Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді змінити дату святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць. Про це повідомили у відповідному законопроєкті, який Володимир Зеленський вніс до Ради.
Очільник держави Різдво пропонує святкувати не 7 січня, а 25 грудня. Адже більшість православних християн світу святкують саме 25 грудня. Православна церква України 24 травня на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня на новий – новоюліанський календар, за яким передбачено святкування Різдва Христового теж 25 грудня.
День Української Державності пропонується перенести з 28 липня на 15 липня (у зв’язку з перенесенням дати Дня хрещення Київської Русі-України, що є днем пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира).
Також Україна раніше святкуватиме День захисників та захисниць України. Це свято пропонують перенести із 14 жовтня на 1 жовтня – оскільки воно пов’язане з українцями військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці, а за новоюліанським календарем його дата змінюється.
Як відомо, новий церковний календар почне діяти з 1 вересня 2023 року.
Із 1 вересня 2023 року і УГКЦ, і ПЦУ переходять на новий календар для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Цю дату обрали тому, що саме тоді розпочинається новий церковний рік.
Таким чином церкви обох конфесій перейдуть на новоюліанський календар, який позбавлений неточностей, що є в юліанському («старому»), а в порівнянні з григоріанським є суттєво точнішим (більш наближеним до астрономічних подій).
«Новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, де “пропускається” 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років). З 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським. Станом на сьогодні більшість Православних церков використовують саме новоюліанський календар», – пояснюють у Православній церкві України.
Зауважимо, що юліанський календар має світське походження, його заснував Юлій Цезар 1 січня 45 року до Різдва Христового. За ним вели літочислення у Римській імперії. І хоч це був найкращий на той час календар, головна проблема полягає в тому, що кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) та календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Дотепер розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку воно мало б припадати, складає вже 13 днів.
Такий розрив між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що відзначення всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед. Відтак із часом, наприклад, Різдво буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є, на думку церкви, абсурдним.
Григоріанський календар ввів Папа Римський Григорій у 1582 році на зміну юліанському. Однак на знак протесту православні і протестанти на нього не перейшли. Саме тому для виправлення усіх цих календарних розбіжностей у 1923 році у Константинополі і був схвалений оновлений та більш точний новоюліанський календар.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
Маркіян Рой