Виявляється вживання алкогольних напоїв галичанам було прищеплено ще з 16 століття. Щоправда горілку спершу вживали у медичних цілях, а згодом жиди почали використовувати її в щоденному раціоні. Про це сьогодні під час прес-конференції на тему «Які цукерки їли у Львові до 1939-го року: реконструкція історичних смаків за архівними рецептами» розповів директор Львівської обласної універсальної бібліотеки, віце-президент Товариства шанувальників Львова, знавець архівних справ Іван Сварник.
«Горілка стала популярною у нас в 16 ст., причому початково вона була медичним препаратом – її використовували виключно в аптекарській сфері. Згодом жиди (до 1939 року назва «єврей» – була лайкою) започаткували використання горілки як алкогольно-спиртного напою. Причому спершу це був напій простолюду – його видавали робітникам на будові в денному раціоні. Їм щоденно обов’язково давали пиво і горілку. Цивілізовані люди, які не працювали на будові, вони вживали зовсім інші напої. Вони використовували у побуті місцеві вина і слабоалкогольні напої, а вже вишукані смаки задовольняли грецькими, італійськими винами, які тоді заміняли лікери», – розповів І.Сварник.
Лікери ж, за його словами, принесла до Галичини австрійська монархія у 18 ст. І першим монополістом з виготовлення лікерів промислового масштабу був жид Лейб Бачелєс, який згодом вихрестився у католицьку віру і став називатися Бачевський. Його фабрика збереглась до наших часів.
«Коли у 1939 році прийшли комуністи, то вони об’єднали всі гуральні Львова в один лікеро-горілчаний завод. У радянський час дійсно виготовляли багато лікерів, але вони відрізнялися кольором і запахом, смаком вони не відрізнялись. Це була горілка чи спирт, зафарбована сиропом», – зазначив історик.
Ігор Сварник також наголосив, що лікери, попри те, що їх привезли на Галичину австріяки, зародились насправді у Франції. Монахи ордену святого Бенедикта вперше започаткували виробництво міцних лікерів на основі абрикосів. Цей напій є досі популярним на Заході. «А у нас були популярні лікери, зроблені з усього, що росло на Галичині. Це були напої, міцністю від 30 до 40 градусів. Лікери і кава були ознакою того старого світу – світу цивілізованого, культурного, де були багаті і бідні, де робітники пили горілку, а пани – лікери і каву, а також курили сигари. Тобто це були два світи, які радянська влада попросту ліквідувала», – додав історик.
