Протягом року група бездомних під патронатом ЛМГО “Спільнота взаємодопомоги “Оселя” реставрувала меблі. Всього люди без домівки змогли відреставрувати 40 виробів, які потрапили на виставку до Львівського історичного музею. “Ми не жалкуємо, що виділили для цієї виставки один із своїх найкращих залів,” – говорить заступник директора музею Тарас Рудько. За тиждень виставку відвідали понад 200 людей. Вдалося зібрати пожертв на суму понад 1 000 гривень. 27 екпонатів організатори виставки віддали найщедрішим жертводавцям.
“Рівень розвитку громади визначається тим, як живеться найслабшим,” – говорить голова ради ЛМГО “Спільнота взаємодопомоги “Оселя” Олеся Саноцька. Саме тому поряд з такими велетами соціальної допомоги як “Карітас-Україна” та Мальтійська служба допомоги з’явилася “Оселя”. На відміну від своїх попередників, “Оселя” окрім притулку, їжі та одягу намагається створити нужденним умови, де б вони могли себе почувати як вдома. У Винниках “Оселя” створила маленьку оселю, де в спільноті постійно проживає і працює 8 осіб. Бездомних навчає реставраторській справі професійний реставратор із Польщі Зенон Пустізна. Окрім цього їх навчають роботі з комп’ютером. Пані Олеся розуміє, що 8 чоловік це дуже мало: “Наші можливості невеликі. На сьогодні ми можемо отримувати лише 8 чоловік і раз на тиждень годувати львівських бездомних безкоштовними гарячими обідами. Ми сподіваємося, що з часом наші можливості розширюватимуться, адже ми довели, що можемо досягнути результату.” Під час роздачі гарячих обідів і святкових вечерь на Різдво та Великдень, “Оселя” не вбачає різниці між циганами, закарпатцями, бездомними чи одинокими. “Сам той факт, що людина прийшла за допомогою, говорить, що їй справді необхідна допомога. Бували випадки, коли на Різдво до нас приходили не дуже бідні з дахом над головою дідусі та бабусі, але вони самотні. Їм просто необхідне спілкування в цей святковий день. Тому ми радо приймаємо всіх,” – говорить пані Олеся.