Розрив з минулим

Французькі виборці активно голосують за політиків нового покоління.

Коли французький центрвиборчком оприлюднив дані про кількість голосувальників під час першого туру президентських виборів, то навіть найбільші оптимісти стосовно активності населення висловили подив. 87 відсотків тих, хто має право голосу, прийшли на виборчі дільниці, чого не було ще з часів Шарля де Ґолля.

Як і передбачалося, у другий раунд президентських перегонів пройшли центрист з правим ухилом і колишній міністр внутрішніх справ Ніколя Саркозі та соціалістка Сеґолен Руаяль. Різниця між ними становить, за уточненими даними, трохи більше 5 відсотків.

До речі, такої народної активності не витримали самі виборчі дільниці. Ситуація у Франції в дечому нагадала українську. Люди, щоб віддати свій голос, змушені були стояти у довгих чергах близько години. Ситуація погіршувалася ще й тому, що на багатьох дільницях уперше використали електронні машини для голосування, що викликало цілком передбачувані ускладнення. У департаменті Валь-де-Марн декому довелося чекати близько двох годин, що вже означало надзвичайну ситуацію як для Франції. І люди чекали.

Усе це було тим дивніше, що за день до голосування кожен третій француз заявляв, що поки що не визначився з вибором, а 56 відсотків опитаних узагалі розцінили минулу передвиборчу кампанію як “погану”. До вечора неділі стало зрозуміло, що П`ята республіка йде на рекорд.

Французькі журналісти, спостерігачі та політологи задоволено коментують відродження громадянських почуттів у населення. Вони зійшлися на думці, що все це демонструє спрагу французів до відновлення. Три головні кандидати побудували передвиборчі програми на “стратегії розриву з минулим”. Лідер Ніколя Саркозі відрікся від 12 років “ширакства” (незважаючи на те, що саме Жак Ширак підтримав його), щоб повернутися до справжніх голістських цінностей, і навіть таємно відвідав могилу знаменитого генерала. Сеґолен Руаяль привселюдно порвала з традиціями Соціалістичної партії, проголосивши, що їй потрібна свобода дій і що партія — це тільки додаток до її кандидатури. Франсуа Байру, який посів третє місце, відмовився від звичного за останні 20 років союзу своєї партії з правим центром і проголосив “третій шлях”, що веде до створення сильного центру — “нової демократії”.

Французи політиків нової хвилі почули. Президента поки що не обрали, але відновлення де-факто вже відбулося: у Франції змінився політичний клас. З відходом Ширака і поразкою 78-річного ультраправого націоналіста Жана-Марі Ле Пена, для якого ці вибори стануть, очевидно, останніми, на зміну старим політикам, котрі розпочали свою діяльність ще в 60-х роках минулого століття, прийшли молоді. Два претенденти на президентське крісло, 55-річний Саркозі і 53-річна Руаяль, та й навіть третій зайвий Байру, якому 52 роки, належать уже до зовсім іншого, післявоєнного покоління. Якою буде нова ера французької політики, покаже другий тур, а також майбутні вибори до парламенту країни — Національної Асамблеї. Вони відбудуться вже у червні.