Літні канікули: хочеться... підробити - „Високий замок“, 17 червня

Помиляються ті, хто звинувачує сучасну молодь у небажанні працювати. Чимало студентів і підлітків відчайдушно шукають хоча б тимчасову роботу, аби заробити 150-200 гривень на місяць. За соціологічними опитуваннями, сьогодні в Україні не проти підробити влітку кожен третій підліток і кожен другий студент. Тільки у Львові з початку року до ресурсно-інформаційного центру за різною інформацією, що стосується працевлаштування, приходило 1140 молодих людей (з них 50 осіб – до 18 років), а до районних центрів зайнятості – 1145. Українські підлітки і студенти працюють, насамперед, не тому, що їх хвилюють лаври грецького корабельного магната Онассіса, який починав свою кар’єру підлітком, продаючи газети. Просто молоді потрібно заробляти на життя – забезпечувати себе і допомагати рідним…

Літо асоціюється з теплом, добрим настроєм і, безперечно, відпочинком. Саме на літо переважна більшість працівників “малюють” безтурботні плани. Але літо і відпочинок – поєднання не для всіх. Чимало молодих людей – підлітків і студентів, розмірковуючи про літо, мріють насамперед про можливість підзаробити. І декому щастить. На вулицях Львова можна побачити молодь, яка, незважаючи на юний вік, вчиться власними силами заробляти копійку. Ось хлопчина років п’ятнадцяти на роликових ковзанах роздає перехожим рекламні буклети, трохи далі на вулиці – студент у костюмі чебурашки запрошує відвідати кафе. Інша студентка біля магазину з косметикою рекламує крем, даруючи жінкам пам’ятки-листівки. Якщо пройтися центром Львова, складається враження, що мало не на кожному кроці молода людина сьогодні може знайти підробіток. Але насправді проблема молодіжної зайнятості набагато складніша…

Другокурсниця Оксана, майбутній філолог, зі сумом згадує минуле літо, коли вони з подругою відгукнулися на оголошення підзаробити в одному крихітному літньому кафе, розташованому на тихій вуличці Львова. Місяць вони витирали столики, збирали обгортки від “хот-догів”, мили склянки від пива. А через кілька тижнів власник взяв на роботу інших працівниць. Оксану і її подругу, звісно, залишивши без оплати. Аби забрати зароблені дівчатами гроші, до Львова навіть приїжджала Оксанина мама. Господар кнайпи, щоби від нього відчепилися, кинув юним працівницям на столик по 50 гривень. Хоч обіцяв по 200…

“Молода людина, яка ще не має життєвого досвіду, і самостійно влаштовується на роботу до незнайомого працедавця, – коментує цей випадок директор Львівського обласного молодіжного центру праці Леся Довганик, – ризикує “обпектися”. Випадки, коли за виконану роботу не заплатили або заплатили менше, ніж обіцяли, сьогодні не поодинокі. Тому радимо молодим людям укладати угоду і обумовлювати і свої обов’язки, і оплату праці…”.

Угода із працедавцем справді може захистити молоду людину від багатьох проблем. Але в реальному житті, зізнаються підлітки і студенти, угоду укладають рідко. “Ти щасливий, що тебе взагалі беруть підзаробити і обіцяють якісь гроші, а про угоду боїшся й обмовитися”. Усе-таки сьогодні на ринку молодіжної праці – дисбаланс між попитом і пропозицією. Молоді, яка хотіла б бодай тимчасово попрацювати, набагато більше – звідти й проблеми. На останньому “ярмарку кар’єри” у Львові, для прикладу, налічувалося 17 з половиною тисяч пропозицій робочої сили і тільки одна тисяча робочих місць – цифри свідчать самі за себе. Підлітки взагалі мають мало шансів влаштуватися на роботу офіційно. Нинішнє трудове законодавство, з одного боку, захищає права неповнолітніх. З другого боку, тим же й обмежує їхні шанси – рідко серйозний працедавець хоче морочити собі голову з дітьми і виконувати усі передбачені в законі норми. У кодексі законів про працю записано, що 14-, 15-річних можна приймати на роботу, якщо є дозвіл одного з батьків. Неповнолітніх не можна використовувати на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах. Тих, кому нема 18 років, заборонено залучати до піднімання або переміщання речей, маса яких перевищує встановлені для цієї вікової групи граничні норми. Забороняється використовувати на нічних, понаднормових роботах і роботах у вихідні. Тому дітей і неповнолітніх сьогодні якщо й беруть на роботу – то неофіційно, не оформляючи угод, під “чесне слово”. Звісно ж, аби зекономити на платні…

