Кривавий переділ

Кількома пострілами з пістолета вбито Богдана Дацка, генерального директора ТзОВ “Галімпекс-Склодзеркальний завод”.

Зухвалий напад здійснено біля прохідної заводу на вулиці Балабана, 14. Під камерами спостереження. У свідків на очах.

Зухвале вбивство

14 листопада о 08.30 автомобіль Богдана Дацка зупинився біля прохідної його підприємства. За кермом був водій бізнесмена. До передніх дверей авто з боку пасажира підійшов чоловік. Через вікно машини майже впритул він зробив декілька пострілів і швидко зник.

“Візуально помітно, що загиблий отримав два поранення в шию, які спричинили смерть”, – суха інформація зі слів Дениса Харчука, старшого інспектор ЦГЗ УМВС у Львівській області.

Водій фізично не постраждав. Він перебуває в шоковому стані. Крім нього, очевидцями події стали ще декілька перехожих. На прохідній заводу працювала камера спостереження. Що саме зафіксовано на плівці, з’ясовують правоохоронці. Кажуть, що невдовзі, можливо, буде готовий фоторобот убивці.

Пістолета – знаряддя злочину – на місці події правоохоронці не знайшли. Наразі невідомо ні його марки, ні того, чи був на пістолеті глушник. Відповідь на всі ці запитання органи міліції обіцяють дати після судово-слідчої експертизи.

“Іграшкове” розлідування неіграшкових убивств

Кажуть, сьогодні до Львова приїде міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. А завтра завітають представники Ради національної безпекий оборони та парламентських комітетів. “Нашестя” високих чиновників, без сумніву, зумовлене хвилею вбивств. Чи вирішать щось?

Ігор Пилипчук, полковник міліції, заступник голови Спілки офіцерів України, колишній працівник управління боротьби з організованою злочинністю у Львівській області, поділився з “Газетою” своїми думками. Він має багатий досвід слідчого, свого часу розслідував резонансну “справу дітей”, тож “Газета” пропонує думку експерта. Третє замовне вбивство протягом року й один замах є трагічною випадковістю чи все ж таки системною закономірністю?

– В Україні триває перерозподіл сфер впливу та бізнесових інтересів, – стверджує пан Пилипчук. – Чи є замовні вбивства результатом системного наступу на львівський бізнес, мені сказати важко, але думаю, всі погодяться, що львівський бізнес – це ласий шматок. Такої завуальованої ситуації, яка є нині, в місті ще не було. Впевнений, що всі вбивства мають бізнесовий характер. Хоча ніколи не можна відкидати й інших версій, наприклад, побутових.

– Як можете оцінити роботу правоохоронців?

– Нещодавно я спілкувався з прокурором Генеральної прокуратури. Таких слабких матеріалів справ, як на Львівщині, більше ніде немає. Очевидно, є й суб’єктивні причини, але є й об’єктивні. Я давно кажу, що УБОЗ потрібно або ліквідувати, або перетворити на незалежну службу. Наразі це управління не виконує своїх функцій. До того ж політика перекидання правоохоронців з одного регіону в інший призводить до того, що вони не володіють ситуацією. Адже ті люди, які могли б контактувати з добре відомими їм правоохоронцями, не погоджуються на спілкування з чужинцями. Крім того, доброго оперативника слід виховувати близько десяти років, а в нас такі фахівці відразу стають пенсіонерами.

– Гадаєте, ці вбивства колись розкриють?

– Такі злочини не стаються без відома працівників силових відомств.

– Чи нерозкриття вбивств матиме якісь наслідки для Віталія Максимова, начальника управління МВС у Львівській області?

– При нашому міністрі, який на чорне каже “біле”, передбачати щось неможливо.

До речі, як стало відомо “Газеті”, менше ніж два тижні тому шестеро керівників обласних УМВС, зокрема й Віталій Максимов, мали звітувати на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Щоправда, звіту не відбулося. У Міністерстві внутрішніх справ розповіли, що на засіданні був міністр Юрій Луценко, тож гострих запитань удалось уникнути, а черга до звіту Віталія Максимова взагалі не дійшла.

Не було цього разу і звичних заяв-обіцянок про неодмінне розкриття вбивства з боку головного правоохоронця області. На місці події Віталій Максимов до журналістів так і не вийшов, а його телефон уперто не відповідав упродовж усього дня. До речі, 10 листопада, коментуючи розслідування замаху на Романа Федишина, він виступив із заявою: “Зачекайте два-три дні. Зараз я не можу про них розповісти”.

Тож наразі інтрига щодо того, чи полетять голови львівських правоохоронців як покара за нерозкриті резонансні злочини, зберігається. А тим часом Львівщиною мандрують чутки, мовляв Віталій Максимов і сам би не проти позбутися проблемного регіону та відпочити десь на рідній Тернопільщині.

Скляний ринок

ТзОВ “Галімпекс – Склодзеркальний завод” є одним із найбільших у світі виробників скляних ялинкових прикрас. Власне Львівський склодзеркальний завод створено 1948 року. 1993-го його придбала у власність зовнішньоекономічна асоціація “Галімпекс”. Пізніше підприємство викупило також Лисичанську та Клавдієвську фабрики ялинкових прикрас. До “Галімпексу” також належить створене 2005 року в місті Городок на місці колишнього військового аеродрому в Черлянах українсько-австрійське СП “Кооперація якості”. Засновниками підприємства є фірми “Інформсервіс” (Львів), “Україна” (Львів). Одним із найбільших акціонерів підприємства був його генеральний директор – Богдан Дацко. Фірма контролює 35% європейського ринку ялинкових прикрас. Понад 90% продукції експортують у Німеччину, США, Голландію, Францію, Канаду, Росію, Грецію та Перу.

