Бюджет компромісного розвитку

Не всі депутати задоволені документом, але маємо те, що маємо.

Питання прийняття чи неприйняття бюджету розвитку Львова обговорювали в місті давно. Спочатку проект детально розкритикували, потім відхилили, однак після певного вдосконалення, ухвалили його на вівторковій сесії з рекордною швидкістю. Очевидно, новий, вдосконалений, проект бюджету розвитку, з яким депутати ознайомилися напередодні, влаштовував усіх обранців — витратили лише дві хвилини, аби закрити питання порядку денного.

Міські обранці висловили чимало критики на адресу першого варіанту бюджету розвитку. Головним об’єктом обговорення була доцільність випуску облігацій під заставу комунального майна міста, розмір позики, сума застави, шляхи повернення грошей. Говорили також про відсутність програм розвитку, зокрема, програм впровадження енергозаощаджувальних технологій, незрозумілість шляхів фінансування конкретних об’єктів.

Якщо коротко окреслити основні відмінності між першим проектом документа та вдосконаленим варіантом, то в другому варіанті позику розділили на дві частини, кожна з яких вимагає окремої ухвали депутатів. Також конкретизували загальні статті витрат по об’єктах та відмовили у фінансуванні об’єктам без кошторису.

Весь бюджет розвитку також розділили на дві частини: об’єкти, що фінансують за рахунок продажу комунального майна (88 мільйонів гривень) та за рахунок запозичень. Другу частину, яка складається з двох частин: першого і другого траншів, приймали окремою ухвалою (про випуск облігацій). Другого траншу може і не бути, якщо, виходячи з досвіду попередньої позики, міські обранці визнають його недоцільним. „Депутати мають знати: якщо реалізація запозичень буде ефективною, то сьогодні вигідніше взяти позику з тим, щоби наступного року дорожче продати землю і майно”, — розповів у коментарі „Ратуші” Андрій Стецьків, голова бюджетної комісії ЛМР.

Депутатів не полишає надія, що бюджетні потреби міста отримають співфінансування з державної скарбниці. Принаймні, низку відповідних звернень скерували у столицю. Є навіть відповідь, зокрема, Київ уже пообіцяв Львову додаткових 35 млн на впровадження програм із енергозаощаджувальних технологій.

коментарі

Андрій Стецьків, депутат ЛМР, НСНУ, голова бюджетної комісії:

— Приймаючи цей варіант бюджету розвитку, ми зауважили цілу низку пунктів, фінансуванню яких мають передувати і окремі ухвали міської ради, і рішення відповідних профільних комісій. Зокрема, з того переліку „шляхове господарство”, „житлово-комунальне господарство” затверджено конкретні об’єкти, які мають формуватися відповідно до скарг та пропозицій львів’ян. По-друге, об’єкти, які не мають проектно-кошторисної документації, не будуть профінансовані, доки цю документацію не підготують та не приймуть рішення про доцільність фінансування об’єкту. Я вважаю, що ми врахували достатню кількість моментів, які запобігатимуть неправильному використанню коштів. Я сподівався, що всі інші комісії фахово поставляться до роботи у своїй галузі, бо лише тоді ми можемо говорити про ефективність використання коштів.

Володимир Гірняк, депутат ЛМР, фракція УНП:

— У першому варіанті ухвали ми позичали 92 млн грн на 5 років під заставу комунального майна у розмірі 500 млн грн. У тому варіанті, який прийняли депутати міської ради, по-перше, вже не фігурує цифра 500 млн, по-друге, доходи від продажу землі і майна не 88 млн грн, а 130 мільйонів. Розділили також запозичення на два транши, перший з них у 45 мільйонів гривень. Якщо ми, депутати, побачимо, що місто і виконком ефективно працює, тоді ми підемо на наступний транш, але, окрім цього всього, продаватимуть майно. Це був фактично компромісний варіант для того, щоби ми не зривали бюджетний процес.

Ми опинилися в такій ситуації — або ми приймаємо бюджет, або місто валиться через нефінансування об’єктів. Цього ми не змогли зробити.

Олег Махніцький, депутат ЛМР, ВО „Свобода”:

— Питання про запозичення обговорювали вже давно, представники різних фракцій висловлювали багато критичних зауважень, але у вівторок знайдено компромісний варіант. Мені подобається те, що позику розділили на два транші, встановили жорсткі механізми контролю за використанням коштів. Загалом питання можна було ще довго обговорювати, але до його швидкого розгляду спричинила інша ситуація. Бюджет розвитку напередодні обговорювали у фракціях, на комісіях. Могло ще бути публічне обговорення на сесії, але ми побачили, яка ситуація склалася у сесійному залі, коли впродовж трьох місяців сесії не дають результатів, можна сказати, що вони практично не відбуваються.