Робота мерії має бути регламентована

Зоряна ОНИШКЕВИЧ, „Львівський портал”

|

Депутат Львівської міської ради, член фракції ВО «Свобода», юрист Олег Махніцький, як ніхто інший, знає юридичні тонкощі роботи міської влади.

– Пане Олеже, депутати міськради неодноразово наголошували на недосконалості роботи міських виконавчих органів. Але тільки констатувати – цього, мабуть, замало?

– Ми власне над цим працюємо. Зокрема, це стосується роботи земельної комісії, питань землеустрою та містобудування, тобто тієї частини роботи міської ради, до якої я безпосередньо маю стосунок. Ми разом з депутатом Гірняком розробляємо проект положення щодо регулювання земельних відносин, у якому хочемо чітко регламентувати роботу всіх виконавчих структур. Тобто має бути передбачено, скільки часу надають на проходження документації в мерії. Бо те, що тепер відбувається, коли громадяни чекають у чергах і добиваються місяцями, роками вирішення своїх питань – це ненормально. Ми плануємо цю практику ліквідувати й хочемо передбачити в цьому положенні конкретні умови щодо вирішення того чи іншого питання. Має бути вичерпний перелік документів, де буде вказано, що такі й такі документи потрібні для вирішення того чи іншого питання – і жодних інших. Бо нині існує така практика, що в одних осіб вимагають низку документів, навіть подекуди непотрібних для роботи, а в інших, навпаки, не вистачає важливих документів. Має бути конкретний перелік. Якщо нема хоча б одного документа – справа не має руху, якщо є все, то чиновник не має права вимагати інших документів. Також потрібно передбачити чіткі терміни того, скільки документація має перебувати в якомусь управлінні і скільки триватиме термін її проходження до передачі на розгляд сесії.

– Коли буде завершено і подано на розгляд сесії це положення?

– Робота вже майже на виході. Ми поетапно працюємо, починаючи з того, що необхідно. Відбувався процес нормотворчого закріплення органів ради. На це потрібен був час. Думаю, через місяць-два зможемо подати проект на розгляд депутатських комісій. Це питання, звичайно, термінове, але документ повинен бути на роки. І нашвидкуруч його не можна робити.

– Сподіваєтеся, що прийняття цього документа дещо зменшить корупцію в міській раді?

– Саме так. Адже в передвиборчій програмі „Свободи” був пункт щодо подолання корупції в органах місцевого самоврядування. І хоча нам деякі політологи закидали, що це не в нашій компетенції, але, вважаю, що це можливість боротися на місцевому рівні. Таким чином ми зможемо перекрити шляхи корупції. Перший крок – прийняття регламенту, над розробкою якого я працював. Ми передбачили кілька механізмів, які б могли, скажімо, якщо взагалі не викорінити корупцію, то хоча б їй протистояти. Це й щодо формування порядку денного, щодо розгляду питань на комісіях. Також, що важливо, ми домоглися у регламенті забезпечення правового статусу депутатських фракцій. Тому що були певні намагання зробити так, щоб депутатські фракції займали суто формальне місце. Ми ж у регламенті передбачили відповідний статус, з відповідними правами, обов’язками міського голови щодо забезпечення діяльності фракцій. І так само дуже важливо, що в регламенті передбачено контроль депутатських комісій і фракцій щодо діяльності виконавчих органів. Зокрема, це стосується призначень. Відповідно до регламенту, всі призначення потрібно погоджувати з депутатськими комісіями. Правда, наразі цієї практики не зовсім дотримуються. Але ми добиватимемося зміни такого стану речей.

– Минула каденція працювала без таких установчих документів?

– Я не можу судити про минулу каденцію, я тоді не був депутатом. Наскільки відомо, депутатський корпус намагався щось зробити. Але потрібно зважити на ситуацію з міським головою, адже було протистояння. Щодо виконавчих органів, то вони просто не зацікавлені в розробленні таких документів. Тому що це обмеження їхнього поля діяльності, встановлення певних рамок для них. Жоден чиновник не зацікавлений у тому, щоб себе обмежувати.

