Тяжіння українців до Європи ґрунтується на матеріально-економічних та правових засадах проте вони не готові прийняти повністю європейські цінності у тому вигляді, в якому вони існують у сучасному ЄС. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Хто ми: портрет українців очима українців», проведеним Українським інститутом майбутнього.
За даними дослідження, ставлення українців до Європи та європейських цінностей пояснюється одразу кількома підходами, які одразу виділяються у відповідях респондентів. По-перше, українці сприймають європейські цінності більше через матеріально-економічні та правові категорії, аніж у духовно-культурному та морально-етичному контексті. По-друге, для більшості українців вони асоціюються із загальним розумінням соціальної справедливості, порядку та економічного добробуту, а не з інклюзивністю, космополітичністю, відкритістю і толерантністю до інших.
Також більшість українців не готові прийняти повністю європейські цінності у тому вигляді, в якому вони існують у сучасному ЄС, вирізняється дихотомія між цінностями, які «зручні» та «зрозумілі» і цінностями, які «незручні» та «нетрадиційні» – особливо це видно на прикладі ставлення більшості українців до представників ЛГБТ-спільнот. Та зокрема прийняття європейських цінностей у значної частини українців базується на виключно позитивному образі Європи, певних формах комплексу меншовартості та відсутності критичного мислення щодо європейських цінностей та норм.
Соціологія демонструє, що значна частина українців розуміє європейські цінності виключно через призму верховенства права, економічного процвітання та свободи, як можливості робити все, що завгодно, але водночас мати усі можливі блага. Іншими словами, більшість українців сприймають європейські цінності більше через категорії порядку, законності, рівності, справедливості та багатства, а не через категорії індивідуалізму, свободи віросповідань, прав людини, свободи мислення та висловлення думок, свободи самовираження, толерантності або інклюзивності.
Зокрема у питаннях щодо визначення європейських цінностей, усі вікові групи були солідарні у тому, що це, насамперед, гідна оплата праці (42% – 46%), гідні умови праці (38% – 43%), свобода слова (33% – 38%), рівність усіх перед законом (31% – 35%) та права ЛГБТ-спільноти (10% – 26%).
Але при цьому, на питання, які з європейських цінностей українці сприймають, більшість віддавали перевагу, знову таки, більш приземленим, прагматичним та консервативним категоріям, пов’язаним із власним соціально-економічним добробутом:
- сім’я (42% – 46%)
- гідна оплата праці (35% – 41%)
- гідні умови праці (33% – 39%)
- свобода слова (26% – 37%)
- здоров’я (36% – 39%)
- добробут (27% – 31%)
- рівність усіх перед законом (25% – 29%)
- захист приватної власності (19% – 22%)
У дослідженні фокус-груп «Хто ми?» чимало українців називали свою «прихильність до європейських цінностей» саму по собі цінністю кожного українця, хоча й не серед перших. Для більшості українців відчуття приналежності до Європи (а отже і до загальних європейських ритуалів, образів та культурних кодів) є дуже важливою для самоідентифікації українців, для їхнього самосприйняття і усвідомлення себе як певної частини світу. Тому і Європа постає для більшості українців виключно у позитивному ключі, без цілісної картинки європейської дійсності та критичного розуміння європейських цінностей як таких.
Разом із тим, жага українців стати частиною європейського цивілізаційного простору обмежується лише тими поняттями та аспектами, яких не вистачає у самій Україні: повага до законів, свобода слова, верховенство права, стабільність та порядок, рівність усіх перед законом тощо. Українці схильні проєктувати свої внутрішні недоліки на розуміння суті європейських цінностей. Цим пояснюється несприйняття українцями «незручних» для їхнього світогляду та менталітету таких цінностей, як захист прав ЛГБТ-спільноти, гендерної рівності або визнання ідентичностей.
У цьому полягає, мабуть, певний парадокс самоідентифікації українців відносно світу та Європи. Ми хочемо бути Європою, визнаємо себе Європою географічно, але прагнемо туди, нібито це інший світ, який нам недоступний, і який кращий в усьому. Утім, лише 0,5% українців визнають себе європейцями в першу чергу і лише 1% в другу чергу. Вони не ідентифікують себе як європейці, адже це поняття для багатьох — скоріше цивілізаційно-культурне та морально-етичне.
Соціологічне дослідження проводилось із 17 липня до 1 серпня 2021 року у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас. Участь в опитуванні взяли 5000 респондентів віком від 18 років і старших. Статистична похибка не перевищує 1,41%.
Раніше Львівський портал повідомляв, скільки українців вважають своїм кредо гасло «Слава Україні!»
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський