Аптеки на вулицях українських міст з’являються як гриби після дощу. В одних кращі ціни, в інших – вибір до схочу, а в третіх просто гарна вивіска і реклама на вікнах. Біля кас в аптеках часто можна спостерігати, як бабусі з пенсією 1500 грн виносять вердикт: «З Вас *** грн.», і старенька починає витряхувати гаманець до останньої копійчини, щоб купити собі необхідні таблетки.
Знизити ціни на лікарські засоби – одна з перших ініціатив, яку збирається впроваджувати новий уряд Володимира Гройсмана. Про це він заявив фактично одразу після свого обрання на посаду. Та чи не є ця ідея утопією? Чи не є це проявом популізму? Взагалі, чи можливо зробити так, аби ціни на імпортні ліки в аптеках не росли, а падали? Про це та про інші злободенні речі у сфері фармацевтики Львівський портал запитав у новообраного глави Держлікслужби України Романа Ілика.
– Не секрет, що в Польщі та інших сусідніх країнах України ліки купити дешевше, ніж в наших аптеках. Чому в Україні, де зарплата є найнижчою у Європі, ліки коштують в рази дорожче? І чи плануєте ви виправляти таку ситуацію?
-Я б хотів виділити основні фактори, які впливають на ціну ліків. Насамперед це є ціна виробника, є націнка дистриб’ютора і ціна безпосередньо в аптеці. Тобто ціна виробника – це умовно стала ціна, доцінка дистриб’ютора формується, враховуючи монополізацію фармринку по-різному, тому що понад 75-80% фармринку України, за офіційними даними 2015 року, контролюють чотири компанії, які є дистриб’юторами. І дистриб’ютори пропонують для одних аптечних закладів одні ціни, а другим націнка може складати 30% і більше. Тому дуже часто навіть на одній вулиці ми можемо бачити ліки через дорогу в аптеці суттєво дорожчими чи дешевшими. Націнка аптек сьогодні регулюється державою – не більше 20%ю Вона суттєво не впливає на кінцевий поток, і тут треба сказати, що є високо конкурентне середовище, за рахунок чого і тримається така якась стабільна ціна. В тому числі значні витрати на аптеки несуть за оренду, за комунальні платежі, зарплати тощо.
Найбільше, що сьогодні турбує нас – це якість ліків, неможливість здійснювати технічний контроль, для прикладу, за ціноутворенням, у тому числі, в аптеках ,які утворені фізичними особами-підприємцями. Тому що в мережевих аптеках, зрозуміло, ніхто не зможе брати на себе відповідальність і пробувати торгувати ліками сумнівної якості чи фальсифікатом, бо вони будуть позбавлені ліцензії. А от поодинокі такі підприємства, тут можуть виникати питання. Звісно, це стосується не усіх.
Уже протягом другого року відсутній необхідний контроль за якістю ліків, тобто він здійснюється, але не на належному рівні.
-Кажуть, що саме дистриб’ютори завищують ціни, що вони закуповують за низькою ціною імпортні ліки, а потім вже на упаковках, на паперових операціях «накручують» ціни. Неодноразово можна почути і про наявність певних корупційних схем, пов’язаних з працівниками МОЗ…
– Знаєте, тут більше питання до правоохоронних органів, до .антимонопольного комітету, який здійснює нагляд в цьому напрямку. Але я ще раз хочу сказати, що всього чотири потужні компанії за підсумкаи минулого року контролюють приблизно 80% ринку. Тому тут звичайно виникають певні сумніви…
-А як щодо цін в аптеках?
-Звичайно, треба посилити контроль за додержанням антимонопольного законодавства, у тому числі і дистриб’юторами, фармацевтичними мережами, щоб не було обману покупців. Коли аптека з’являється, то декларуються одні ціни, а потім виявляється, що це все просто є наслідком недобросовісної конкуренції.
Ну і звичайно важливо би було, щоб фіскальні органи звернули увагу на ціни імпорту. Варто поширити таку ініціативу, щоб було якомога більше прямих договорів між виробником і аптекою. Щоб дистриб’ютор виконував більш логістичну функцію, тоді аптека буде формувати ціну від виробника, а не дистриб’ютора. Добросовісний виробник ставить низьку ціну, відповідно дистриб’ютор мав би мати якусь націнку 10-12% і аптека, яка не може підніматися вище встановленої граничної межі 25%. Тоді ми б побачили ліки в аптеках дешеві. І в тому числі за умови, якщо би у нас була потужна реклама стосовно вітчизняних ліків, бо існує таке поняття як дженерік – копія імпортних ліків, які суттєво є дешевшими. В цьому плані має бути державна підтримка, щоб люди вибирали самі – які ліки варто купляти – чи вітчизняну копію за дешевшу ціну чи продукт імпортного виробництва.
