Андрій Стецьків, екс-голова бюджетної комісії ЛМР, про небезпечні тенденції цьогорічних державного та міського бюджетів

Прийняття бюджетів – і країни і міста –
відбулося дуже тихо і спокійно. Хоча це абсолютно не передає того, що в них
закладено – правила та дії держави і міста та основні напрямки економічного та
соціального життя. Тим паче зараз – на фоні нового Бюджетного та Податкового
кодексів, росту цін, комунальних тарифів. Про державний та міський бюджети 2011
року, небезпеки та можливі ризики – в розмові з Андрієм Стецьківим, головою
бюджетної комісії Львівської міськї ради попереднього скликання.

Пане Андрію, при прийнятті державного бюджету говорилося, що він
максимально враховує інтереси місцевих громад. Наскільки це, з Вашої точки
зору, відображено?

На жаль, аналіз документів підтверджує всі наміри і реальну діяльність чинної
влади. Кілька ключових висновків:

–  Відсутність розвитку як такого – і
в державному і в місцевому бюджетах.

–  Серйозне послаблення місцевого
самоврядування.

–  Жирна крапка на всіх соціальних
обіцянках.

Попри словесні декларації, цифри стверджують, що на бюджетах громад не
просто зекономили, але й позбавили тих доходів, які міста мали раніше.

А в конкретних цифрах?

Що додали – з земельного податку місту тепер залишається 100% платежів
(раніше залишали 90%). Якщо перевести на абсолютні цифри, то це в львівських
умовах може збільшити міські надходження максимум на 10 мільйонів.

Що відняли – Транспортний збір, а це приблизно 35-40 мільйонів гривень –
який раніше повністю залишався місту (бо його сплачували за місцем реєстрації
авто), зараз переводять в акциз на паливо. І механізму, яким чином ці кошти
мають прийти в місто, не має.

Маємо серйозне скорочення державних асигнувань на освіту і медицину. На
цьому фоні  на потреби держави вже з
міського бюджету вилучається 64 мільйони 
гривень.

Відповідно лише ці два очевидних факти віднімають 100 мільйонів гривень
міських коштів.

До цього слід додати і приховані ризики, які серйозно вдарять по місцевих
бюджетах. Наприклад заборона залучати видатки з загального бюджету на поточні
ремонти та закупівлю техніки. Все необхідно здійснювати лише з бюджету
розвитку. В чому небезпека? Бюджет розвитку формується з безповоротних коштів –
тих, які надходять від продажу міських землі і майна. Таким чином держава
стимулює місто продавати своє майно і землю. Очевидно, що вони не є безкінечні.
І другий момент – чим більше місто продасть, тим менше воно зможе отримати від
оренди.

Загальний підсумок – така централізація позбавляє самостійності місцевого
самоврядування і призводить до банального випрошування коштів в Кабінету Міністрів.
Міста поставлені в умови залежності від державних субвенцій.

Слід за державним, було прийнято і міський бюджет, щоправда лише в частині
загального фонду. Чи можемо оцінити закладені показники? 

Те, що прийнято, свідчить, що ні міська влада, ні депутатський корпус не
виступали з ініціативами захисту львів’ян. Сьогодні подорожчання комунальних послуг ставлять
людей і міста на грань виживання. Тим часом місто збільшує видатки на державне
управління –поза 100 мільйонів гривень. Кілька порівнянь – 1300 чиновників
обходяться місту в 100 мільйонів гривень, а 1 700 працівників культури і
мистецтва – в 58 мільйонів, а на все житлово-комунальне господарство міста виділено
145 мільйонів гривень.

Виникає запитання – чи виживе Львів єдиним туризмом? Бо в цьому році на
промоцію виділено стільки як у минулому, а до прикладу на розвиток спорту
видатки зменшено. Як до речі зменшено навіть виплати вчителям до дня вчителя.
Замість звиклих 80% закладено максимум 25%. Ситуація йде до того, що вчителі
будуть вимушені йти в тимчасові неоплачувані відпустки. Такі пропорції більш
ніж дивні. Тим паче,  коли чуєш слова
можновладців про гордість за гранти ЄС в 400 тисяч євро на допомогу бездомним
собакам і облаштування підземного Львова. А люди? Чому не вибивати кошти на
потреби людей?

