Європейська комісія підтвердила, що Україна, готуючись до вступу в ЄС, виконала всі умови, визначені для набуття статусу кандидата у 2022 році, включаючи вимоги щодо прав національних меншин. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на проєкт звіту ЄК щодо України у рамках так званого «пакету розширення».
Серед іншого, у документі позитивно відзначені зусилля України щодо прав нацменшин – попри те, що Угорщина вважає прогрес України недостатнім. Так, ЄК позитивно оцінює зміни у меншинне законодавство, схвалені у грудні 2023 року, при цьому Брюссель пішов навіть на те, щоби підтвердити підтримку українського закону навіть без його аналізу Венеційською комісією, свідчать джерела Європейської правди.
«Хоч ми і відзначаємо, що Венеційська комісія не оновила свої рекомендації, та Єврокомісія вважає, що Україна виконала необхідні заходи», – цитують звіт джерела ЄП.
Варто відзначити, що українська експертна спільнота підтримала цей закон після того, як до нього були внесені зміни, на яких наполягали експерти, включаючи Європейську правду. Утім, угорський уряд і наближені до нього структури продовжували висувати претензії до України, не погоджуючися із виконанням рекомендації.
Єврокомісія також кілька разів зауважила, що «Обмеження основних прав, пов’язані з воєнним станом, залишаються загалом пропорційними».
Також про звіт ЄК розповідає Радіо Свобода, яке ознайомилось з його змістом. Видання відзначає цитати про те, що Україна «продовжувала заохочувати доброчесність і заслуги в судовій системі» та «зміцнювати антикорупційну інституційну базу та нарощувати результати правозастосування в справах про корупцію на високому рівні”.
Згідно зі звітом, попри прогрес у фундаментальних реформах, «потрібні подальші зусилля».
«Україні слід продовжувати зосереджуватись на подальшому створенні надійного досвіду правоохоронної діяльності у справах про корупцію на високому рівні… також посилити боротьбу з організованою злочинністю», – рекомендується в документі.
У Єврокомісії також закликають Україну працювати над подальшим застосуванням оновленого законодавства щодо прав нацменшин у тісній кооперації з ними.
У документі наголошено і на необхідності вдосконалювати реформи в галузі державного управління та децентралізації.
«Заходи з підтримки ремонту та реконструкції інфраструктури будуть ключовими для повного відновлення економіки, особливо в енергетичному секторі, який потребує подальшої децентралізації та поліпшення управління», – йдеться у документі.
Єврокомісія відзначає ратифікацію Україною Римського статуту, наголошує на необхідності привести у відповідність національне законодавство, а також зазначає, що скринінг українського законодавства на відповідність європейському «просувається гладко».
«Якщо Україна виконає всі умови, Комісія з нетерпінням чекає на відкриття переговорів щодо кластерів (переговорних розділів. – Ред.), починаючи з основ, якнайшвидше у 2025 році», – резюмували у Єврокомісії.
Як відомо, у грудні минулого року ЄС вирішив розпочати переговори про вступ України і Молдови до Євросоюзу. Статус кандидата на вступ до ЄС обидві країни отримали у червні 2022 року.
Нагадаємо, цьогоріч 25 червня ЄС офіційно розпочав переговори з Україною щодо вступу.
Україна офіційно стала кандидатом у члени Євросоюзу у червні 2022 року. До початку переговорів про вступ країна мала виконати сім умов, серед них, зокрема, були судова реформа, ухвалення законів про медіа та про нацменшини.
В Офісі президента, говорячи про європейську інтеграцію України, кажуть, що наступні п’ять років є «вікном можливостей».
Тим часом деякі політики у Польщі вже заявили, що Україна не стане членом ЄС без вирішення «Волинського питання».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Маркіян Рой