% львів’ян є християнами, де немає традиції кремації». Також, на його переконання, витрачати кошти з міського бюджету на побудову крематорію в умовах епідемії коронавірусу – нераціонально.
«…Не було жодного звернення від українських церков до Львівської міськради щодо побудови крематорію. Жодна українська церква станом на сьогодні не скасувала традиційний обряд поховання у землю та не внесла у свої традиції обряд кремування… Відтак вважаємо будівництво крематорію у Львові недоцільним, адже на це немає запиту ані від населення, ані від представників духовенства», – зазначає Руслан Кошулинський.
Проте про зовсім іншу думку львів’ян стосовно кремації свідчать результати соцопитування КУ Інститут міста. Дослідження показало, що понад 50% мешканців Львова не проти будівництва крематорію.
Здебільшого люди бачать переваги у кремації у тому, що організація традиційних поховань має доволі широкий простір для корупції. Похорон нині мінімально коштує до 18 000 гривень, натомість середньостатистична сума кремування тіла у крематоріях України становить до 5 000 гривень.
Що каже церква?
Капелан ЛМР отець Павло Дроздяк (УГКЦ) заявив, що посадовцям та депутатам не варто вплутувати церкву у баталії навколо будівництва крематорію, адже це – компетенція міста.
«Останні тижні активно говорили про те, церква не зверталася із запитом та проханням до міської ради Львова щодо створення крематорію, і що кремація – це не є християнська традиція. Ці моменти треба пояснити. Церква ніколи не зверталася і не буде звертатися до влади міста для того, щоб вона спорудила крематорій. Чому? Тому що поховання – це компетенція органів місцевого самоврядування. Що може в цьому процесі зробити церква? Церква може лише надати експертну богословську оцінку в питанні кремації», – розповів у коментарі Львівському порталу отець Павло Дроздяк.
Він нагадав, що торік Рада єпископів обговорювала питання будівництва крематорію. Тоді священнослужителі заявляли, що не проти, щоб у місті збудували крематорій. Втім духовенство наполягало на тому, щоб кремацію проводили лише після літургійного чину похорону. А сам прах померлої людини обов’язково захоронювали у спеціально відведеному для цього місці.
«Зазначу, що кремація є дозволеною, якщо вона не суперечить християнській вірі у воскресіння мертвих. Церква каже надавати перевагу традиційному похованню. Але зауважу, що тут не йде мова про сам чин похорону. Бо чин похорону – це молитва, яка зобов’язує усіх нас християн. Тому найперше має відбутися чин похорону над мертвою особою для того, аби показати цінність людського тіла. Лишень після цього тіло можна піддавати кремації», – додає отець Павло Дроздяк.
Розширення діючих цвинтарів
Поки питання із побудовою крематорію у Львові «зависло у повітрі», у місті й надалі катастрофічно бракує місць на цвинтарях. Львів посідає четверте місце серед обласних центрів в Україні за потребою додаткових місць на кладовищах.
Щоб хоча б трохи вирішити цю проблему, у Львові розширять Голосківський цвинтар у межах 10 га та Сихівський – у межах 16 га. Процес розширення цих двох кладовищ, за словами Олександра Одинця, займе щонайменше рік часу.
«З місцями на кладовищах у Львові дуже складна ситуація. Виходячи з тих площ, які на сьогодні у нас є підготовленими, та тією статистикою смертей, що ми маємо зараз, місць нам вистачить на два роки. Тому ми хочемо розшити діючі цвинтарі – це Голосківський і Сихівський. Ми сподіваємося, що у нас буде швидкий процес по розширенню Голосківського цвинтаря. Але обидва ці процеси прив’язані до рішень органів центральної виконавчої влади, оскільки це землі лісового призначення. Тому ці процеси, я думаю, триватимуть мінімум рік часу. Але ми над цим працюємо, бо в іншого виходу у нас немає», – додає директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.
Фото: uain.press, Суспільне, Твоє місто
Вероніка РОЙ