Вчена рада та трудовий колектив Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, висловили обурення черговим витком українофобії у Польщі, проти доктора історії Григорія Купріяновича і вимагають припинити безпідставне переслідування науковця. Копія відповідного листа направленого Президенту України Петру Порошенку, міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну, Координатору проектів ОБСЄ в Україні та директору Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ у Варшаві (Польща), є у розпорядженні Львівського порталу.
«Ми, вчена рада та трудовий колектив Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, висловлюємо обурення черговим витком українофобії, яку провадить підштовхувана крайніми реваншистсько-шовіністичними колами влада Польщі.
Зокрема, об’єктом особливої уваги люблінського воєводи Пшемислава Чарнека став доктор історії Григорій Купріянович, який виступив з промовою на траурних урочистостях у Сагрині. Воєвода приписав докторові Г. Купріяновичу «однозначне», на його думку, порівняння подій на Волині й у Сагрині та навколишніх селах, але сам блюзнірськи маніпулює «статистикою загиблих», – йдеться у документі.
Науковці вважають переслідування історика, представника української громади у Польщі, ганебним явищем.
«Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це ганебно… Особливо ганебно, коли це робить високий урядовець державної адміністрації – очільник Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек, а до того ще й габілітований доктор права… Поведінка воєводи несумісна зі статусом науковця, підриває основи, на яких століттями будувалося європейське наукове середовище. Тому звертаємося із закликом до широкої наукової спільноти дати належну оцінку щонайменше дивним крокам воєводи-правника. Не випадково, мабуть, люблінський ІПН відхилив позов воєводи проти доктора Григорія Купріяновича й довелося поспішно відшукати «згідливішого» прокурора на провінції», – йдеться у листі.
Науковці переконані, що справа Купріяновича – ганебна провокаційна метушня затіяна з єдиною метою – задля антиукраїнської істерії у Польщі, яка може бути нав’язана ззовні. Такі процеси можуть однобоко монополізувати право на історичну істину та дискредитувати, деморалізувати та підштовхнути до асиміляції українську громаду в Польщі.
«Переслідування Григорія Купріяновича може мати потрійну мету: монополізувати право на історичну істину, випробувати препаровані історичні міфи як важіль тиску на Україну, врешті – залякати, деморалізувати та підштовхнути до асиміляції українську громаду в Польщі. Інакше кажучи, кампанія цькування Г. Купріяновича не лише підважує свободу слова, ставить під сумнів можливість академічної дискусії, не лише демонструє процес відвертої інструменталізації історії через примусове замовчування одних фактів та вип’ячування інших, не лише погіршує стосунки між Польщею і Україною, вона стигматизує і дискримінує всю українську спільноту в Польщі», – йдеться у листі зверненні.
Водночас у Науково-дослідницькому інституті українознавства МОН України закликають не допустити розправи над українським істориком, до рівноправного українсько-польському партнерства та вільної академічної дискусії.
«Висловлюємо нашу відданість принципам свободи слова, свободи наукового дослідження, вільної академічної дискусії, нашу прихильність рівноправному українсько-польському партнерству і нашу безумовну підтримку та солідарність з
Г. Купріяновичем. Ми звертаємося до української та польської наукової спільноти із закликом не допустити розправи над науковцем», – йдеться у листі зверненні.
Координатора проектів ОБСЄ в Україні та керівника Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ у Варшаві просять взяти питання захисту Григорія Купріяновича під свій контроль.
Як відомо, окружна прокуратура Люблінського воєводства почала розслідування висловлювань голови Українського товариства, історика Григорія Купріяновича, які він зробив під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню вбитих польським збройним підпіллям українців у 1944 році. Йдеться про кримінальну статтю щодо публічної образи польського народу або Республіки Польща.
До прокуратури звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році і «зрівняв 130 тис. жертв геноциду з кількома сотнями цивільних українців, які загинули в Сагрині 10 березня 1944 року».
Сам голова Українського товариства висловив здивування рішенням польської прокуратури, зазначивши, що в його виступі не було образ щодо Польщі та поляків.
Після цього голову «Українського товариства» в Любліні Григорія Купріяновича виключили з Комітету захисту пам’яті боротьби і мучеництва, який діє при відділення Інституту національної пам’яті Польщі в Любліні.
Водночас Інститут Нацпам’яті Польщі визнав, що Купріянович не порушив закон проте, науковець, на їхню думку, опустив «невигідні» факти, пов’язані зі злочинною діяльністю УПА та українськими націоналістами проти польського населення.
Фото зі сторінки Григорія Купріяновича
Омелян Шевчук