До прикладу, виконавчі органи подали нам на розгляд проект положення про проведення аукціонів, земельних торгів і щодо продажу права оренди. Але ми вже вдруге повернули це положення, бо там закладено непрозорі схеми. Йдеться про те, що вирішення всіх земельних питань покладають на комісію, яку створюють не депутати, тобто не представники громади, а виконком. Відбувається повний відрив. Рада тоді втрачає контроль над діяльністю такої комісії. Вплив ради закінчується на затверджені ціни ділянки, після чого питання повністю випадає з-під контролю ради. Тобто тут чиновник має можливість робити що захоче і ставити преференції на свій розсуд. І депутати змушені, це наш обов’язок, розробити такі положення, такі правила відносин у місті, які б найбільше забезпечували контроль з боку ради над вирішенням того чи іншого питання чиновником.

– Представники „Свободи” доволі критично сприймають питання продажу земель через аукціони. Зокрема, на попередній сесії Ви виступили з заявою про певну небезпеку такого продажу. З чим це пов’язано?

– Це позиція фракції і загалом це політична позиція Всеукраїнського об’єднання „Свобода». Проводити земельні аукціони можна буде після того, коли буде розроблено програму стратегічного розвитку міста, у якій потрібно передбачити розвиток міста на декілька років і визначити, які саме ділянки мають стратегічне значення для міста, тобто які взагалі недоцільно продавати. Адже існує практика у всій Європі здавати землі в оренду, хай навіть на 50 років, але місто їх не відчужує. Ми повинні чітко передбачити, які ділянки можна здавати в оренду, які можна продавати. Лише після цього можна буде сміливо погоджуватися на продаж ділянок. Інший аспект. Законодавчо не врегульовано процедури і немає законодавчих гарантій щодо питання продажу землі. Тому сьогодні пустити всі ділянки на аукціони – хибна думка.

Поясню, чому. Галичина є менш фінансово потужна, ніж інші регіони. Наш місцевий бізнес ще не настільки зміцнілий, як інші регіональні бізнеси. Йдеться, до прикладу, про донецький бізнес, дніпропетровський, це стосується також іноземного капіталу. Це й московський капітал, який зараз дуже рветься сюди. І якщо пустити ці ділянки на аукціон за відсутності гарантій, то може створитися ситуація, що землю просто скуплять і завтра Львів втратить свою самобутність. Стане не Львовом, а, до прикладу, Москвою, Дніпропетровськом чи Донецьком. А звідси тягнуться інші нитки. Це й робочі місця, і розвиток міста, і добробут населення. На сьогодні іноземний інвестор матиме змогу збільшити на якісь 50 гривень зарплату робітникам, але він за рік-два-п’ять забудує, витягне гроші і надалі поля діяльності для місцевих підприємців уже не буде. І люди не матимуть можливості заробляти. Передусім маю на увазі простих робітників, які сьогодні зароблять гроші, а завтра вже не матимуть де. Інша річ, якщо є програма розвитку, передбачені умови. На мою думку, якщо ділянку надають під житлове будівництво, цією програмою має займатися місцевий бізнес. Якщо є великі, потужні програми, які місцевий бізнес не може осилити, тоді справді можна шукати іноземного інвестора, пускати його на ринок.

– Ваша позиція щодо земельних аукціонів кардинально відрізняється від бютівської. Попри те, депутати на минулій сесії прийняли ухвалу власне з поправками фракції БЮТ…

– Вважаю, що ця ухвала нічого нового для міста не дала. Тому що законом передбачено, що землю можна продавати на конкурентних засадах – або через аукціон, або через конкурс. Єдине, що в ній важливо: ще під час розгляду на комісіях, перед винесенням на сесію, ми внесли до проекту ухвали пропозицію – передбачити розробку програми стратегічного розвитку міста і встановили терміни подання цієї розробки до червня. Я, правда, сумніваюся, що так швидко цю програму розроблять, але добре, що процес започатковано. Щодо решти пунктів ухвали – про конкурентні засади, то, повторюся, це передбачено законодавчо, окрім того, в силі попередня ухвала міськради, за якою й працювали. Можна сказати, що БЮТ наполягав на цьому. Їде по Україні Юля Володимирівна, і в неї є два моменти – тарифи і аукціони. І вони намагалися виконати вказівки свого партійного керівництва і внести ці поправки щодо продажу виключно з аукціону до ухвали. Справді, це вдалося, поправки внесли. Але „Свобода” має свою думку щодо цього. Я вважаю, що ухвала буде недієвою. Адже закон чітко каже, що є два шляхи, і ми зробили відповідну заяву з приводу продажу землі. Але заява прозвучала вже після прийняття ухвали. Це теж неправильно, нам головуючий відмовився перед голосуванням надати слово.

