ОСТАННІ НОВИНИ

Штраф за борги по комуналці: почав діяти новий закон про ЖКП

Соломія Головіна

|

В Україні почав діяти закон про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII. Відтепер у разі протермінування оплати за ЖКП будуть нараховувати пеню відповідно до договору, але не більше 0,01% суми боргу за кожен день і не більше 100% боргу загалом. Про це повідомляє 112.ua.

 

Пеню будуть нараховувати з першого робочого дня після крайнього терміну оплати послуг.

Якщо держава затримала виплату субсидій чи роботодавець не платить зарплату і це вдалося довести – пеню не нараховуватимуть.

Відповідно до закону, електрику і газ постачатимуть виключно за індивідуальними договорами. Договір про поставку газу укладатимуть лише у разі наявності у споживача або його постачальника договору про розподіл із оператором газорозподільної системи.

Щодо решти послуг (опалення, постачання холодної і гарячої води, водовідведення, вивезення сміття) користувачі зможуть самі вирішити, підписувати індивідуальні договори із постачальником чи колективні (управляючий, голова ОСББ чи юрособа у такому разі представляють інтереси споживачів).

При цьому одна багатоповерхівка може обрати різні моделі для послуг – наприклад, індивідуальні договори для опалення і колективні – для водопостачання і водовідведення. Щоб укласти колективний договір, треба встановити загальнобудинковий лічильник.

Споживачам дається рік, починаючи з сьогоднішнього дня, щоб обрати індивідуальні чи колективні договори. За цей же період треба встигнути підписати договори.

Якщо мешканці багатоповерхівки не домовилися щодо типу договору, виконавець укладає індивідуальний договір із кожним споживачем із уточненням, що співвласники самі організовують технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт власним коштом.

Чинні на сьогоднішній день договори про отримання комунальних послуг продовжують діяти, доки не почнеться дія нових договорів, укладених відповідно до цього закону. Якщо строк дії договору припиняється протягом наступного року – вважається, що його було продовжено на тих самих умовах, поки не почне діяти новий.

Загалом електромережі та мережі для газопостачання всередині будинку має обслуговувати той, кого уповноважили мешканці – за їх гроші. Це має бути передбачено договором про управління будинком.

Виконавці решти послуг мають відповідно до договору обслуговувати і здійснювати поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж. А от капітальний ремонт мають організовувати самі співвласники житла, залучати професіоналів і платити їм.

Плата за електро- і газопостачання включає ціну за послугу відповідно до тарифів і технічне обслуговування і поточний ремонт, якщо споживачі доручили це постачальнику.

Якщо йдеться про решту послуг – сума також включає абонплату, граничний розмір якої має визначити Кабмін.

Закон встановлює, що внески споживачів за встановлення, обслуговування та заміну лічильників на тепло, гарячу та холодну воду включаються до платіжок виконавцю, але виносяться окремим рядком. Якщо індивідуального лічильника немає чи він зламався – вираховують, скільки спожив будинок.

У документі прописали право споживача викликати постачальника для перевірки, якщо він незадоволений якістю; право постачальника припинити поставки через борги споживача.

Також прописано процедури погодження договору між постачальником та споживачем, інформування про підвищення тарифів, строки планових перерв у постачанні або ж строки виправлення ситуації у разі аварій.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила цей закон про житлово-комунальні послуги восени 2017 року. Документ мав почати діяти у червні 2018 року, проте уряд не встиг ухвалити підзаконні акти, тому ввели в дію лише норми щодо управління багатоквартирним будинком, а решту відтермінували.

Реклама партнерів
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...