Мешканці Винників подають свою версію подій з приводу спорудження заводу гарячого цинкування неподалік:
«Висипки та почервоніння періодично з’являються на обличчях мешканців містечка Сарни на Рівненщині після того, як там у 2008 році запрацював завод гарячого оцинкування. Крім того, у дітей спостерігаються часті випадки кровотечі з носа. Як наслідок, мешканці Сарн вирішили, що здоров’я тисяч людей важливіше за будь-які зиски, отримані від роботи одного підприємства. Боротьба з місцевою цинковнею і з її намірами збільшити обсяги виробництва та шкідливі викиди у повітря там триває вже не перший рік.
Навчені гірким досвідом жителі при львівського містечка Винники та сусідніх сіл вирішили не дочікуватися, поки на їхній території збудують завод з оцинкування металів і вдарили на сполох завчасно. На даному етапі триває збір підписів під петицією до Президента України з вимогою «Заборонити незаконне будівництво цинкового заводу у місті Винники Львівської області.
«Під час вивчення ряду документів з питання містобудування щодо здійснення такого будівництва, було встановлено наступне:
1. Фальсифікація детального плану території.
2. Незаконне вибуття земельних ділянок із власності територіальної громади.
3. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів…
Невже немає достойної промислової зони для такого об’єкту та чи вартують 37 новостворених робочих місць здоров’я 20000 людей?
В зв’язку з вищенаведеним, ПРОСИМО Президента України, який згідно статті 102 Конституції України, є Гарантом додержання Конституції України, прав і свобод громадян:
1. ВИЗНАТИ НЕЗАКОННИМ будівництво заводу.
2. ПРИТЯГНУТИ винних до відповідальності, згідно до законодавства, і відшкодувати місту Винники збиток, нанесений цим незаконним рішенням.
3. ПОВЕРНУТИ вищевказану земельну ділянку у власність територіальної громади», – йдеться у петиції.
Важливо зазначити, що мешканців Винник і довколишніх сіл найбільше турбує екологічна безпека, чи то пак небезпека, яка супроводжуватиме роботу нового підприємства. І хоча бізнесмени, які вирішили збудувати цинковню, переконують у її цілковитій безпечності, люди, навчені гірким досвідом інших міст і вловлюючи недомовки бізнесменів, залишають собі право на сумніви. Адже насамперед йдеться про здоров’я дітей. Тому й не дивно, що проти побудови заводу об’єдналися практично усі – влада, громадські активісти, ветерани АТО, пересічні жителі Винник і довколишніх сіл. А ще не збудований завод уже охрестили «Цинковим Чорнобилем». Мабуть, перебільшення, але як не зрозуміти людей.
«У нас всі адекватні люди проти побудови заводу. У мешкаю в одному з двох будинків, найближчих до місця, де його почали будувати, у мене мала дитина і я не хочу ризикувати її здоров’ям, – розповідає винниківчанка Ганна Зіник. – Нас запевняють, в екологічній безпечності, у тому, що в Європі такі заводи без проблем працюють. Знаєте, ми ще далеко не Європа. Щиро вірю, що в Німеччині жорстко слідкують за дотриманням усіх норм. Але хіба ми не знаємо, як робиться у нас. Прийде комісія, їй дадуть «на лапу» і все виявиться без порушень, що б насправді не відбувалося. Бізнес здобуде гроші, а ми втратимо здоров’я».
Як відомо цинковню під Винниками хоче збудувати стрийська компанія «Екран», яка належить родині стрийського олігарха Зіновія Карпінського. Його син Юрій, зокрема, очолює «Першу українську цинковню», яка вже більше 10 років працює у Стрию. Як з’ясувалося під час недавніх громадських слухань у Винниках, у роботі стрийської цинковні теж виникли проблеми, про що трохи нижче.
Згадані громадські слухання проходили зі скандалом. До громади завітали представники власника, які були піддані громадській обструкції. Масла у вогонь підлило й те, що Юрія Карпінського було спіймано на неправдивій інформації.
«Наш завод цілком безпечний і не має нічого спільного зі заявами, які лунають, – говорив Юрій Карпінський. – Це європейське виробництво. З документами в нас усе гаразд. Ми займаємося гарячим цинкуванням – покриваємо цинком металеві вироби, щоб вони не піддавалися корозії. Ми не видобуваємо, не переробляємо цинк, ми не металургійний завод…».
При цьому інвестор, відповідаючи на запитання коли відбулася остання екологічна перевірка на його стрийському підприємстві, назвав червень 2019 року.
Після цієї інформації слово надали представниці державної екоінспекції Львівської області Світлані Джурі, яка була, м’яко кажучи здивована.
«Щодо дотримання норм охоронного законодавства підприємством, що розміщене в Стрию, державна екологічна інспекція висновків надати не може, бо в 2015 році була запланована перевірка, але в зв’язку з мораторієм, вона не відбулася. Більше перевірок не було. У нас пропозиція до підприємця написати на ім’я нашого начальника прохання перевірити завод у Стрию. А інформацію про результати перевірки варто зробити публічними. Це необхідно в зв’язку зі ситуацією, яка склалася», – повідомила Світлана Джура.
Тільки вдумайтеся: у 60-тисячному Стрию на повну працює потенційно небезпечне виробництво, яке вже 4 роки ніхто не перевіряє.
Більше того, на недавній нараді у Львівській облдержадміністрації Юрій Карпінський, порівнюючи діючий завод у Стрию та потенційний у Винниках, «заспокоїв» жителів останніх, що майбутня будівля буде кращою за стрийську. Невідомо, чи вплине таке порівняння на винників чан, а от стриянам точно пасувало б задуматися.
Який висновок можна зробити з цієї історії, яка ще далеко не закінчилася. По-перше, очевидно, що бізнес мав би ставитися відповідальніше до своїх співгромадян. Можливо інвестору на прикладі Винник доведеться нарешті усвідомити, що на Львівщині є ще люди, які здатні відстоювати свої права, зокрема право на здоров’я своїх дітей.
По-друге, нині вже очевидно, що заводу гарячого цинкування у Винниках не допустять. Але це не знімає питання виробництва у Стрию. Чи здатні стрияни (передовсім мешканці вулиць сусідніх із Промисловою, де працює цинковня), за прикладом Винник і згаданих вище Сарн подбати про здоров’я своїх дітей і вимагати незалежної та фахової екологічної перевірки «Першої української цинковні» Зіновія Карпінського».
℗
Галина КОВАЛЬ