Останніми днями, а особливо учора, у День прапора України, львівський інформаційний простір (втім, не лише львівський) «залило» хвилею дискусій щодо обрання нового директора Львівського будинку органної та камерної музики. Здавалося б, посада – невдячна, бо Органний зал – неприбуткова організація, отож якихось зіткнень не мало б бути, проте довкола результатів конкурсу на нового директора пристрасті лише набирають обертів.
Львівський портал пояснює, що і до чого у заплутаній,а насправді не дуже, історії з Органним залом.
Що трапилось?
Упродовж близько 30 років ще з часів СРСР Львівський будинок органної та камерної музики очолював незмінний директор – Юліан Винницький. 23 серпня у стінах Львівської міськради відбувся конкурс на призначення нового керівника, куди подалося двоє претендентів: Юліан Винницький та Іван Остапович, який народився тоді, коли Винницький уже керував установою.
Юліан Винницький прийшов не сам – його підтримувала низка діячів, які піддавали сумнівам другого учасника, приписуючи йому безгосподарність та відсутність досвіду перебування на керівній посаді. Група підтримки Остаповича у залі також була присутня, проте у меншій кількості. Обидва претенденти представили програми розвитку органного залу і обидва відбивалися від питань та нападок як і членів конкурсної комісії, так і громадських активістів.
Власне у конкурсі перемогу здобув «вічний» директор Юліан Винницький – за нього віддали голоси 5 із 9 членів конкурсної комісії. Такі результати одразу зустріли хвилею обурень як зі сторони прихильників Остаповича, так зі сторони культурної спільноти Львова. Власне і сам процес прийняття рішення багато хто піддав сумнівам, оскільки одна із членів комісії прийшла наприкінці обговорення, а відтак не бачила виступів кандидатів, а ще один член комісії задрімав під час конкурсу.
Також обурення громадськості підсилив і той факт, що, мовляв, сама концепція розвитку і бачення роботи Органного залу старим-новим директором – непрогресивна, «совкова».
Що трапилось на конкурсі?
Під час самого конкурсу кандидати представили свої програми бачення розвитку органного залу на рік та на 5 років. Принаймні, так мало відбуватись.
Відтак Юліан Винницький під час своєї промови більше занурювався у минуле: розповідав про концерти для дітей із вадами, хизувався своїми фотографіями з відомими музикантами, згадував наймасштабніші події, які там були. Окрім того, дуже часто в його риториці можна було помітити нарікання на Львівську міську раду, мовляв, вона не виділяє достатньо коштів на діяльність органного залу, а ще менше дістається на ремонтні роботи. Зокрема, Юліана Винницького не один раз запитали про долю двох унікальних органів, про ремонт яких мовиться вже десятиліттями. На це він зазначив, що вже бозна-скільки часу «вибиває» кошти у мерії – проте безрезультатно.
«Коли їду до Києва, беру коробку цукерок і дарую. Це не хабар. Люди цього не бояться і дякують. І не виключено, що це мені допомагає вибивати гроші», – прокоментував він свої методи отримання фінансування Органного залу. Також він розповів, що вже давно має на горизонті майстрів, які можуть полагодити аварійний орган, проте «Треба, щоб міська рада посміхнулася і сказала: «Ходи, поговоримо».
Варто додати, що Юліан Винницький під час виступу зачитав лист-рекомендацію своєї кандидатури від римо-католицької громади Львова. Як відомо, Будинок органної музики орендує приміщення колишнього римо-католицького костелу святої Марії Магдалини і протягом років між музичним та духовним домами точилися конфлікти.
Власне щодо розвитку органного залу, то тут з кандидата витягнули такі обіцянки (якщо міськрада виділить на це кошти): громадський простір з підсвіткою, оновлення сайту, швидкісний Інтернет та низку вирішення низки господарських питань.
Своєю чергою Іван Остапович під час виступу перед конкурсною комісією більше акцентував на майбутньому баченні діяльності Органного залу. Він пообіцяв напрацювати шляхи збільшення кількості відвідувачів, покращити роботу з продажу квитків Будинку органної музики, вдосконалити систему промоції та реклами. Багато він розповідав і про майбутні проекти, про пошук інвесторів та співпрацю з різними музичними установами як в Україні, так і за її межами.
Також він торкнувся і болючої теми органу і пообіцяв шукати меценатів та інвесторів на його ремонт.
Щодо господарницької діяльності, то Іван Остапович розповів про напрацювання із «Львівською політехнікою» щодо удосконалення системи опалення, адже багато хто нарікав на лютий холод в Органному домі.
Хто вони взагалі такі– ці претенденти?
Юліан Винницький народився у 1946 році. У мережі інформації про нього направду небагато. За даними із ЗМІ, він закінчив Львівську консерваторію ім. М.Лисенка. Працював артистом Львівського симфонічного оркестру та заступником директора Львівського театру ляльок. Від І976 року – старший інспектор управління культури.
Очолює Органний зал із 1988 року.
Про Івана Осиповича відомо значно більше – він активний користувач соцмереж .
Народився диригент 1 травня 1988 року у Чернівецькій області. Навчався у музичні школі ім. С. Крушельницької, згодом у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського на кафедрі оперно-симфонічного диригування. Після закінчення академії вступив у Львівську національну музичну академію ім. М. Лисенка по класу фагота та класу композиції у викладача Б. Фроляк.
Після закінчення навчання з 2013 по 2015 роки працював другим диригентом Івано-Франківської обласної філармонії.
Виступав із Національним заслуженим симфонічним оркестром України, камерним оркестром Рівненської філармонії, камерним оркестром Тернопільської філармонії, Симфонічним оркестром INSO-Lviv, камерним хором Cantus (м. Ужгород) У 2013 р. був учасником режисерсько-драматугічної лабораторії в Львівському академічному театрі ім. Л.Курбаса.
Засновник камерного оркестру Collegium Musicum Lviv, який складається з молодих та ініціативних музикантів Львова та Києва. У рамках цієї платформи відбуваються різні фестивалі, зокрема «Дні музики Баха 2014», «Зимові вечори від Collegium Musicum», «Бах Маратон» (Львів 2015).
Яка реакція?
Як ми вже писали, відреагували на нове призначення Винницького не надто позитивно – у його конкурента таки велика група підтримки.
Що буде далі?
Іван Остапович опісля конкурсу заявив, що буде оскаржувати рішення конкурсної комісії, зокрема через те, що один із його членів не був присутнім на презентації програм розвитку. Окрім того, він повідомив, що подає до суду.
Ба більше, сьогодні о 16.30 год. біля Будинку органної та камерної музики на Бандери, 8 пройде пікет.
«Учора (23.08) відбулося ганебне засідання комісії, яка обрала головю Львівського будинку органної та камерної музики чинного директора Юліана Винницького. Всупереч тому, що пан Винницький не запропонував програму дій та не з’явився на попередні громадські слухання, всупереч наявності конфлікту інтересів, порушень під час голосування, його було обрано керівником цього закладу на 5 додаткових років. Якщо ви виступаєте за проведення повторного конкурсу з неупередженими членами комісії – приєднуйтесь до нас завтра, на День Незалежності, о 16.30», – наголошують організатори пікету.
P.S. Акція протесту навпроти Органного залу таки пройшла.
Фото: Катерина Родак, Zaxid.net, соцмережі
Катерина РОДАК, Львівський портал