У суботу, 16 грудня, Львів проведе в останню путь Ореста Ваня, Володимира Іваніва та Сергія Литвина, які загинули у боротьбі з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Львів’ян закликають прийти і віддати останню шану захисникам України, а також утриматись у цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Біографічні довідки військових:
Орест Вань (23.03.1969 – 03.12.2023) був уродженцем села Оселя Львівської області.
Навчався у Львові у школах №36 та №72. Здобув освіту у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку.
Усе своє життя Орест Вань присвятив захисту України. Брав безпосередню участь у охороні будівлі Верховної Ради України у складі 9 сотні самооборони Майдану, під час перебування там отримав серйозні поранення. Був одним із 500 добровольців, які у 2014 році проходили військовий вишкіл і розпочали виконувати бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.
До 2021 року боронив східні рубежі держави у складі батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Національної гвардії України.
Після повернення до цивільного життя займався встановленням систем кондиціонування. Захоплювався кулінарією, постійно займався самоосвітою, багато читав й завжди мав при собі електронну книгу. За словами рідних, Орест Вань «завжди буде легендою, прикладом доброти, людяності, любові і відданості Україні».
Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем повернувся на фронт у складі 503 окремого батальйону морської піхоти 38 окремої бригади морської піхоти ВМС. Попри отримане в селі Піски Донецької області поранення повернувся на фронт.
В Ореста Ваня залишилися дружина, донька та син, що теж боронить державу на передовій, сестра й племінники.
Львів’янин Володимир Іванів (27.07.1983 – 11.12.2023) навчався у Львівській академічній гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка». У 2005 році закінчив Львівську політехніку, згодом здобував освіту в інституті бізнесу та інформатики.
У мирний час був співвласником і заступником директора приватного підприємства в аграрній сфері.
Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на території Донецької, Луганської та Запорізької областей у лавах 78 окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» Десантно-штурмових військ ЗСУ. За особисту відвагу був відзначений медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ».
У Володимира Іваніва залишилися батьки, сестра та племінники.
Сергій Литвин (23.01.1981 – 11.12.2023) був уродженцем міста Кримськ (Росія). У юному віці разом з батьками переїхав у Волноваху Донецької області. Навчався у тамтешній школі, згодом вступив до Донецького національного університету імені Василя Стуса, здобув три вищі освіти.
Із 2010 року працював вчителем у Новотроїцькій загальноосвітній школі, викладав історію України, інформатику, захист Вітчизни і право. Обіймав посаду завідувача з навчально-виховної роботи. Жив історією, також цікавився воєнною тематикою. Написав власну книгу про генералів Полтавської області часів Другої світової війни. При школі вів дитячу секцію баскетболу. Був затятим фанатом донецького клубу «Шахтар».
Напередодні повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав Волноваської територіальної оборони. Із перших днів війни виконував бойові завдання у складі 109 окремої бригади територіальної оборони. Боронив державу на території Луганщини, Харківщини та Донеччини.
У Сергія Литвина залишилися дружина і двоє дітей.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: ЛМР
Наталя Дуляба