До останнього часу в серцях найбільших оптимістів жевріла надія на те, що демократична коаліція між БЮТ та «Нашою Україною» має шанси на реанімацію. Та вчорашні конфронтаційні акції цих політичних сил у Львові засвідчили: протиріччя зайшли надто далеко, а взаємні закиди досягли апогею. А як відомо, де двоє чубляться – там третій користає. Шкода лишень, що цим третім, як завжди, виявиться не український народ.
Говорити про подальше спільне щасливе майбутнє «Нашої України» та БЮТ якщо не неможливо, то, принаймні, дуже важко. Адже взаємні звинувачення перейшли від рівня чільників держави до рівня виборців на місцях. Галицький П’ємонт, який у питаннях політичних задніх ніколи не пас, відзначився і цього разу: вчорашні мітинги БЮТ і «Нашої України» біля пам’ятника Тарасові Шевченку заледве обійшлися без стусанів. Натомість прихильники з обох сторін не забули обмінятися «компліментами» на честь лідерів обох сторін.
Щойно почав виступати лідер львівської «Батьківщини» Іван Денькович, як на нього звалилася злива криків «Ганьба!». Скандування зі свистом та криком тривало і весь той час, поки виступали промовці від БЮТ – нардепи Михайло Косів та Андрій Шкіль. Останній особливо відзначився, бо у відповідь на крики натовпу почав розповідати про «обличчя, не обтяжені інтелектом» і таке інше. Як наслідок, після мітингу кілька людей цілком поважно намагалися дістатися до народного депутата з намірами побити його попри весь депутатський імунітет. Відтак Шкіль мусив підтюпцем і в супроводі охорони залишити мітинг під крики переслідувачів «Юда!».
Хай там як, але львівські політологи сходяться на тому, що вчорашніми акціями як БЮТ, так і «Наша Україна» засвідчили свою деградацію і небажання поступитися у тих чи інших питаннях. Натомість малоймовірно, що якась із цих двох сил заробить собі додаткові голоси чи симпатії на взаємному протистоянні. Водночас політичний бонус на місцевому рівні отримає тертя сила, найімовірніше ВО «Свобода». Хоча не виключено, що галичани таки повернуться до партій і їх лідерів, м’яко кажучи, спиною і на чергових виборах чи не чергових перевиборах голосуватимуть «проти всіх» або ж зовсім не прийдуть до виборчих дільниць.
Так само можна говорити про максимальне ускладнення й роботи органів представницької влади – як обласної, так і районних та міських на Львівщині. Адже у кожній з рад є чисельні фракції обох політичних сил і саме від їх співпраці залежатиме прийняття життєво важливих для людей ухвал. Але якщо буде дано команду «фас!», то замість співпраці ми отримаємо величезну купу клонів недієздатної, але дуже крикливої Верховної Ради.
