В одній з луганських газет із дивною назвою “Реальная газета “Ижица” натрапив на інформацію, яка мала б зацікавити галицьких патріотів, які не втомлюються з наших теренів повчати східняків будувати велику і соборну державу.
Виявляється, є серед нас політик, хай і не “вищого дивізіону”, який вирішив, що не словом, а ділом треба це робити. Це Зиновій Гузар, львів`янин, колишній депутат міської ради і керівник міського управління охорони здоров`я.
Важко сказати, що спонукало чистокровного галичанина покинути комфортний Львів і поїхати працювати заступником голови Луганської обласної держадміністрації з гуманітарних питань. Злі язики стверджують, що нерозділене кохання і несмачне львівське молоко, яке він дуже полюбляв. Добрі язики кажуть, що пан Зиновій хотів на практиці довести всім, що декларативне гасло “Схід і Захід — разом”, яким охоче спекулюють політики, треба втілювати у життя реальною роботою.
Хоч би там як, та пан Гузар, якого у Луганську називали скандальним, залишив луганський край і помандрував у Суми, на батьківщину Ющенка. З 6 лютого Зиновій Гузар працює на аналогічній посаді, тобто керує гуманітарною політикою області, яку, як відомо, очолює теж наш земляк — Павло Качур. Як кажуть у діаспорі, свій до свого по своє.
До речі, пан Гузар і далі очолює Луганську обласну організацію НРУ та час від часу буває у шахтарському краї. У Луганську Зиновія Гузара і впіймали місцеві журналісти, які довідалися, що він, колишній їхній “земляк”, таки сумує за цим містом. Пан Гузар вважає, що зміг дещо зробити, оскільки, на його думку, преса за півтора року стала більш вільною, а люди — розкутішими.
У Сумах Зиновієві Гузару працюватиметься комфортніше. По-перше, там найбільша фракція в облраді — БЮТ, за нею йде “Наша Україна”. По-друге, губернатор — земляк. А по-третє, і це найважливіше для нього, Сумщина — “земля Багряного, Куліша, Антоненка-Давидовича…”
Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”