100-денний рубікон Петра Олійника

|

14 травня минає 100 днів з часу призначення нового губернатора Львівщини Петра Олійника. Саме цю цифру прийнято вважати першим проміжним фінішем, на якому можна робити попередні висновки про діяльність представників нової влади.

Святковий пиріг для переможців

Першою проблемою, яку довелося вирішувати новопризначеному голові ОДА, став процес формування нової владної команди. Після перемоги Ющенка кожна політична сила на рівні області (яка входила до складу коаліції «Сила народу» та її союзники соціалісти) висловлювала претензії на місця у владі. При цьому, чи не кожна партія вважала саме свою участь вирішальним чинником перемоги Ющенка. Олійник від початку своєї каденції опинився у своєрідному трикутнику непорозумінь – обласна рада – БЮТ – СПУ – в основі якого лежали суперечки щодо кадрової політики голови Львівської ОДА. Хоча витоки конфлікту не так з обласною радою як з її керівництвом мають більш давню історію, суть якої зводиться до тривалої кулуарної боротьби за губернаторське крісло поміж головою облради Михайлом Сендаком та екс-керівником обласного виборчого штабу Віктора Ющенка Петром Олійником. Не отримавши головної посади в області, група Сендака прагнула реваншуватися за рахунок «проштовхування» своїх людей на керівні посади в адміністраціях різних рівнів. Проте, і ця спроба закінчилася невдачею. Фактично обласна рада залишилась поза переговорним процесом щодо нових кадрових призначень.

«Львівська обласна рада пропонувала сім кандидатур на посади голів райдержадміністрацій Львівщини. Петро Олійник дотримав лише три». «Петро Олійник абсолютно не дотримав жодної домовленості з обласною радою, діяв поза переговорним процесом». Ці висловлювання депутатів облради Олега Канівця та Ігоря Держка найкраще ілюструють характер процесу призначень на ключові посади в області, принаймні, їх сприйняття значною частиною депутатського корпусу. Тому цілком логічним кроком стало зняття обласною радою з себе відповідальності за дії нової влади на Львівщині.

Незважаючи на це, новому губернатору від таких заяв »ні холодно, ні тепло», оскільки, за його словами, вся політична відповідальність за стан справ на Львівщині й так повністю лежить на ньому: «Президент України Віктор Ющенко поклав усю відповідальність за стан справ у Львівській області на Львівську облдержадміністрацію».

Про непрозорість прийняття кадрових рішень заявляли і представники «Батьківщини». Зокрема, голова ЛОО «Батьківщина» Іван Денькович стверджував, що його кадрові пропозиції, подані губернатору, практично не були враховані: «Ми давали свої пропозиції на заступників голів РДА та начальників управлінь ОДА. Хоч би формально цих людей викликали на співбесіду! Ці кандидатури просто не розглядалися». Такі непорозуміння з виконавчою владою області спонукали «Батьківщину» прийняти заяву про невиконання домовленостей щодо призначень її представників на посади в адміністрації різних рівнів. Однак, це були просто квіточки порівняно з тим скандалом, який розгорівся щодо фактів тиску на членів партії і примусу їх вступати в НСНУ.

Напевно, найбільш агресивно як на загальноукраїнському, так і на обласному рівні «вибивали» посади для своїх представники СПУ. Стосовно Львівщини, то внесок соціалістів у перемогу Ющенка можна легко оцінити, подивившись на результат підтримки Олександра Мороза в першому турі, який становив аж 1,6% голосів виборців. При таких результатах амбіції соціалістів виглядали принаймні дивно – обласний комітет партії подав на розгляд губернатору 85 кандидатур на посади не лише в адміністраціях, а й у податкову, митницю, Службу безпеки, прокуратуру. Соціалісти протягом двох місяців виторговували посади, періодично заявляючи то про свою певну опозицію, то про повне порозуміння. Зрештою, їм вдалося отримати кілька посад заступників голів РДА та в управліннях ЛОДА. Фактично повністю і без конфліктів щодо кадрових призначень губернатору вдалося домовитися тільки з УНП, НРУ та УРП «Собор».

Після розв’язання проблеми самих призначень, з’явилась нова – їх якості. Не вдаючись у деталі, лише зазначимо, що нові голови РДА у Яворівському, Самбірському, Перемишлянському, Пустомитівському районах не викликали особливого ентузіазму у місцевих громад. Їх невдоволення пояснюється тим, що нові керівники, на думку місцевих жителів, встигли себе скомпрометувати на попередніх посадах. Окрім цього, не було дотримано принципу розділення бізнесу і влади – високі посади в багатьох райдержадміністраціях посіли люди, які мають безпосереднє відношення до бізнесу. Хоча чи варто про це говорити, якщо цього принципу не дотримують навіть на урядовому рівні?!

І ще один момент: Петро Олійник до цього часу не дав чіткої відповіді про те, як він сам оцінює якісний склад нової владної команди. Він і досі уникає відповіді на запитання: чи дійсно директор музею, завуч сільської школи, начальник ЖЕКу чи керівник секретного відділу ОДА володіють необхідним досвідом роботи та професійним потенціалом, аби очолити районну адміністрацію?

Видається, проблема в іншому: голова ЛОДА боїться публічно визнати, що став заручником квотно-партійного розподілу посад. В іншому разі, він, мабуть, вчинив би так, як із призначенням своїх заступників, – лише «його» люди, жодних квот, пропозиції не приймаються, заперечень бути не може…

Кроки і декларації

Не знаю, чи мав рацію заступник голови ЛОДА Тарас Батенко, коли говорив, що не потрібно робити поспішних висновків – нова влада пропрацювала ще дуже мало часу: «Навіщо нам робити такі швидкі Ватерлоо: 100 днів нової влади, 200 днів?.. Навіть уряд судять після року, не кажучи вже про обласну владу». Адже як не крути, а у цивілізованому світі перші висновки про діяльність влади будь-якого рівня роблять після 100 днів її роботи. Це класика.

Новий губернатор, прийшовши на Винниченка, задекларував пріоритетні напрями своєї політики: боротьба з корупцією; підвищення соціальних стандартів життя в області; залучення інвестицій; прозорість політичних процесів. Він заявив: «Ми проведемо роботу з декриміналізації Львівщини, оскільки наша область є наскрізь криміналізованою», після чого перейшов до реалізації своїх декларацій. Зокрема, стали відомі проміжні результати деяких резонансних справ. Це стосується, передусім, обласного управління юстиції, Львівського центру зайнятості, ВАТ ЛФ «Укртелеком», які через різні схеми незаконно отримували прибутки. Окрім цього, за словами Петра Олійника, він особисто подав 360 запитів у різні інстанції стосовно посадовців, котрі порушували законодавство на минулих президентських виборах. Також нова обласна влада ініціювала аудит обласного і районного бюджетів. Щоправда, боротьба з корупцією дуже часто перетворюється на боротьбу з повітряними млинами або банальний піар. Скажімо, як у тих випадках, коли було заборонено святкувати дні народження та інші свята, а також заходити з квітами у приміщення облдержадміністрації.

Напевне, одним з найважчих завдань для нового губернатора – поліпшення матеріального добробуту жителів Львівщини, оскільки у цьому питанні він не є самостійною фігурою. Тут практично все залежить від політики уряду та Президента і голова ОДА є лише виконавцем цієї політики. Водночас, поле для маневру в губернатора все-таки є. Важливу роль відіграє вміння залучити з центру додаткові бюджетні кошти та збільшити обсяг іноземних інвестицій, запровадити ефективну програму розвитку регіону. Петро Олійник продемонстрував, що вміє знаходити додаткові кошти, щоправда, поки що лише у Києві. Мова йде про додаткові 100 млн. грн. для обласного бюджету, 12 млн. грн. на потреби вугільної галузі регіону. У внутрішній економічній політиці області голова ОДА, вочевидь, зробив ставку не на розвиток виробництва, капітальне будівництво, а на максимальне виконання соціальних програм, тому гроші для розвитку залишається чекати тільки від іноземних інвесторів, а вони поки що не поспішають, незважаючи на всі зусилля губернатора: «Залучення іноземних інвестицій в економіку Львівщини насамперед залежатиме від поведінки місцевої влади. Ми мусимо витворити нову філософію поведінки ДПА і органів місцевого самоврядування.»

Так само, як не складається з іноземними інвестиціями, не склалось у нової влади і з публічністю своїх дій. Процес кадрових призначень хоч формально і був публічним, проте, як стверджували його учасники, насправді не відповідав класичним стандартам відкритості та діалогу. Більш того, новий губернатор вже на початку свого керівництва встиг посваритися з обласною радою, що звичайно не могло сприяти консолідації політичних сил в регіоні. Щоправда, останнім часом губернатор, зрозумівши свої помилки, намагається зняти конфронтацію з депутатським корпусом та керівництвом облради. Проте, чи матимуть ці спроби конкретні результати, сказати поки що важко.

Взагалі, перші місяці діяльності нової обласної влади є своєрідним суржиком, який складають декларації, власний піар та спроби конкретних дій.

