Журналісти виявили у Львові чотири фірми, які "пачками" видурюють у людей гроші

Під час розслідування викривальна програма телеканалу ZIK «ПРАВОкація» виявила одразу чотири фірми, які виманюють гроші з львів’ян, видаючи себе за кредитні спілки.

Журналісти нарахували на Львівщині близько десятка таких псевдофінансових установ. У підприємствах пропонують одні й ті ж умови кредиту, працівники дають клієнтам на підпис бланки з однаковими логотипами, а самі фірми мають схожі телефонні номери.

Псевдофінансові організації обіцяють позичальникам кредити лишень під 5 відсотків річних. Натомість просять майбутніх клієнтів довести свою платоспроможність першим внеском. Довірливі клієнти платять гроші, як мінімум тисячу гривень, а потім з договору дізнаються, що вони заплатили лишень за надання консультативних послуг.

«ПРАВОкація» знайшла двох львів’янок, яких ошукали такі псевдокредитні спілки. «У мене семеро дітей, – розповідає потерпіла Стефанія Майолова,– Я зичила гроші на лікування своєї доньки, у неї рак четвертої стадії». Згорьована жінка довірливо поставила підпис і віддала 9 тисяч гривень як перший внесок за ще не отриманий кредит.

Інша ошукана добровільно сплатила шахраям дві тисячі гривень. Марії Білявській двадцять і вона фактично сирота. Батька не стало, коли дівчина була ще дитиною, а у матері, за її словами, інша сім’я. На восьмому місяці вагітності її покинув батько дитини. Шукаючи гроші для майбутнього немовляти, дівчина звернула увагу на оголошення в газеті. Привабливий кредит під невеликий відсоток можна було б повернути навіть із соціальних виплат. Та відтоді, як дівчина підписала договір і зробила перший внесок, її і на поріг фірми не пускають.

Допоки правоохоронці не помічають кредитних махінацій, експерти радять львів’янам бути пильними. «Гроші мають свою ціну, – каже  декан фінансово-економічного факультету Львівського інституту банківської справи Віталій Рисін. – Рахуємо разом: банки приймають депозити під 15-20% річних, додаємо витрати – оренда офісів, купівля офісної техніки, зарплата персоналу.  Враховуючи інфляцію та заробіток самого банку, на виході маємо ніяк не менше 20 відсотків, під які можуть видавати кредити.  Якщо відсотки є суттєво нижчими, це, найшвидше, – шахрайство».

Голова асоціації кредитних спілок Львівщини Петро Маковський наполягає, щоб позичальники не тільки уважно читали те, що підписують, а й вимагали в кредиторів ліцензії. «Сьогодні кредити нібито видають організації, які не мають на це права, – обурюється пан Маковський. – Якщо ця установа називає себе банком – нехай покажуть ліцензію від Нацбанку України, якщо ж кредитною спілкою – ліцензію від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Якщо вам пропонують кредит, то вам зобов’язані показати такі документи».

Усе про те, як  не потрапити у замаскований кредитний капкан йшлося у випуску «Правокація. Кредит як наживка».

ZIK