Директорка департаменту комунікації Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко про те, яких змін чекати у медицині з 1 квітня, коли стартує другий етап медреформи (охопить лікарні і медцентри):
«Раніше система охорони здоров’я фінансувалась так: важливим було наявність ліжкомісця, ставок, приміщень та інших факторів. Саме за цим всім «приходили» кошти. Зараз у центрі цієї системи стає пацієнт, тобто гроші йдуть виключно за пацієнтом і за надані йому медичні послуги. Що це означає на практиці?
З 1 квітня лікувальні заклади будуть підписувати із НСЗУ контракти, їх є 27 видів. Кожен із цих контрактів передбачає різні пакети медичних послуг і вимоги до їхнього надання. Якийсь заклад матиме від нас більше пакетів, відповідно, надаватиме більше безкоштовних послуг, якийсь – менше. Ідентифікувати лікарню, що має такий контракт, і які саме безкоштовні послуги вона надає, можна буде через матеріали, які розміщуватимуться безпосередньо у медзакладі. Також на сайті НСЗУ буде детальна інформація по кожній лікарні.
Серед згаданих 27 пакетів медпослуг є частина пріоритетних. Це означає, що за пріоритетні послуги і стани НСЗУ буде сплачувати лікарням підвищений тариф. На 2020 рік такими пріоритетними станами є: лікування інфаркту, інсульту, допомога при пологах, складна неонатальна допомога та ендоскопічні дослідження для раннього виявлення онкологічних захворювань.
Чому саме такі напрямки? Тому що ми хочемо стимулювати надання цих послуг населенню. За структурою смертності в Україні, перша причина – це серцево-судинні захворювання, друга – це онкозахворювання. Також в Україні щороку народжують майже 335 000 жінок. Із цих новонароджених діток майже 20 000 потребують складної неонатальної допомоги, а це – кожна 15 дитинка. Неонатальна допомога є дороговартісною, за кожну надану таку послугу НСЗУ буде сплачувати від 26 000 до 98 000 грн.
Що треба для того, щоб скористатись програмою медичних гарантій і безкоштовно отримати визначені медпослуги? Найважливіше – мати підписану декларацію зі своїм сімейним лікарем. Чому це важливо для нас? Тому що лише так ми вас бачимо як пацієнта в електронній системі охорони здоров’я, і коли ви звертаєтеся за допомогою, ми бачимо, якому саме лікарю чи лікарні за вас треба перерахувати гроші.
Якщо ви захочете звернутися за плановим лікуванням або на консультацію до вузькоспеціалізованого фахівця, то ваш лікар видасть електронне скерування. Воно буде, наприклад, на планову операцію чи лікування якогось захворювання, тобто буде вказана подальша рекомендація, що саме потрібно зробити пацієнту. А де саме він це робитиме і в якого лікаря, вирішувати йому самому. Звісно, сімейний лікар може порадити медзаклад чи спеціаліста, але пацієнт є абсолютно вільним у виборі: він може звертатись за допомогою за цим направленням як, наприклад, у Львові, так і в Києві чи в будь-якому іншому місті. Куди би ви не поїхали, ми бачимо вас в електронній системі і все одно за вас заплатимо.
Якщо людина не має декларації, не має електронного направлення, то вона може розраховувати лише на безкоштовну екстрену медичну допомогу. За всі інші види медпослуг їй доведеться заплатити.
Взагалі це дуже складна реформа, її успіх залежить від усіх, хто має до неї стосунок, в тому числі й від пацієнтів. Якщо пацієнт звертається за допомогою у лікарню і знає, який саме безкоштовний пакет послуг там він має отримати, але не отримує цього, просимо негайно повідомляти про такі випадки на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77 (дзвінки безкоштовні). Якщо ми не будемо мати зворотного зв’язку, якщо не знатимемо, як саме на місцях реалізовується реформа, ми не зможемо своєчасно реагувати на різні інциденти».
Наталя Дуляба