У Львові знову піднімали проблеми сучасної журналістики

Сьогодні з ініціативи Громадської організації “Незалежний культурологічний журнал “Ї” в нашому місті проводять громадські слухання на тему “Регіональні та загальнодержавні ЗМІ: проблеми становлення”. Це вже друге слухання, після Луцька. Тут зібралися журналісти зі Львова, Волині, Івано-Франківська, Чернівців та Ужгорода. Учасники поділилися своїм уявленням про свободу слова, а також обговорили найважливіші проблеми сучасних мас-медіа.

За словами представника Інституту масової інформації Ірини Шуст, останніми роками спостерігається збільшення хроніки прорушень свободи слова. Так, за 2003 рік за їхньою статистикою, загинуло четверо журналістів, двоє зазнали нападів, 39 видань заявили про тиск на себе, і 23 ЗМІ подали судові позови. Проте, на її думку, порушення насправді не піддаються жодній статистиці, бо практично неможливо відслідкувати економічний тиск чи юридичний, не кажучи вже про порушення трудового права. Крім цього, І. Шуст вважає, що сучасна журналістика потерпає від існування темників і від обмеженого доступу до інформації.

Ярослав Кирпушко з Буковинського центру реконструкції та розвитку каже, що “завдяки нашій пресі ростуть ніякі люди”. На його думку, тепер немає веселих та іронічних газет, а ще – журналісти в своїй роботі керуються певними інтересами, або корпоративними, або особистими.

“Будь-яка стаття повинна бути інформативною, якщо є сукупність фактів, то висновок не має великого значення” – вважає керівник програм Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко, а тому, він доводить, що газета зовсім не повинна мати власну позицію, “вона має бути інформативною”. За його словами, розвиток мас-медіа часто залежить від репресій . “Ніяка подія не зробила стільки користі для свободи слова, як смерть Гонгадзе, він врятував не одного журналіста від репресій” – констатував В. Пащенко.

Натомість філософ з Івано-Франківська Володимир Єшкілєв вважає, що ми всі шукаємо еталон свободи слова, якого досі не можемо знайти. На його думку, просто існує два формати – свобода і заангажованість. “Йде спекуляція на свободі слова, свобода справді є, але нема фаховості журналістської поведінки” – каже він. В. Єшкілєв доводить, що в нас тотальне падіння журналістського професіонамізму, і саме тому не можуть долати сучасні темники. Він також не вважає, що хроніка тиску на журналістів – це ненормально. Навпаки, на його думку, журналістська робота пов’язана з ризиком, а тому така хроніка – нормальне професійне явище. Натомість проблемою номер один Єшкілєв вважає відсутність особистостей серед журналістів.