Скільки українців ще підтримують впровадження російської мови як другої державної

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважає, що російську мову потрібно повністю усунути з офіційного спілкування. Ще 7% українців не визначилися із цим питанням, проте 3% досі вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. Водночас 24% вважає, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажає. Такі результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

За усунення російської мови в Україні виступає більшість українців у всіх її регіонах. Водночас це найвищий показник зневіри та падіння підтримки російської мови від опитування 1997 року, який фактично зумовлений повномасштабним вторгненням росіян в Україну.

Попри те, у 2024 році в Україні ще є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% людей бажає її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.

Цікаво, що проти російської мови більшість мешканці всіх регіонів України.

У 2024 році на заході України 80% виступають за повне усунення російської з офіційного спілкування, а з 15%, які готові допустити офіційний статус в окремих областях, але не в своїй.

У центрі України до 69% зросла частка тих, хто виступає за повне усунення російської з офіційного спілкування, а 18% хоча і допускають таку можливість для інших областей, але теж проти бачити російську офіційною у своєму регіоні.

Найбільш відчутні зміни півдні і сході України. Так, у лютому 2024 року більшість мешканців Півдня – 54% – виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Водночас до 6% обвалилася частка тих, хто вважає, що російська має отримати державний статус. Лишається ще 30% тих, хто вважає, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні. Хотіли би бачити офіційною у своєму регіоні – 12%, не визначилися – 3%. Таким чином, на Півдні 69% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому лише 18% хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною.

На Сході України з 3% у 2015 році до 40% зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території. Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови. При цьому зараз 43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. З них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні, 28% – підтримують таку ініціативу, а 2% не визначилися. Таким чином, на Сході 52% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 34% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною.

Прикметною, що зафіксовано також зміну парадигми сприйняття української мови у віковому розрізі. Ще на початку 2000-х років і пізніше українська мова у багатьох асоціювалася як мова старших людей і людей із сільської місцевості (мова «бабусь і дідусів»). Зараз ми бачимо, що найбільше наполягають на єдиному державному і офіційному статусі української мови – наймолодші українці.

Також дослідники підкреслюють, що питання російської мови тривалий час використовувалося росією та проросійськими політиками в Україні для дестабілізації українського суспільства, навіть попри те, що пересічні українці (зокрема, і російськомовні) серед переліку різних проблем завжди питання мови зараховували до найменш важливих.

Брехливий наратив про утиски і обмеження російськомовних громадян також використовувався і досі використовується росією для обґрунтування вторгнення до України. При цьому за результатами нещодавніх опитувань КМІС 84% серед українців у цілому і зокрема 81% серед російськомовних громадян вважають, що утисків російськомовного населення немає (2023 рік).

Опитування проводилося 17-23 лютого 2024 року. У ньому взяли участь 1052 респонденти віком від 18-ти років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

До вибірки не потрапили жителі, що перебувають в тимчасовій окупації, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка такого опитування може становити від 1,5 до 3,4%.

Якби таке опитування сталося до повномасштабного вторгнення то нього мало б потрапити 33 респонденти, що проживали в населеному пункті, який зараз окупований. Однак та кількість людей істотно не впливає на загальний результат, репрезентативності та суспільних настроїв населення.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.