Які міста України з «комуністичними» назвами можуть бути перейменовані

9 квітня Верховна Рада прийняла закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”. Згідно з документом, органи місцевої влади в шестимісячний строк після набуття ним чинності мають подати парламенту пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, інформує INSIDER.

Після цього Верховна Рада в тримісячний термін має опрацювати ці пропозиції та рекомендації Українського інституту національної пам’яті з цього приводу і прийняти остаточне рішення.

Закон уже встиг викликати бурхливу дискусію з приводу можливих нових-старих назв тих чи інших міст. INSIDER вирішив проаналізувати, які саме населені пункти можуть позбутися своїх теперішніх назв та як вони називалися до радянських часів.

Варто зазначити, що під час дослідження брали до уваги винятково міста та селища міського типу, що мають статус районних та обласних центрів, а також міста обласного підпорядкування.

Враховуючи, що парламент може прийняти відповідні рішення і без пропозицій місцевих органів влади, покладаючись на рекомендації Українського інституту національної пам’яті, теоретично вони можуть стосуватись і тих населених пунктів, які зараз вважаються тимчасово окупованими. Тому дослідженням охоплено і непідконтрольні території Донецької та Луганської областей, а також Крим.

Критерії

Для того, щоб краще зрозуміти, які ж саме населені пункти підпадають під перейменування, варто навести визначення, яке міститься безпосередньо в законі щодо заборони пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Згідно з законом, під його дію потрапляють назви, у яких використано імена або псевдоніми осіб, котрі займали керівні посади в Комуністичній партії, починаючи з посад секретаря районного комітету і вище, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республіках, працювали в радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік і похідні від них.

Окрім цього, під його дію підпадають назви, що пов’язані з діяльністю Комуністичної партії, річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України, боротьбою проти учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (крім назв, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Деякі з назв із наведеного нижче переліку можуть бути доволі дискусійними, оскільки номінально можуть не підпадати під дію закону. Зокрема, серед таких можна назвати міста-районні центри, які отримали назву в радянські часи, однак були названі на честь свята 1 травня. Враховуючи, що цей день відзначають у більш ніж 140 країнах світу, важко спрогнозувати, чи будуть місцеві органи влади робити спроби щодо їх перейменування.

Серед районних центрів в Україні таких п’ять: Первомайськи в Миколаївській і Луганській областях, Первомайський – у Харківській, Первомайське – в Криму та Першотравенськ – у Дніпропетровській.

Окрім цього, в назвах деяких районних центрів були додані радянські відтінки у вигляді прикладок червоного забарвлення. Також дискусійним може бути Стаханов Луганської області, оскільки названий на честь трударя, який у радянські часи був виведений ледь не в розряд культу.

Статистика

Загалом (разом із дискусійними) в Україні під дію закону можуть потрапити 42 районні центри або міста обласного підпорядкування, що становить близько 8% загальної кількості. Половина з них припадають на Донецьку (9), Луганську (6) області та Крим (6). Серед лідерів у цьому переліку також Одеська (5) та Дніпропетровська (4) області. У Житомирській, Кіровоградській і Харківській областях таких назв по дві. У восьми західноукраїнських областях знайшлося лише одне місто, яке може потрапити під дію закону. Крім Західної України, без таких назв залишились і три центральноукраїнські області: Вінницька, Київська та Черкаська.

Найбурхливішу дискусію в соціальних мережах одразу ж викликали обласні центри – Дніпропетровськ і Кіровоград. Ситуація з ними є складною, оскільки назви цих областей чітко прописані в Конституції, тож для їх перейменування знадобиться внесення змін до Конституції, для чого необхідно 300 голосів у парламенті. Проте самі міста можуть бути перейменовані і без втручання в Основний закон.

За свою історію Дніпропетровськ, який зараз носить ім’я ріки та радянського діяча Петровського, мав декілька назв: Новий Кодак, Катеринослав і Новоросійськ.

Своєю чергою, Кіровоград, який носить ім’я на честь радянського діяча Кірова, до перейменування називався Зінов’євськом і Єлисаветградом. Незважаючи на доволі поширене твердження, назва Єлисаветград не має стосунку до російського царського роду, оскільки місто було утворене в середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети.

Більшість кримських населених пунктів, наведених у списку, до перейменування носили кримськотатарські назви. Своєю чергою, населені пункти Донбасу часто отримували доволі інтернаціональні назви на честь комуністичних діячів інших країн. Зокрема, такі назви мають Димитров, який названо на честь болгарського “Леніна” Георгія Димитрова, Торез (на честь французького комуністичного діяча Моріса Тореза) та Тельманове (на честь німецького комуністичного діяча Ернста Тельмана). До речі, до перейменування Тельманове носило також німецьку назву – Остгайм, оскільки було засноване німецькими поселенцями.

У списку декілька назв були присвоєні містам через своїх уродженців. Зокрема, місто Сновськ Чернігівської області було 1935 року названо на честь свого уродженця, військового діяча української радянської армії Миколи Щорса.

Однак більш показовим є нинішня назва в минулому міста Олешки, яке у 1928 році отримало сучасну назву Цюрупинськ на честь радянського діяча Олександра Цюрупи, який відомий тим, що був ініціатором введення в державі продовольчої диктатури.

Перейменуванню підлягають і Володарськ-Волинський Житомирської області та Володарське Донецької області, які були в радянські часи названі на честь відомого діяча більшовистської партії Володарського (Мойсея Гольдштейна).

Разом із тим назва Володарського району не зникне навіть при їх перейменуванні, оскільки така сама назва є в одного з районів Київської області, щоправда, на Київщині його назва походить від районного центру Володарки.

Єдиним же містом  Західної України, яке може потрапити під дію закону, є Червоноград на Львівщині, який до радянського періоду носив назву Кристинопіль. За іронією долі, єдине місто, яке ще не позбулося своєї радянської назви, відоме тим, що саме в Червонограді 1990 року вперше в Україні демонтовано пам`ятник Леніну – на кілька місяців раніше, ніж у Львові.

Перелік міст, що можуть змінити комуністичні назви на історичні