7 червня православні та греко-католики відзначають День Святої Трійці. Про це повідомляє Львівський портал.
Трійця – одне з головних християнських свят, яке завершує пасхальний цикл свят і відзначається на п’ятдесятий день після Великодня, тому його називають ще П’ятидесятницею, а також Зішестям Святого Духа.
Свою першу назву свято отримало на честь зішестя Святого Духа на апостолів, яке обіцяв їм Христос ще перед своїм Вознесінням. Сходження Святого Духа символізує піклування всіх Осіб Триєдиного Бога про світ: Бог Батько творить мир, Бог Син спокутує людей від рабства дияволу, Бог Дух Святий освячує світ через Церкву і проповідь віри для всіх народів.
У євангельській традиції сходження Святого Духу описується як полум’я, язики якого оточили кожного з апостолів, після чого вони знайшли “дар мов” – стали говорити на різних, не відомих їм раніше мовах. Саме тому День Святої Трійці іменується також днем народження Християнської Церкви.
Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст. А вже через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Світлого Христового Воскресіння.
День після Трійці в 2019 році, 17 червня, стане вихідним днем для українців. Також до Трійці прийнято проводити обряди очищення – від прибирання в будинку до очищення від грішних думок.
Народні традиції на Зелені свята
Давньою народною традицією є прикрашання свого житла на Зелені свята різними запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами, створення з них цікавих композицій і вплетення у віночки. У багатьох домівках досі прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване «зілля». Попередньо зелень, зокрема, гілочки клена, липи, освячувади у церкві. Підлога в домі замаювалася свіжою травою. Ця традиція пов’язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, що захищає оселю від різного зла. За повір’ями, в домі не можна було підмітати до закінчення святок.
Наші далекі предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, так як русалки могли затягнути на дно. Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.
Ольга Денисяка