ДБР підозрює одного з посадовців Міноборони у списанні Гринкевичу майже 94 млн грн штрафу

Правоохоронці повідомили про підозру ексдиректору одного з департаментів Міністерства оборони, який «списав» майже 94 мільйони гривень пені львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу за прострочення постачання товарів. Про це повідомляють у Державному бюро розслідувань.

У повідомленні правоохоронців не вказано ім’я підозрюваного, але за даними джерела Української правди, йдеться про Максима Гриценка, який у 2023 році обіймав посаду т.в.о. директора департаменту ресурсного забезпечення і про так звану «справу Гринкевичів».

У 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали договори з Міністерством оборони України на постачання військового одягу. Зокрема, компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд грн.

При цьому, на момент укладання договорів, підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод.

Для уникнення нарахування штрафних санкцій або їх суттєвого зменшення ділки звернулися до тимчасово виконуючого обов’язки директора профільного департаменту МОУ. Вони просили перерахувати виставлені штрафні санкції за порушенням термінів постачання товарів.

Встановлено, що через дії т.в.о. директора Департаменту, виставлені штрафні санкції безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.

Посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді до шести років позбавлення волі.

Як повідомляв Львівський портал, бізнесмена Ігоря Гринкевича наприкінці 2023 року затримали на спробі підкупу одного з керівників слідчого управління ДБР. Бізнесмен пропонував 500 тис. доларів за зняття арешту з майна підконтрольних йому компаній, накладеного в рамках кримінального провадження.

Компанії Гринкевича є одним із найбільших постачальників Міноборони, розслідування щодо зловживань на закупівлях триває. За попередніми даними, сума збитків складає більше 1 млрд грн.

30 грудня 2023 року Гринкевичу обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення 429,4 млн грн застави.

Після скандалу Міністерство оборони вирішило розірвати укладені з Гринкевичем угоди, згодом –  ще й угоди на продукти харчування.

Голова Львівської ОВА відхрестився від скандалу з Гринкевичем, а Львівська облрада розірвала меморандум з благодійним фондом бізнесмена HOPE.UA.

Син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Роман стверджує, що діяльність його родини відбувалась в межах чинного законодавства, а сам скандал є замовним. Він також додав, що його родина не буде виправдовуватися, бо начебто «нема у чому», і зауважив, що тікати за кордон ніхто не планує.

11 січня стало відомо, що суд наклав арешт на майно Ігоря Гринкевича, підконтрольних йому компаній, а також на елітні авто членів родини бізнесмена.

17 січня Ігорю Гринкевичу оголосили нову підозру. Його, директорів підприємств та представника компанії (всього – 5 фігурантів) підозрюють у завданні державному бюджету України збитків майже на мільярд гривень.

Згодом Романа Гринкевича затримали 22 січня в Одесі. Він збирався перетнути державний кордон. Перед цим чоловіка оголосили в розшук, він був останнім із п’яти фігурантів справи про розкрадання 1 млрд грн на військових закупівлях Міноборони, який переховувався від слідства.

Романа Гринкевича обвинувачують в шахрайстві та участі в злочинному угрупованні.

Ввечері 22 січня Романа Гринкевича взяли під варту із можливістю внесення 500 млн грн застави. Арешт наразі призначений до 17 березня.