Все для партії

«Якщо губернатор говорить, що він не політичний гравець, то він приречений на поразку», – можливо ці слова Петра Олійника і є відповіддю на запитання, чому саме він був обраний головою ЛОО НСНУ. Не будемо стверджувати істинність чи хибність цих слів, але поки що лідерство в обласному осередку пропрезидентської партії не додає балів губернатору, а інколи – навпаки. Політичні методи створення і керівництва партією стали об’єктом для критики з боку ЛОО партії «Батьківщина» та її фракцій в обласній та міській радах. «Бютівці» звинуватили Олійника у використанні адмінресурсу та змушуванні членів «Батьківщини» вступати в НСНУ: «Попри всі офіційні запевнення віце-прем’єра Романа Безсмертного щодо неприпустимості тиску у цій справі, львівський губернатор Петро Олійник на зустрічі з керівництвом депутатських фракцій погрожував тим, хто оголосив про створення фракцій БЮТу, і авторитарно порадив усім негайно перейти під крило новоствореної партії НСНУ. З його уст прозвучала цинічно-відверта і знайома за стилістикою фраза – «мочити Батьківщину на всіх рівнях…»», – заявив Іван Денькович, голова ЛОО партії «Батьківщина». Петро Олійник заперечив сам факт зустрічі з керівниками фракцій, проте, як би там насправді не було, вже лише поява такої інформації завдала удару по іміджу губернатора.

Той факт, що голова ОДА очолює осередок політичної партії, має свої позитиви і негативи: як для нього самого, так і для політичних процесів у регіоні. Серед позитивів є те, що відповідальність за дії губернатора несе певна політична сила, яка втратить на парламентських виборах частину свого електорату, якщо губернатор не виконає поставлених перед ним завдань. Тобто, в такому варіанті закладається можливість отримати політично відповідальну владу та ефективний контроль над нею з боку суспільства.

Головний негатив вбачається у небезпеці застосування губернатором адмінресурсу на користь власної політичної партії. Для НСНУ оптимальним варіантом був би нейтральний керівник Львівської обласної організації. Це б дозволило уникнути критики на адресу партії за умови неефективного керівництва областю головою ОДА, а у Петра Олійника завжди залишалась би можливість підкреслити свою лояльність до відповідної політичної сили.

Оцінка політичною елітою такого суміщення двох посад не є однозначною. Заступник Держсекретаря Іван Васюник схвалює його, оскільки вважає, що це зможе консолідувати різні політичні сили регіону. Ярослав Кендзьор, навпаки, вважає згоду Олійника помилкою: «Я на місці Петра Олійника категорично відхрещувався би від почесної місії очолити ЛОО НСНУ. Якби Петро Олійник не очолив партію, то забезпечив собі додатковий громовідвід…Всю відповідальність за діяльність політичної організації, яка повісила на себе табличку «провладна», він візьме на себе». Неправильним і ненормальним називає сумісництво губернатора голова ЛОО «Батьківщина» Іван Денькович: «Як би Петро Олійник не намагався не застосовувати адмінресурсу, займаючи посаду він буде здійснювати тиск на керівників нижнього рівня. Абсолютно не виключено, що Петро Михайлович здійснюватиме політичний тиск на керівників потужних державних установ».

У будь-якому разі результати діяльності Петра Олійника після перших 100 днів на посаді голови Львівської ОДА не стануть предметом для проведення різких оргвисновків з боку уряду та Президента, оскільки останній нещодавно заявив: оцінка діяльності губернаторів буде робитися за 6-9 місяців. А це означає, що практично всі голови обласних адміністрацій будуть працювати на своїх посадах як мінімум до завершення наступних парламентських виборів.

Тим паче, що Президент практично сам дав Петрові Олійнику індульгенцію, доручивши йому формування НСНУ на Львівщині.

Іван Денькович, голова ЛОО партії «Батьківщина»:

«Важко говорити про плюси Петра Олійника за перших сто днів. Плюсом може бути те, що він, врешті-решт, сформував команду. Але мені важко судити, чи є ця команда якісною та професійною. А мінус те, що він її дуже довго формував. Тобто, команда сформована лише через 100 днів.

Тобто мінусом є те, що Петро Олійник дуже довго формував команду, а плюсом те, що він нарешті це зробив. Більше плюсів я не бачу. Окрім цього мінусів у перших 100 днях роботи нового губернатора є дуже багато, але я не хочу їх називати. Виокремлю лише те, що команда Олійника сформована не за принципами трьох «п»».

Олекса Гудима, народний депутат України, голова ЛОО УНП:

«Негативи в роботі Петра Олійника я бажаю, щоб він виправив. Я йому про них говорю регулярно, я щотижня буваю в нього. Я маю моральне право говорити Петрові Олійнику те, що йому не говорять інші колеги. І багато моїх дружніх порад Петро враховує. У мене є більше питань до Петра Олійника не як до губернатора, а як до голови ЛОО НСНУ.