– Депутати проголосували за ухвалу, аби задовольнити вимогу БЮТ?

– Ні, швидше депутати проголосували за цю ухвалу, бо більшість з них просто не з’ясували суті поправки. Голосували за проект ухвали, який обговорювали в депутатських комісіях, і потім з місця прозвучала пропозиція від бютівців, яку не всі зрозуміли. Знову ж таки, не дали можливості обговорення. Швиденько прийняли, і все. Поки що немає рішення політради партії про те, чи ми будемо оскаржувати цю ухвалу, чи ні. Але я думаю, якщо навіть не оскаржувати, то все одно до цього документа буде внесено зміни. Це нереально, щоб продаж здійснювали тільки через аукціон.

– Ви вже згадували про те, що міський голова не завжди дотримується регламенту, з подібними звинуваченнями свого часу виступив і голова обласного осередку БЮТ Іван Денькович. Тут Ваші погляди збіглися, чи справді є часті порушення?

Не знаю, що мав на увазі Денькович. Можливо, закиди бютівців стосуються того, що їм не завжди дають зробити перерви. Бувають різні моменти. Керівник фракції просить п’ять хвилин для наради з фракцією, тобто зупинити розгляд питання, щоб провести консультації. І йому відмовляють, але це не є порушенням з боку головуючого. Оскільки регламентом передбачено, що після обговорення порядку денного і до початку голосування керівник фракції має право звернутися з мотивованим клопотанням про те, щоб надали час для консультації з фракцією. Тоді справді головуючий має надати. Але після прийняття порядку денного, а не тоді, коли йде голосування. І якщо вже ухвалу прийнято за основу, не можна розривати голосування і брати перерву на консультації. Це можна розцінювати як прямий вплив на депутата.

Якщо говорити загалом, чи існує практика порушення регламенту під час ведення сесії і в міській раді, то я погоджуюся з такою позицією. Власне, перед останньою сесією на колегії ми наголосили на цьому. Бо з’явилася така практика: після того, як рада прийняла ухвалу, вона лежала ще протягом певного часу в міського голови без підпису. Згідно з регламентом, якщо міський голова не згідний з ухвалою, він протягом п’яти днів повинен внести свої зауваження і на наступну сесію винести зауваження на розгляд ради. Але лежали документи по кілька місяців. Проте ми розглянули ці питання й практично зняли проблему. Міський голова погодився, що ці акти і без його підпису уже набули законної сили. Оскільки він час протермінував. Думаю, міський голова, побачивши протидію депутатів на його кроки щодо порушення регламенту, зрозумів, що йому не вдасться хитрувати. І не чинитиме надалі таких спроб. Тобто порушення є, але ми з цим боремося. Якщо депутати хочуть працювати над тим, щоб справді вирішувати питання, а не займатися популізмом, то думаю, що незалежно від фракції, нам вдаватиметься подолати якісь негативні моменти і примусити міського голову, щоб він надалі не мав намірів порушувати.

– З підписом яких саме ухвал міський голова затягував?

– Я вже тепер не пригадую. Це були якісь земельні питання.

– На цьому випадки з порушеннями регламенту вичерпуються?

– Ще щодо кандидатур на керівників управлінь і відділів. Вони повинні проходити з погодженням профільних комісій. Цієї практики сьогодні не дотримуються. Ми бачимо, що є непрозорі механізми призначання виконавчих органів влади. І це питання вже ставили депутати нашої фракції, а також Ігор Микитин, голова комісії законності й депутатської діяльності, неодноразово звертав увагу. І тут теж залежить від доброї волі депутатів, якщо вона буде в усіх фракцій, адже це стосується не певної політичної сили. Це стосується всіх. Регламент – це взаємини між депутатами, конституція ради. Це правила взаємин між собою, міським головою, виконавчими органами, і це стосується кожного депутата. Якщо буде добра воля, ми подолаємо цю негативну практику і змусимо голову, щоб він діяв згідно з регламентом.