“Консоль”

Головна версія щодо того, кому вигідне вбивство власника одного з найприбутковіших підприємств України “крутиться” довкола конфлікту заводу з будівельною фірмою “Консоль” (Сімферополь). Тертя беруть початок 2005 року. Тоді в березні збанкрутувала колишня ткацька фабрика “Левтекс”, виробничі приміщення якої придбала кримська фірма “Консоль”. У Львові вона відома за скандальним будівництвом житлового будинку на Валовій, 15.

На місці колишньої фабрики фірма будує дев’ятиповерховий житловий комплекс з офісами та паркінгом. Унаслідок цього руйнуються спільні зі склодзеркальним заводом закладні балки та несуча стіна. Після початку робіт у стіні утворилися діри та величезні тріщини. В одному з офісів заводу цеглини, що вилетіли зі стіни, навіть пошкодили офісну техніку. А в одному з виробничих цехів цегла посипалася просто біля робітниці за станком.

Фірма “Консоль” не має всіх необхідних дозволів на ведення будівництва й навіть затвердженого у встановленому порядку проекту. Наразі справа щодо цього будівництва перебуває в суді. На заводі “Галімпекс” проводили різні перевірки, спровоковані листами “Консолі” до місцевої влади, в яких ішлося про нібито надзвичайну шкідливість заводу для довкілля.

Тодішній прем’єр-міністр Юрій Єхануров, перебуваючи у Львові, отримав звернення особисто від Богдана Дацка. 23 лютого близько 400 працівників ТзОВ “Галімпекс-Склодзеркальний завод” блокували роботу фірми “Консоль”. Вони вимагали припинити незаконну, за їхніми словами, новобудову з житловими приміщеннями на місці колишньої збанкрутілої ткацької фабрики ЗАТ “Левтекс”, оскільки це паралізує роботу їхнього місця праці.

Версію причетності “Консолі” активно обговорюють на різних рівнях. До того ж, як виявилося, фірма фігурує в будівельних конфліктах не лише у Львові, а й у Криму. “Газета” звернулася безпосередньо в головний офіс фірми в Сімферополі, де повідомлення про вбивство львівського бізнесмена спричинило неабияке здивування. Але на прохання прокоментувати події нашого кореспондента попросили надіслати питання факсом і пообіцяли протягом короткого терміну відповісти. На жаль, жодних коментарів ми так і не отримали. У призначений час слухавку офісного телефону взяв cторож.

Місцева рука

Чи не найцікавішу, але дуже конроверсійну версію щодо вбивства Романа Дацка висловив один з експертів “Газети”, який попросив не називати його імені. На його думку, активно обговорюючи конфлікт заводу з фірмою “Консоль”, справжні замовники вбивства просто зміщують акценти. Особливо “вдалим” є те, що фірма не місцева – а зі Східного регіону України. Самі ж львівські бізнесмени неодноразово натякали на “наїзди донецьких”. Натомість джерело “Газети” допускає, що це лишень прикриття, а до останніх убивств у Львові причетні люди із середовища місцевої влади різного рівня. І кривавий переділ у місті затіяли не варяги зі сходу, а свої.

КОМЕНТАРІ

Орест Вовк , президент правління ЗАТ “Ензим” :

«Те, що сталося сьогодні, й висновки із цієї ситуації, є двоякими. Сказати, ніби побоююся за свою безпеку, з огляду на вбивство Богдана Дацка, не можу, бо працюю в промисловості вже 36 років. Життя змінюється, і потрібно працювати, зважаючи на нові реалії. Я не маю приватних охоронців і не планую їх мати. Охорона є лише на підприємстві. Щодо погроз, то не було ніколи, адже ми працюємо прозоро. Ідея створити фонд для правоохоронців, аби фінансувати їх, не має жодного сенсу. Для цього є бюджет і міністерства ».

Ярослав Рущишин , директор ВАТ “Троттола”, голова Комітету підприємців Львівщини :

«Висновки про наступ на львівський бізнес починають напрошуватися попри нашу волю. Ми говоритимемо і з обласною владою, і з правоохоронцями й, однозначно, будемо робити якісь кроки для корпоративного захисту. Індивідуальний захист у таких випадках не є дієвим. Особисто я не вживатиму додаткових заходів безпеки. По-перше, не можу собі цього дозволити, по-друге, наразі наступ ведуть на доволі прибутковий бізнес, але це не означає, що завтра вони не дістануться й до середньої ланки. Що ж до звільнення вищих правоохоронців, то не вважаю Максимова найгіршим керівником обласного управління, хоча мене дивує, що жодного злочину досі не розкрито ».

Олександр Кільдіяров , директор компанії “Алекс” :

«До сьогоднішнього ранку я не вважав, що мені щось загрожує. Не дуже турбувався про свою безпеку. Але сумні події змушують задуматися. Треба буде переглянути свою бізнесову поведінку, проаналізувати перспективу вчинків. Звісно, такі події наштовхують на роздуми… Щодо охорони, то, боюся, вона тут не дуже допоможе. Я ніколи не мав охоронців. І не найматиму – вони хіба що від дрібних хуліганів оберігають.

Безумовно, погрози були. Звісно, я не розкриватиму подробиць… Усі підприємці ходять лезом ножа і не відомо, що буде завтра ».