Дитяча праця в Україні, на жаль, іноді має вельми неприємний присмак – кримінальний. За найсвіжішими даними, в Україні налічується 250 тисяч дітей віком від 5 до 14 років, втягнених у секс-індустрію, виробництво або незаконний обіг наркотиків тощо.

…У Львівському обласному молодіжному центрі праці познайомилася з банком даних, який налічує півтисячі молодих людей, переважно старшокласників і студентів, – вони чекають нагоди підзаробити. “Чому до нас не завжди звертаються працедавці? – каже Леся Довганик. – Та тому, що ми не просто скеровуємо молоду людину на роботу, але й вважаємо своїм моральним обов’язком простежити, як у неї склалися стосунки з цим працедавцем, чи заплатили їй гроші. Це уже соціальні функції – посилаючи дитину на роботу, звісно ж, відповідаємо за її безпеку”. Трапляється, у кафе потрібні на літній період або на свята офіціантки чи бармени. У молодіжному центрі праці цікавляться, чому, наприклад, ставиться вимога, що дівчина мусить мати такий-то ріст, так має виглядати, чи безпечно буде для неї працювати з 10-ї вечора до 6-ї ранку? До молодіжного центру праці у пошуку тимчасових робітників звертаються переважно порядні працедавці – ті, котрі не мають наміру дурити…

Що можуть сьогодні знайти через молодіжний центр праці підлітки і молодь? Насамперед – роботу на літніх майданчиках (влітку відкриваються чимало літніх кафе з морозивом, пивом тощо). Декому вдається влаштуватися екскурсоводами. Центр праці співпрацює і з фермерами – студенти охоче прополюють овочі, збирають стручкову квасолю, картоплю, буряк, словом, роблять усе, за що платять гроші. Молоді люди долучаються до інформаційних і рекламних акцій, які проводять фірми, соціологічних опитувань і до проектів, які розробляє молодіжний центр праці (один з останніх – впорядкування дитячих майданчиків). Можна знайти підзаробіток на кілька днів, на кілька тижнів, на місяці. Але частенько на роботу треба зачекати. А молодь чекати не хоче. Гроші потрібні вже. І молоді люди, як би ми їх не застерігали, ризикують – відгукуються на випадкові оголошення, розклеєні на зупинках, чи випадкові пропозиції від незнайомих людей. Окремі стають жертвами фіктивних працедавців, які маскуються під кадрові агенції або інші організації і пропонують за попередній внесок ввести молоду людину в “базу даних”. Можливо, у цій ситуації дещо зарадить те, що найближчим часом центри працевлаштування організовуватимуть також при вищих навчальних закладах.

Галина МИЦЬ

Поради для молодої людини, яка влаштовується на роботу

Запитання, які варто поставити працедавцеві:

• Якими будуть мої обов’язки?

• Як виглядатиме мій робочий день?

• З якими труднощами можу зіткнутися, виконуючи цю роботу?

• На які додаткові матеріальні можливості я можу розраховувати?

Запитання, яких можна очікувати від працедавця:

• Чи отримали інші пропозиції?

• Що ви вважаєте своїми перевагами (або вадами)?

• Чому ви покинули попереднє місце роботи (якщо воно було)?

• На яку платню розраховуєте?