– Чи можна вважати, що після відмови більшості депутатів погодити бютівську пропозицію щодо зменшення тарифів вимальовується певне протистояння між фракціями?

– Я б не сказав, що рада не погодила питання БЮТу щодо зниження тарифів. Це питання є проблемою всього міста, а не лише БЮТу. Це слабинка наша. І різниця полягає в тому, як підходити до розгляду цього питання. Більшість депутатів схилилася до думки, щоб конструктивно підійти, розглянути й прийняти рішення, яке буде спрямоване на вирішення проблеми в комплексі. Фракція БЮТ просто внесла необґрунтовану пропозицію знизити тариф. Відомо про кулуарні розмови. Спочатку Юлія Володимирівна хотіла зменшення на 30%, але згодом погоджувалася хоча б на 15 %. Цю пропозицію було винесено і на сесію. Але обґрунтування економічного не було. Чому не 20% чи 50%? Я б сказав у такому разі, що «Свобода» взагалі проти тарифів, може повністю скасувати, якщо немає економічного підходу до вирішення. Це питання не тепер виникло, ще перед новим роком ми його обговорювали, і треба думати. Чи просто «тупо» знизити тарифи, а може, подумати, які наслідки завтра від цього будуть. Вважаю, що завдяки ухвалі, яку прийняли, ми підштовхнемо міського голову. Адже досі він нічого не робив. Просто підняли тарифи і нічого після того не робили.

А щодо того, що за їхню пропозицію не проголосували, то я не думаю, що це призведе до протистояння. Якщо депутати прийшли в раду, щоб працювати для міста, то неприйняття однієї пропозиції ще не є причиною виникнення якихось амбіцій. Тим більше, не є причиною для блокування трибуни. Якщо прийшли працювати, то й працюватимуть, будемо спільно працювати. Передумови для протистояння можуть бути політичні. Скажімо, якби в нас були інші фракції, так би мовити, деструктивного характеру. Але ж у Львові немає фракцій ні комуністів, ні соціалістів, ні регіонів, ні прогресивних соціалістів, де б могли справді виникати конфліктні питання. У нас усі фракції демократичного спрямування, навіть національно-демократичного, які вболівають за розвиток міста. І на місцевому рівні вони навіть є ідейно близькими. Якщо брати БЮТ на загальноукраїнському рівні, це більше ліва сила, а ми праві. Але в людей, які є у Львівській міській раді від цієї політичної сили, свідомість є правою. Ми всі місцеві, ми львів’яни, національно свідомі і правого спрямування. Повторюся, створення більшості, коаліції – такі процеси могли б виникнути на політичному ґрунті. Якщо є спільне бачення, куди має місто рухатися, що є кращим для Львова, то я не думаю, що тут могла б виникати якась опозиція. Ну хотіли вони, щоб проголосували за їхню пропозицію, рада не підтримала, а завтра «Свобода» під час якоїсь проблеми буде бачити свій шлях вирішення, а «Наша Україна» – інший. І якщо більшість погодиться, що нашоукраїнська пропозиція є кращою для міста, ніж та, що ми пропонували, це ж не значить, що ми повинні відразу блокувати трибуни й переходити в опозицію. Я не бачу підстав для того.

– З яких причин у виконавчих органах мерії не задіяні члени „Свободи”? Міський голова недооцінює інтелектуальні здібності партійців, чи йдеться про якісь політичні моменти?

– Це проблема пов’язана з непрозорістю кадрової політики. Мені взагалі певні призначення чи звільнення, які відбулися, є дещо незрозумілими. Ми пропонували, щоб наша політична сила, яка представлена в міській раді, долучилася до певних процесів і на виконавчому рівні, а не лише на законодавчому. Але міський голова взяв на себе відповідальність. Якщо він вважає, що наших кадрів не потрібно, він має свої, тим самим бере на себе повну відповідальність за роботу цих органів. І далі ми будемо бачити, якщо ця кадрова політика призведе до позитиву, то, як кажуть, дай Бог їм здоров’я і щастя. Але якщо будуть помилки, то міський голова відповідатиме за це. Бо він не бажав своєї відповідальності розділяти і взяв на себе все.

