ОСТАННІ НОВИНИ

«На Донбасі ми втратили близько 7 мільярдів гривень…», - заступник гендиректора «АТБ-маркет»

Марина Терняк для Львівського порталу

|

Тема внутрішньо переміщених осіб в останні декілька тижнів стала одною з найбільш обговорюваних  в нашому регіоні. Частково це обумовлено публікацією нових даних, згідно з якими у 2014–2016 рр. у Львові та області офіційно зареєстровано 12 тисяч переселенців. Додаткову увагу до проблеми привернули громадські виступи на вул. К. Левицького, присвячені 1000 дням окупації Криму. Свій внесок зробили й інші нещодавні заходи з підтримки потерпілих від російської агресії – від «круглих столів» до мистецьких акцій.

106

Безумовно, проблеми внутрішньо переміщених осіб не залишають галичан байдужими. Проте багато хто з них не підозрює: переселенцями бувають не лише люди, а й навіть трудові колективи. За приклад можуть стати співробітники магазинів «АТБ» – продовольчої мережі, яка, на думку експертів, найбільше постраждала від дій агресора на сході України. Про те, як все відбувалося, ми розпитали Наталію Шаповалову, заступника генерального директора ТОВ «АТБ-маркет».

Коли у компанії «АТБ» почалися перші проблеми в Донецькій і Луганській областях?

За п’ять років роботи в цьому регіоні (до окупації) ми відкрили 183 магазини і сучасний розподільчий центр. Як тільки в Слов’янську прозвучали перші постріли, в наш магазин  влучив снаряд, сталася пожежа, ми вимушені були його покинути. Потім почався обстріл Донецька, і нам довелося закрити частину магазинів через загрозу життю та здоров’ю співробітників. Навіть коли банки відмовилися працювати, ми продовжували продавати, забезпечувати населення необхідними продуктами, при цьому гроші накопичувалися в магазинах. У нас не було можливості їх вивезти. Люди зі зброєю якимсь чином отримували інформацію, що ми маємо готівку в сейфах, і, погрожуючи співробітникам зброєю, забирали виручку з працюючих магазинів. З’явилася загроза життю наших співробітників.

Як ви вирішували подібні питання?

Ми закривали магазини і допомагали всім співробітникам, які бажали виїхати. Коли почали бомбити аеропорт і сам Донецьк, ми своїм коштом вивезли дітей наших співробітників у дитячий табір у Дніпрі. Компанія пережила того року чимало негараздів. Наших співробітників, що підтримують Україну, забирали до підвалів, тримали там по декілька діб.

Розкажіть детальніше про ці випадки…

У невеликих містах озброєні люди приходили до супермаркетів і забирали керівників магазинів на кілька годин для допиту. Могли затримати на декілька діб. У таких випадках ми вирішували ці питання за допомогою нашої служби безпеки. Бувало, доводилося платити викуп, аби врятувати людей. Був серйозний випадок у Луганську, коли нам вдалося витягнути нашого співробітника. Після того, як ми його «викупили» і забрали, відразу ж відправили за рахунок компанії до реабілітаційного центру і сплатили кошти за лікування.

Відомо, що ви допомагали людям виїхати звідти…

До останнього керівництво намагалося вивезти товари і матеріальні цінності, а головне – колектив, що потрапив у зону військових дій. Абсолютно всім співробітникам регіону була надана можливість виїхати, перевезти родину та працевлаштуватися в магазини «АТБ» на новому місці у будь-якій точці України. Сьогодні вони успішно працюють у Кропивницькому, Миколаєві, Дніпрі, Києві та інших містах. Компанія допомогла їм не лише з роботою, але й із житлом, із влаштуванням дітей в учбові заклади, з психологічною реабілітацією, тощо. Не дивно, що, почувши ці реальні історії реальних людей, багато співробітників «АТБ» висловили своє бажання зі зброєю в руках захищати територіальну цілісність України. Сотні «атебешників» або за призовом, або добровольцями поїхали воювати в зону проведення АТО. Для них в компанії діє особлива програма: за всіма зберігаються робочі місця, кожному виплачується заробітна плата, надається всебічна підтримка.

Чи не могли б ви навести хоча б кілька прикладів?

Їх дуже багато. Серед тих, кого можу назвати у першу чергу, Олег Мороз – старший охоронець маркету у Вінниці, який має не тільки статус учасника бойових дій, а й медаль «За оборону м. Дебальцеве». Це Сергій Ясинський з овруцького магазину «АТБ», що на Житомирщині, – кадровий військовик, який більше року прослужив у зоні АТО, керував великими колективами та відповідав за морально-психологічний стан військовослужбовців. Це Анатолій Горобець із Кропивницького, військовий підрозділ якого утримував блокпости безпосередньо на бойових рубежах у районі Горлівки, Костянтинівки, Дзержинська. Це Володимир Лисютенко з Полтави, який після демобілізації навіть пішов на підвищення –  піднявся кар’єрними сходами. Це Дмитро Сардак та Олександр Шозда із Запоріжжя, Петро Рябуш з Києва та багато-багато інших хлопців. Це справжні герої, якими пишається наша компанія.

Яких збитків зазнала мережа через події на сході?

105

За нашими підрахунками, це більше ніж 7 млрд грн. 152 магазини залишилися на окупованій території. Розграбований і частково зруйнований розподільчий центр, його будівництво й облаштування коштувало нам кілька мільярдів гривень, і товару на складі залишилося більше ніж на мільярд.

Чи ви у змозі зараз хоч якось контролювати торговельні об’єкти, що опинилися на проблемних територіях?

За нашою інформацією, декілька десятків магазинів, відібраних ДНР, працюють під назвою «Перший Республіканський супермаркет», ще майже 20 магазинів торгують під нашими вивісками. Зо два десятки магазинів у Луганській області працюють під торговою маркою «Народний», інші магазини захоплені невідомо ким, один магазин в Антрациті використовується під комендатуру «козацтва». Зрозуміло, що нашими об’єктами, товарами, вивісками, логотипом, фірмовим одягом користуються незаконно. І люди в Україні, які про це нічого не знають, думають, що «АТБ» до цього якось причетний. Насправді ми не маємо до цього жодного відношення.

Події на сході якось вплинули на роботу «АТБ», наприклад на цінову політику?

Свої проблеми на плечі людей ми не перекладаємо. «АТБ» є мережею магазинів-дискаунтерів. Наші ціни на 15–20 % нижчі за середні по ринку. Це забезпечується за рахунок того, що ми співпрацюємо безпосередньо з виробниками та беремо на реалізацію великі об’єми товару.

А що відбувається з трудовими колективами магазинів, які раніше працювали на тій території?

Наше підприємство докладає величезних зусиль, щоб вирішити економічні та соціальні проблеми співробітників – переселенців з Донбасу. Своїх співробітників ми не лишаємо напризволяще.

℗       

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.