Депутат Львівської міськради Юрій Кужелюк звернув увагу колег на жахливий стан поховань українських героїв. Зокрема, йдеться про Марсове поле та меморіал Українським січовим стрільцям на Личаківському кладовищі.
Депутат продемонстрував фотографії Марсового поля, де так і не завершено належним чином стіну пам’яті воякам УПА. Ще гіршою є ситуація на Личакові. Ю.Кужелюк нагадав, як помпезно у 2005 році за участі двох президентів – України та Польщі – відбувалось відкриття військових поховань на Личаківському кладовищі. Однак минули роки й тепер бачимо належним чином впорядкований та доглянутий так званий Цвинтар орлят, де покояться польські вояки й геть протилежну ситуацію з захороненнями українців.
«Там купа піску, бетономішалка та якісь два дядька ходять. А наступного року, в серпні 2014 ми плануємо святкувати століття з часу створення легіону січових стрільців. Як ми будемо святкувати?», – поцікавився депутат.
Також він згадав про ще кілька пам’ятних знаків і таблиць з написами про намір встановити пам’ятники ЗУНР та УПА. Однак минуло вже двадцять років цим намірам, а втілювати їх в життя ніхто не поспішає. Ю.Кужелюк наголосив, що впродовж останніх років у Львові не виділяли на впорядкування поховань чи пам’ятників героям жодної копійки.
Депутат наголосив, що подібний стан речей необхідно змінювати й надалі щороку в міському бюджеті передбачати кошти на «впорядкування львівської історії». А до наступного року потрібно виділити кошти й довести до належного стану меморіал Січових Стрільців на Личаківському цвинтарі.
Секретар міськради Василь Павлюк назвав ситуацію з українськими військовими похованнями на Личакові соромом. «Це сором, оформимо протокольне доручення, і у реформуванні бюджету врахуємо видатки. Це просто стид», – зазначив Василь Павлюк.
Водночас голова комісії культури, промоції, ЗМІ та туризму міськради Ярослав Музичко запропонував окрім виділення на облаштування поховань місцевих коштів, також звернутись до президента, уряду та Верховної Ради з проханням про виділення коштів з державного бюджету.
Фото Юрія Кужелюка
