Український режисер, колишній політв’язень Кремля і чинний військовий ЗСУ Олег Сенцов про російських солдат, які потрапляють у полон:
«Прихопили декілька полонених (не Курська область). Молодшому – 19 років (буде в листопаді). Чотири дні він пробув на позиції. Попався місяць назад за “косячок”. Запропонували: або в тюрму, або на війну. Він вибрав друге, і тепер я мотаю йому руки скотчем, а він питає, коли можна подзвонити мамі.
Даю води, покурити (їхні цигарки), не принижую, але попереджаю про кулю в голову при спробі спротиву. Отримую необхідну інформацію, інструктую конвой та відправляю далі в тил.
Я маю багато люті проти росіян та абсолютно байдужий до них як до полонених. І не тому, що вони мають переважно такий зачуханий вигляд та одразу стають зайками, а я такий добрий. Для мене вони – лише обмінний фонд, за котрий можна витягнути наших із ворожої буцегарні.
Воювати з полоненими багато сміливості не треба, на відміну від тої кількості духу, який потрібен, щоб піти на штурм траншеї.
Коли я дивлюся на наших бійців поруч з цими “іноземними туристами”, то розумію, що ми перемагаємо. По силі, по духу, по мотивації, по правді. Нам дуже важко, і може бути ще важче, але ми перемагаємо. Тому що ми гідні. Гідні майбутньої перемоги».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