Я не можу сказати, з яких мотивів він робить ті чи інші призначення чи звільнення. Це лише йому відомо і ще, можливо, його радникам. Я не «вхожий» у їхні кабінети. Але якщо такі кроки робить, то повинен буде і відповісти. Тепер він посіяв зерно, а завтра будемо пожинати плоди. Про наслідки кадрової політики наразі я не можу говорити. Ще трохи зарано. Зараз можна лише констатувати дії. Я критично ставлюся до того, що звільнено низку людей, які були спеціалістами у своїй справі, а їхніх посад не заповнено. Можу говорити про те, що стосується моєї частини роботи в раді, – я бачу, що архітектура, земельне управління завалені справами. Вони просто не встигають. Стоси документів лежать. Тому що технічно і фізично не встигають. Вважаю, що перед тим, як когось звільняти, треба мати кандидатуру ще кращу, яка б могла виконувати обов’язки.

– Перед виборами Андрій Садовий заявляв про команду професіоналів, а сьогодні вже говорить про кадровий голод. Як це можна розцінити?

– Вважаю, якщо він декларував про потужний кадровий потенціал, а сьогодні не може впоратися з кадровим заповненням, – це свідчить про те, що або він недооцінив свої сили, або просто використовував виборчі гасла.

– Яким є Ваше ставлення до перенесення з Ратуші частини управлінь та департаментів?

– Щодо управлінь, а це не належать до профілю, яким я займаюся в раді, то я не можу сказати, наскільки це може зашкодити. Але щодо управління архітектури, земельного управління, то це однозначно негативно вплине на процес земельних відносин у Львові. Це затягуватиме процедуру прийняття рішень. Може створитися хаос, якщо роз’єднати раду, передусім депутатські комісії, і виконавчі органи, що відповідають за цю частину роботи. Проходження документів щодо земельних питань – тривалий і складний процес. На засіданнях комісій неодноразово виникають питання до працівників земельного управління та архітектури. За одне засідання ми можемо по кілька разів викликати землевпорядника чи архітектора, навіть іноді з дрібних питань. Чи протокол неоформлений, чи не надали всіх документів, чи нема проекту ухвали або незрозуміла графіка. Є багато суто технічних моментів. Адже проходять чималі стоси документів. Ми на засіданні не одне питання розглядаємо, можемо розглянути сорок-п’ятдесят. І можна лише уявити, що триває засідання в Ратуші і виникає потреба в документі, а вони що, будуть з цими документами туди-сюди їздити? Це унеможливить роботу цієї галузі.

– „Свобода” не має наміру виступити з протестами щодо намірів міського голови?

– Звичайно, ми свою позицію постійно висвітлюємо – і голова фракції і я, як член комісії. Та й уся наша комісія підтримує цю позицію, що не можна звідси переселяти земельне управління та управління архітектури. А Ратуша для чого? Завжди Ратуша була установою, де містилася міська влада. Куди ж люди мають іти? Я вважаю, що голова не правий у цьому. Ми надалі відстоюватимемо свою позицію. І якщо потрібно, ми це питання ставитимемо на рівні ради. Депутатський корпус є однодумцем у цьому. І не має бути жодної суперечки серед депутатів. Тут готелю не буде. Однозначно – ні. Це навіть традиція, складена віками. Завжди тут розміщувалася міська влада.

– Ви не думаєте, що, попри невдоволення, як Ви стверджуєте, більшості депутатського корпусу, міський голова все-таки своїм розпорядженням перенесе управління з Ратуші?

– Не забувайте, що є рада, яка може визнати незаконним розпорядження міського голови. Адже рішення ради має вищу юридичну силу, ніж розпорядження мера.

Ми підтримуватимемо будь-які корисні кроки, ідеї міського голови. Щодо закулісних аспектів чи дій міського голови, які суперечитимуть інтересам громади, то ми будемо ставати у конкретну позицію та висловлювати критику. Хоча, думаю, міський голова дещо зрозумів. Можливо, він раніше того не усвідомлював, але на сесії, коли було багато політиків і коли на нього тиснули, він побачив, що таке сила ради. Побачив, що таке підтримка депутатського корпусу. І, очевидно, розуміє наслідки того, коли ця сила повернеться проти нього. Ми вже мали ситуації в минулій каденції, коли міський голова повністю йшов на протистояння з радою і всі знають, що з того вийшло.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.