Я б побажав Петрові більшої кадрової перебірливості при вступі в партію. Петро Михайлович скористався моєю порадою (і не лише моєю): його команда не повинна була формуватися за квотним принципом. І вона дійсно сформувалася не за квотним принципом. Але потім команда формувалася за невідомо яким принципом, оскільки політична складова була втрачена. Коли перейшли рівень заступників і перейшли на рівень управлінь, політичної відповідальності у цій ланці немає. Потрібно було зробити більше партійних кроків на рівні управлінь. Це сталося не з суб’єктивних обставин: з’ясувалося, що на лаві запасних у нас виявилося не так багато людей. Але це не є команда Петра Олійника, це – наша спільна команда, він лише губернатор».

Євген Таліпов, перший секретар ЛОК СПУ:

«На Львівщині стало більше демократії. Стосовно кадрової політики: інтереси соціалістів не було враховані. Це – мінус, оскільки у нас є багато професіоналів, котрі могли б допомогти владі. Плюсом є те, що влада не душить засоби масової інформації, дає можливість висловлюватися іншим структурам. Але у львівській владі зараз є багато «кучмістів», котрі не принесуть жодної користі. 5 лютого Ющенко, Тимошенко та Мороз підписали угоду, у якій йдеться про те, що при обласних та районних адміністраціях будуть створені політичні ради коаліції «Сила народу!». Поки що немає ні «Сили народу!», ні цих політрад. А політрада, як незалежний орган, допомагала б владі».

Олексій Радзієвський, голова ЛРВ Партії Регіонів:

«Я б не схилявся до визначення плюсів і мінусів нового губернатора. В цілому, львівська громада не відчула якихось позитивних змін, ми не бачимо чіткої програми дій команди облдержадміністрації та губернатора. Населення взагалі слабо інформується про їх внутрішні дії, плани, наради. Населення практично не знає, чим вони там займаються. Ми відзначаємо, що немає чіткого, ґрунтовного, переконливого реагування на шалені коливання фінансового маятника у народному господарстві. Люди чекають на дії ОДА, а їх немає. У нас взагалі складається враження, що їхня діяльність носить хаотичний характер, вона не є спланованою, не має якогось стержня, чіткого спрямування. Робота не організована належним чином».

Ігор Шурма, народний депутат України, секретар ЛОО СДПУ(О):

«Знаючи Петра Олійника, я можу сказати, що він дійсно хоче щось зробити для регіону та України. Але чи не вперше за часи незалежності ми можемо поставити під сумнів саму легітимність перебування Петра Олійника в губернаторському кріслі.

Чи не вперше за роки незалежності в області створено усі умови для функціонування політично відповідальної влади. Цю відповідальність бере на себе передусім НСНУ, а також складові «Сили народу»: НРУ, УНП, СПУ та БЮТ.

Ющенко поставив перед губернаторами завдання визначити дві-три складні регіональні проблеми, вирішення яких й буде оцінюватися. Петро Олійник задекларував: боротьба з корупцією, підвищення соціальних стандартів, залучення інвестицій та прозорість політичних процесів. Всі чотири пункти нічого спільного зі завданнями президента не мають, адже це – загальноукраїнські програми.

Про яку боротьбу з корупцією можна говорити, якщо сам губернатор є порушником 78 і 120 статей Конституції, оскільки ці статті не передбачають сумісництва. Окрім того, він є порушником закону про боротьбу з корупцією. Петро Олійник також порушує закон про державну службу, адже він відмовився від заробітної плати. Сьогодні губернатор обрав зарплату народного депутата. Це й не дивно, адже сума сягає п’яти тисяч гривень. Губернатор, як народний депутат, також не платить за авіаперельоти «Львів-Київ», що є частим у роботі голови ОДА. Тому говорити про присягу держслужбовця-губернатора є питанням риторичним.

Якнайкраще про створення робочих місць говорять багатотисячні щоденні черги біля консульства Республіки Польща у Львові. У мене викликає сумнів, чи вдасться Петрові Олійнику реалізувати на Львівщині побажання Президента та уряду про створення однакових умов для підприємницької діяльності, що передбачає скорочення СЕЗ і територій пріоритетного розвитку. Саме Олійник був автором законопроекту про створення СЕЗ у Червонограді. Важко уявити, як людина, яка думає про створення СЕЗ, виконуватиме вказівки найвищого керівництва про ліквідацію СЕЗ».

Петро Марич,

Західна інформаційна корпорація

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...