Фахівці заявляють, що дуже важливо, аби протягом доби йод у дуже малих кількостях надходив в організм людини. Адже в разі його нестачі, щитовидна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів, що призводить до йододефіциту. Про це інформує прес-служба Львівської міської ради з посиланням на Львівський міський відділ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Йодний дефіцит — проблема, що існує на певній території, та загрожує розвитком йододефіцитних захворювань кожній людині. Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я, в останні роки збільшилося зростання йододефіцитних захворювань серед населення, що викликано браком йоду в організмі людини. За своїм геохімічним складом, ґрунти на значній частині території збіднені на йод і через низький вміст цього елементу у воді та продуктах харчування, його надходження зі звичайним раціоном недостатнє.
Йодний дефіцит має значний вплив на всі залози внутрішньої секреції, які в медицині об’єднані в ендокринну систему людини. Щитовидна залоза є найважливішим елементом ендокринної системи, так як виробляє гормони, які необхідні для реалізації фізіологічних функцій людського організму. Одним із гормонів, який вона продукує, є тироксин, що відповідає за діяльність основних функцій організму, тому будь-які функціональні гормональні порушення, а тим більше ендокринологічні захворювання, потребують особливо серйозного ставлення.
До гормональних порушень відносяться проблеми з ростом, вагою, розвитком, порушенням статевих функцій, емоційної нестабільності, психічно неврівноваженої поведінки.
Виділення гормонів щитовидною залозою в більшій частині залежить від кількості йоду в організмі, тому для здоров’я щитовидної залози важливо, щоб харчовий раціон був багатий продуктами, що містять йод. Збої в гормональному фоні, які відбуваються внаслідок нестачі йоду, в більшості випадків не мають зовнішніх проявів, тому часто дефіцит йоду називають прихованим голодом. Багато людей абсолютно не помічають браку йоду і не підозрюють про наявність ендокринних захворювань. Брак йоду призводить до важких порушень в організмі людини. Він є причиною так званого ендемічного зобу, або базедової хвороби — збільшення щитовидної залози, що загрожує переходом у рак.
Тривожними можуть бути такі симптоми:
- млявість, швидка втомлюваність; зниження уваги і погіршення пам’яті;
- різка зміна ваги;
- дратівливість, депресивні стани;
- болі в м’язах;
- висока захворюваність різними інфекційними хворобами.
Забезпечення населення необхідною кількістю йоду можливе або шляхом зміни характеру харчування (постійне вживання морепродуктів), збагачення раціону йодом шляхом використання йодованої солі, або за допомогою додаткового прийому йодовмісних лікарських препаратів.
Профілактика йододефіциту може проводитися індивідуальними, груповими та масовими методами.
Для проведення індивідуальної профілактики йододефіцитних захворювань, згідно з рекомендаціями МОЗ України, застосовують препарати калію йодиду. Основними перевагами такого методу є точне дозування йоду відповідно до вікових та фізіологічних потреб. Препарати калію йодиду мають нейтральний смак, вміст йоду дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.
Крім того, індивідуальна профілактика рекомендується жінкам за рік до планової вагітності, після важких інфекційних та соматичних захворювань, і включає вживання препаратів йодиду калію, морепродуктів, полівітамінів. Колективна профілактика проводиться у закладах охорони здоров’я, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, інших організованих колективах, незалежно від їх підпорядкування, шляхом використання в раціонах харчування йодованої харчової солі, а також з використанням препаратів калію йодиду.
Для масової профілактики дефіциту йоду рекомендовано вживати йодовану харчову сіль. В останні роки змінено процес йодування солі шляхом застосування йодату калію замість йодиду, що дозволило продовжити термін зберігання йодованої солі, та не змінювати якість страв, з якими вона вживається.
Необхідно враховувати, що під час зберігання солі, вміст йоду в ній зменшується, а під час варіння йод частково вивітрюється, через це солити їжу необхідно в кінці варіння. Йодована сіль не впливає на смакові якості їжі, не викликає побічних явищ.
Споживання йодованої солі в кількості 5−6 грам на добу, повністю забезпечує потребу організму в йоді, запобігаючи розвитку згаданих вище порушень ендокринної системи.
Сіль є стабільним та дешевим продуктом харчування, на відміну від продуктів моря, та слугує ідеальним засобом постачання фізіологічних доз йоду в організм практично усього населення країни.
Масова йодна профілактика здійснюється також йодуванням води (що розфасовується), хліба, молока, додаванням йодидів у корм домашніх тварин, але розглядати їх як засіб постійної профілактики неможливо. Хліб, молочні страви, випічка, вода, олія вживаються кожною окремою людиною в різній кількості, що робить дозування йоду неконтрольованим.
Корисні продукти, що містять високі концентрації йоду: морські водорослі, морська риба, морепродукти, риб’ячий жир.
Світовий досвід довів, що ліквідація йодного дефіциту є найдоступнішою для реалізації та ефективною програмою зміцнення суспільного здоров’я. В Україні завдяки спільним зусиллям науковців, медичних працівників, представників суспільних організацій, зроблені певні кроки на шляху подолання цієї проблеми.
Вероніка Рой