-Сьогодні в аптеках рідко від покупців вимагають рецепти лікарів на ліки…
-Питання повинно бути на належному контролі як і з боку не тільки контролюючих органів, що перевіряють аптеки. Я вам нагадаю, що уже протягом фактично двох років аптеки не перевіряються відповідно до прийнятих постанов уряду. У цьому плані все здійснюється без контролю. Ну і повинні нести відповідальність за виписки рецептів і лікарі, бо сьогодні цей фактор є усунутий. Виходить, що лікар не відповідальний за виписку рецепта, все покладається на аптечний заклад. Дуже часто люди приходять в аптеку з листочком, де написані назви ліків і просто підпис лікаря.
-На вашу думку, чи є якась альтернатива дистриб’юторам? Чи може Україна закуповувати ліки за допомогою міжнародних компаній чи напряму?
-Ну оця ініціатива, що стосується поширення прямих договорів між виробником і аптекою, якщо дистриб’ютори будуть виконувати більш логістичну функцію, а не виконувати ту функцію, яку вони виконують зараз, тоді були би ці послуги дистриб’ютора значно дешевші. Так працюють у цілій Європі. Є багато різних механізмів регулювання цін, але найкращий спосіб – це відкритий ринок. Чим більше ринок є зрегульованим, тим більша проблема є з цінами.
-Чи можна очікувати, що дистриб’ютори оприлюднять договори з виробниками, щоб можна було побачити закупівельні ціни і порівняти наскільки сильно «накручують» ціни посередники?
-Скажу відверто, що дуже хотілося би це побачити, але від себе додам, що думаю, що цього не буде. Вони (дистриб’ютори –ред.) будуть посилатися на те, що ця інформація конфіденційна і вони мають право її не поширювати. Тому ця ініціатива ,яка прийшла у форматі прямого договору постачання виробник-аптека була б виходом, бо виробник може задекларувати ціну. А, на жаль, якщо будуть приховуватися ціни від виробника, зрозуміло, що ми не зрозуміємо націнку дистриб’ютора.
-Ви зачіпали тему українських ліків. У нас не всім імпортним лікам є аналоги в Україні, як відомо. Чи планує МОЗ сприяти у виготовленні ліків в Україні, розширювати наш ринок і більше виводити українські ліки на експорт?
-Насправді, вітчизняний ринок ліків в Україні та їх виробництво розвивається. Можливо, не так динамічно, як би цього хотілося. Але для цього є і економічні складнощі. Ми можемо сьогодні говорити, що є окремі ліки вітчизняного виробництва, які фактично є копією імпортних ліків і таких найменувань може нараховуватись 10 і більше від різних фірм-виробників. Вони всі стоять в одній лінійці. Але натомість вони не такі розрекламовані, вони не настільки відомі і дуже часто про них ми не знаємо. Тому добре, якби мова йшла про діючу речовину – так званий МНН (Міжнародна незапатентована назва). Тобто є унікальна назва діючої речовини, яка визначена ВООЗ, і якби ми рухалися лише по МНН, тоді було би для нас простіше. Але наразі ми дуже часто рухаємося в форматі того, що лікар виписує ліки по якихось комерційних назвах які, як правило, розрекламовані на телебаченні і ЗМІ, і звичайно, це спрацьовує під час вибору серед людей і має вирішальне значення. Хоча вітчизняні ліки нічим не гірші і несуть той самий ефект.
-Коли може вступити в дію спрощений механізм реєстрації ліків, про який говорив нещодавно Володимир Гройсман?
-Сама ініціатива дуже добре, важливо тільки, щоб такі речі відбувалися у форматі змін до Закону «Про лікарські засоби», а не шляхом регулювання постановами Кабінету міністрів, бо такий системний документ МОЗ готував, він подавався на реєстрацію до парламенту і подавалися альтернативні документи. Тому сподіваюся, що він буде ухвалений. Звичайно, що навколо цього буде точитися серйозна боротьба, будуть дискусії, в які будуть вступати люди, що будуть відстоювати чи імпортний шлях насичення ринку, чи вітчизняні фармвиробники, чи представників дистриб’юторів. У цьому плані дискусії у нас попереду, але важливо, що такий законопроект є, і чим швидше ми будемо мати можливість дати доступ на ринок України більшої кількості якісних імпортних ліків, то це все в результаті приведе до того, що ціни будуть знижуватися.
Катерина РОДАК, Львівський портал