Ви завжди виступали прихильником того, що необхідно оптимізувати витрати
бюджету. Чи збережена ця тенденція в новому бюджеті?

Дивними виглядають декларації про виділення коштів на аудити
фірм-підрядників. Контролюючих органів і так більш ніж треба. Будь-якого
підприємця перевіряють КРУ, СБУ, відділ контролю і аудиту міської ради, УБОЗ,
ДПА. Що додасть в цьому переліку створення ще однієї комісії? З моєї точки
зору, замість додаткових перевірок необхідно продовжити розпочату раніше роботу
з повернення до міського бюджету коштів за неякісні роботи, особливо посилити
юридичний супровід – щоб мати чіткі договори та прописані санкції. Бо основна
ідея – це економія міських коштів, їх ефективне використання і повернення в
казну грошей за невиконані роботи, а не додаткові витрати на додаткові
перевірки.

Все це відбувається на фоні того, що є сумніви у виконанні бюджету.
Контрольні цифри цьогорічного бюджету закладено з значним збільшенням, в той
час, коли показники минулого року не дають підстав для такого оптимізму. Для
прикладу, минулого року місто від оренди землі і майна отримало 67 і 37
мільйонів, цього річ заплановано 76 і 40 мільйонів гривень. А земельного
податку заплановано зібрати 51 млн (замість 26 млн, які місто отримало минулого
року). Податок з фізичних осіб заплановано в розмірі  1 мільярд 116 мільйонів гривень, а
виконання з а минулий рік становить 860 мільйонів гривень. Чи можливий такий
ріст, та ще й при новому Податковому кодексі і економічному тиску?

До речі, весь звіт про виконання бюджету за 2010 рік має бути оприлюднений.
Під час минулої каденції ми ставили собі за мету максимально відкрити процес
бюджетоутворення та його виконання. Логічно було б цей процес продовжити – має
бути оприлюдено і надруковано для публічного доступу звіт про виконання
міського бюджету 2010 та бюджет 2011 року.

Невдовзі має прийматися бюджет розвитку Львова. Чи можете оцінити, що
необхідно було відобразити при його затвердженні?

Бюджет розвитку однозначно буде проблематичним. Частково я вже говорив вище
про ті приховані небезпеки, які було закладено для бюджетів розвитку. В цих
умовах на порядок денний стає питання ощадливості та ефективності планованих
робіт. Що треба робити? З моєї точки зору, однозначно чітко оцінивши якість і
об’єми вже зроблених робіт за міський кошт, оцінити скільки необхідно повернути
боргів, щоб не оплачувати неякісні чи взагалі не зроблені роботи. Наступне –
сконцентрувати увагу на реальних роботах і проектах, які можна зробити в цьому
році, а не витрачати кошти на химерні проекти-довгобуди.

Особливо це актуально з погляду на
те, що цього року місто має реальний шанс в співпраці з ЄБРР здійснити ремонти
дорожнього полотна по руху трамваїв №№2 та 6. А це і вулиця Городоцька (від вокзалу
до Церкви Анни) та Личаківська (від Митної до Винниківського ринку). Ефективно
підготувати всю документацію та здійснити цю частину робіт це вже було б добре
досягнення.

Сподіваюся, що в бюджеті розвитку буде відображено і прогресивні програми,
які вдалося започаткувати раніше – на допомогу ОСББ, профілактику злочинності,
розвиток підприємництва, бо поки що вони обійдені увагою в загальному бюджеті
міста.

Взагалі в цих умовах, що склалися, міська влада мала б активніше проявляти
себе у відстоюванні інтересів міста і достатньо рішуче вимагати від держави
фінансування. Причому не тільки на Євро-2012. Відверто – фінальна частина
футбольного чемпіонату у Львові відбудеться. І держава роботи, пов’язані з Євро, фінансуватиме.
Відтак зараз необхідно ставити ширші питання розвитку міста і вимагати
фінансування перспективних програм розвитку.