У «Тюрмі на Лонцького» відбудеться публічна лекція про Голодомор 1932—1933 років в Україні та як галичани допомагали голодуючим. Про це повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху.
Хто і коли поставив питання Голодомору 1932—33 років в Україні не лише на рівень національної трагедії, а й як всесвітню проблему? Як це робилося, хто став персонально залучений до цього процесу і яким виявився результат? Хто першим написав у світовій пресі про Голодомор і хто це заперечив? Що відповіло радянське керівництво на клопотання Міжнародного Червоного Хреста надати допомогу голодуючим? Про це та інше — у лекції старшого наукового співробітника Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ігоря Дерев’яного.
Населення Західної України не постраждало від Голодомору, проте ідея єдності не залишила Західну Україну байдужою до трагедії братів на Сході. «У ті далекі роки питання Голодомору не стояло в площині пошуку юридично відповідальних, мова йшла про голод та організацію допомоги людям, а не аналіз політичної ситуації, кваліфікації голоду як Голодомору геноциду, та пошуку причин і винуватців», — наголошує історик Ігор Дерев’яний, котрий під час лекції, спираючись на тогочасні документи та публікації, розповість про те, як поставилася світова спільнота до інформації про зумисне організований радянською владою Голодомор в Україні.
Як розповідає історик, інтелігенція Галичини зробила усе можливе, що ця проблема недержавної нації була донесена до світової спільноти та постала на порядку денному міжнародної організації Ліги Націй у 1934 році. Політичні кола західноукраїнського суспільства поставили собі за мету проінформувати про Голодомор політикум Західної Європи та організувати допомогу світової спільноти населенню УРСР. Для цього 16 липня 1933 році у Львові було створено Українську парламентську репрезентацію, при якій з 25 липня діяв Український громадський комітет рятунку України.
Лекція відбудеться 17 листопада о 13 год. у приміщенні Національного музею-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (вул. С. Бандери, 1, вхід з вулиці Брюллова). Вхід вільний. Після лекції відвідувачі музею також матимуть змогу переглянути канадський фільм «Невідомий голод».
