Українцям радять готуватись до віялових відключень світла взимку

Олесь ТЯГАЙ, Львівський портал

|

Уже зараз енергетики відчувають дефіцит не лише антрацитного вугілля, але й газового

свічка

В українській енергетиці то одна крайність, то інша. Ще кілька місяців тому шахтарі, що видобувають газове вугілля (Львівсько-Волинський басейн та Західний Донбас) скаржились на проблеми зі збутом, а відтак на відсутність коштів на забезпечення життєдіяльності шахт, а вже сьогодні газового вугілля почало бракувати. Через літню спеку споживання електроенергії зросло, а разом з тим зросла і потреба у вугіллі. Однак виявилось, що доведені до банкрутства вугільні підприємства не можуть наростити видобуток. Але ж зараз саме час формувати запаси вугілля на опалювальний сезон!

Поки у Міненерго запевняють, що ситуація під контролем, експерти та працівники енергетики б’ють на сполох. Якщо терміново не вжити заходів, які б допомогли наростити видобуток вугілля та виробіток електрики, з настанням опалювального сезону нас чекає енергетична криза.

Впродовж червня вугілля, передовсім антрацитових марок, практично не постачалось на склади теплоелектростанцій. Це призвело до того, що запаси зменшились з 2,3 млн. тонн до 1,4 млн. Тонн. У червні було поставлено лише 20 тисяч тонн у порівнянні з 900 тисячами тоннуз травнем. Можете собі уявити, яка різниця. А антрацит потрібен майже половині блоків, які працюють в Україні, – каже співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. – В кінці червня, коли через спеку збільшилось споживання електроенергії, відповідно, мало збільшитись і виробництво. І ми змушені були активно залучати електроенергію з Росії, бо у нас виник дефіцит”.

Проблема в тому, що антрацитне вугілля видобувають в основному на території зони АТО, а відтак спрогнозувати будуть поставки чи ні, якщо будуть, то в якій кількості — нереально. Тому дефіцит антрациту Україна відчуває ще з 2014-го року. Та замість того, аби вкладати кошти у видобуток вугілля газової групи, яке видобувають на “спокійних” територіях, і збільшувати виробництво електрики на станціях, що працюють на такому вугіллі, вугільні підприємства практично позбавили державної підтримки. Через постійне недофінансування, катастрофічні борги з виплати зарплати, ці шахти не можуть навіть зберегти видобуток на докризовому рівні, не те що наростити.

Заборгованість з виплати заробітної плати у галузі – у межах 500 млн гривень. Закінчується липень і ця сума ще зросте, – каже голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець. – Складається така ситуація: ціна на вугілля не збалансована, державної підтримки немає, заборгованість виникала роками. Шахти доведені до стану банкрутства. Навіть ті, що мають балансові запаси по 100 млн. тонн. Може так статись, що з настанням холодів наші шахти не здатні будуть видавати вугілля на-гора, бо проходка не ведеться, забої не оснащуються, бо кошти на це не виділяються. Якби була підтримка на рівні п’яти мільярдів гривень, можна було принаймні утримати ситуацію на поточному рівні. Про будівництво нових шахт не йдеться – ніхто не виділить 25-30 мільярдів гривень на будівництво шахти”.

Експерти переконані: єдине, що рятувало нас від енергетичної кризи у дві попередні опалювальні сезоні — порівняно теплі зими. Якщо цьогоріч зима видасться холодною, нам доведеться знову застосовувати віялові відключення електрики для населення, екстренно закуповувати вугілля в Південній Африці чи Австралії, та бути залежними від електрики з Росії. Однак у владі, схоже, сподіваються, що й цього року пощастить з погодою, тому жодних заходів для уникнення можливої кризи, не застосовують.

“Українські електростанції, які працюють на вугіллі, на сьогодні виробляють близько 50% електроенергії. Для того, щоб ми нормально входили в опалювальний сезон, нам треба мати на складах 2,5, в крайньому разі два мільйони тонн вугілля. Сьогодні у нас і мільйона нема, – каже колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. – Через високі температури, досить високе використання електроенергії. Атомні станції нині на ремонтах, на профілактиках, тому десь 4-5 атомних блоків не працює і все навантаження бере на себе теплова енергетика. Тому вже на сьогодні відчуваємо дефіцит як газового так і антрацитного вугілля”.

Ще одна проблема, яка загострилась останнім часом — зростання аварійності на електростанціях. При чому не лише на теплових, але й атомних. Причина все та ж — постійне недофінансування та колосальні борги в енергетиці. “Боргів на енергоринку майже 40 мільярдів гривень. Це і борги енергоринку перед генераціями, і борги кінцевих споживачів перед енергоринком, це борги генерацій перед вуглепромом, це борги вуглепрому перед генераціями за спожиту електричну енергію, – каже Дмитро Марунич. – Не зовсім нормальний режим роботи не сприяє зменшенню аварійності, а те що ще й величезні борги утворились, це не сприяє нормальній підготовці до опалювального періоду, до нормального здійснення ремонтів на всіх видах генерацій. Це створює суттєві загрози для проходження опалювально-зимового періоду. На жаль, в останні роки загроза лише зростає. Бо грошей не те що на модернізацію — на ремонти не вистачає”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.