Громадсько-політичний діяч Ігор Васюник про встановлення у польському місті Любліні пам’ятника видатному українському гуманісту, греко-католицькому священику Омеляну Ковчу:
«В польському Любліні, поруч з музеєм-меморіалом «Майданек», встановили пам’ятник українському греко-католицькому священику Омелянові Ковчу.
о.Ковч був ув’язнений за те, що під час другої світової війни рятував євреїв від німецьких окупантів. В цьому ж концтаборі «Майданек» Омелян Ковч мученицьки загинув в 44-му, хоч і мав можливість врятуватись, але забажав залишатися в концтаборі духовною опорою вже не лише приреченим на смерть євреїв, а й поляків, латишів, естонців…2001 року під час візиту в Україну Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив о.Ковча блаженним священомучеником.
Визнання і вшанування Омеляна Ковча на міжнародному рівні знакове з кількох причин.
По-перше, встановлення пам’ятника отцю Ковчу в Польщі – це й знак вшанування пам’яті усіх жертв нацизму та важливий крок для об’єднання зусиль українського та польського народів проти новітньої загрози для Європи і світу, яку несе сучасний кремлівський авторитарний шовінізм.
По-друге, рішення Ради Любліна, яка дозволила встановлення пам’ятника українському священнику демонструє, що навіть у складних ситуаціях україно-польських стосунків можна знайти порозуміння. Це приклад спільності духовних цінностей між українцями та поляками, приклад домінування взаємоповаги та всерозуміння, приклад загоєння, а не ятріння старих ран. А особа блаженного Омеляна Ковча (який незалежно від національної чи релігійної приналежності був відкритий до кожної людини) є для цього добрим символом.
Особливістю встановлення пам’ятника о.Ковчу в Майданеку є й те, що він єдиний із в’язнів концтабору «Майданек» (через який пройшло понад 300 тисяч в’язнів!!!), кому на території вже сучасного меморіального комплексу «Майданек» встановили іменний пам’ятний знак.
На постаменті пам’ятника викарбували слова отця Омеляна з його листа до дружини та дітей з Майданека у 1944 році:
«Розумію, що стараєтесь про моє звільнення. Прошу нічого не робити у тій справі. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латиші та естонці. З усіх присутніх я тут одинокий священник. Тут я бачу Бога, який є однаковим для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви відрізняються між собою, але у всіх нас царює той самий всемогутній Бог».
Напис на трьох мовах: українською, польською та на івриті.
Дякую рідному брату та голові Комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча Івану Васюнику, який працював над реалізацією цього задуму з 2010 року. Дякую виконавчому секретарю комітету з питань будівництва пам’ятника та президенту Благодійного фонду «Гуманітарні ініціативи» Оресту Чебеняку. Дякую отцю-митрату УГКЦ в Любліні Стефану Батруху, владиці та члену комітету Богдану Дзюраху, автору проекту – скульптору Олександру Дяченкові та архітектору Марті Дяченко, каменяр Ігор Воронюк. Також велика подяка всьому дипломатичному корпусу України, зокрема: Андрію Дещиці, Василю Павлюку, Павлу Клімкіну та всім-всім, хто допомагав. Велика подяка польській стороні в особі президента міста Любліна Кшиштофа Жука, голови Ради Любліна Ярослава Пакули. І звісно під патронатом глави УГКЦ Блаженнішого Святослава.
Кожен на своєму рівні, кожен в міру своїх можливостей доклався до реалізації цього проекту.
Омелян Ковч близька мені по духу і крові особистість. Він вартий того, щоб про нього знали не менше людей у світі, ніж про Шиндлера. І точно, щоб знали всі українці. Вже раніше виклав у статті кілька фактів із життя Ковча, які допоможуть зрозуміти і більше дізнатись про велич цієї людини».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка