Без теплової енергетики Україна далеко не заїде – директор ДТЕК Бурштинської ТЕС Андрій Шувар

Станіслав ЦВЕК. Львівський портал

|

Найбільший виробник електроенергії в Західній Україні Бурштинська теплоелектростанція після приватизації компанією ДТЕК оновлює своє обладнання, робить його екологічно чистішим. Кошти, які виділяє ДТЕК, йдуть на реконструкцію енергоблоків, купівлю нового обладнання та ще на низку соціальних проектів, які керівництво ТЕС реалізує разом з міської владою Бурштина. Львівський портал поцікавився в директора ДТЕК Бурштинської ТЕС Андрія Шувара, як змінилася робота теплоелектростанції після приватизації і куди Бурштинська ТЕС буде рухатися далі.

– Як змінилася за три роки робота Бурштинської електростанції?

– Бурштинська ТЕС – одна з найбільш завантажених теплових електростанцій України. Щодня у роботі у середньому 9 -10 з 12 енергоблоків Бурштинської ТЕС.  Два блоки – №8 і 9 – виробляють електроенергію для об’єднаної енергосистеми  України, всі інші – працюють у Бурштинському енергоострові, тож забезпечують електрикою 3 мільйони мешканців і підприємства Івано-Франківщини, Львівщини і Закарпаття.  Тому забезпечення надійності роботи, покращення екологічних характеристик енергообладнання ТЕС – це була основна робота після приватизації. Я сам працював на Добротворській та на Бурштинській ТЕС до приходу ДТЕК, то ж на власні очі бачив і бачу зміни. З 2012 року по сьогоднішній день ми провели реконструкцію двох блоків Бурштинської ТЕС, це блоки №5 і №7. В  їх оновлення, а також капітальні ремонти блоків №2, №3 і №4 ДТЕК інвестував  за цей час 175 млн дол. США. Ці роботи перш за все забезпечили  продовження термінів надійної експлуатації  обладнання, а також значно покращили техніко-економічні показники. Також за ці кошти вдалось виконати і  екологічні проекти. На  блоках № 5 і 7 ми встановили нові електрофільтри. Їх вартість –  16 млн дол. США, а це – зменшення викидів в атмосферу твердих частинок до європейських стандартів.

– Наскільки збільшився термін експлуатації енергоблоків?

– Термін експлуатації реконструйованих блоків збільшився на 15 років. Щоб було зрозуміліше, коли ми розпочинаємо реконструкцію якогось блоку, то проводимо спеціальний аудит роботи всіх систем обладнання цього блоку. А при підготовці проекту реконструкції маємо кілька головних показників, які маємо покращити після завершення реконструкції. Це продовження терміну експлуатації, викиди в атмосферу, згідно нової постанови уряду – не більше ніж 50 міліграм на метр кубічний твердих речовин, маневреність блоку в районі 50% та інше. Зараз капітальну реконструкцію ми провели на двох блоках, а таких в нас є загалом 12.

– Чи плануєте проводити реконструкцію й на інших 10 блоках?

– Звісно, що хотілося б оновити всі діючі блоки, та це нажаль дуже складно і особливо у нинішній ситуації, тому все робимо поступово. Так в найближчих планах у нас реконструкція 9 і 10 блоків. У 2016 році повинен вийти в реконструкцію блок №10, а після завершення робіт на цьому блоці, сподіваємося  розпочати оновлення і 9-го. Як і в попередніх вже реконструйованих блоках, на 9 і 10 також будемо збільшувати потужності та встановлювати нові електрофільтри, які дозволяють нам виробляти екологічно чисту електроенергію.

 

– Тобто можна розраховувати, що найближчим часом з труб Бурштинської ТЕС йтиме білий дим, а не чорний?

– Диму з труб взагалі може і не буде видно. Тому що коли на Добротвірській ТЕС встановили новий  електрофільтр, а я тоді був там директором, я їхав на роботу і подумав, що блок не працює, бо диму не було видно взагалі! Зараз у нас на Бурштинській ТЕС така ж ситуація на 5 і 7 блоках. Але на відміну від Добротвору, де є всього чотири блоки, у нас таких 12 і тому результату від нових фільтрів візуально ще не видно, але перші здобутки все ж є.

За даними екологічних моніторингових агентств в 2009 році Бурштин входив у трійку найбільш забруднених міст України, а за результатами досліджень у 2014 не потрапив навіть у 50-ку.

До слова, щоб було зрозуміло, кожен такий електрофільтр коштує компанії приблизно 10 млн. дол. США

– Наскільки зменшується кількість викидів в атмосферу з такими фільтрами?

– До реконструкції на 5 блоці Бурштинської ТЕС викиди становили – 1400 мг/мкубічний, зараз маємо лише в межах 43-46 мг/м3. Тобто, кількість шкідливих речовин, які викидаються в повітря зменшилася в 29 разів. І так має бути, бо цього потребує і Євросоюз, і такі вимоги ставимо ми самі собі. Ми розуміємо, скільки твердих частинок викидаємо в повітря, тому основне наше завдання – добитися того, щоб людям, які живуть поблизу, було якомога комфортніше жити. А це можна зробити власне завдяки модернізації енергоблоків.

– В кого запозичили ідею встановлення електрофільтрів?

– На станції були електрофільтри, але вони відпрацювали весь свій ресурс і потребували заміни. Це європейський досвід, такі електрофільтри, які і ми тепер встановлюємо, стоять на всіх європейських електростанціях. І коли ми в Бурштині ставили два фільтри європейських виробників, то в Добротворі ми встановили сучасний український, але він виявився нічим не гіршим. Тобто, і в цій галузі українському виробнику можна спокійно довіряти.

 

– Розкажіть, як змінилася організація роботи електростанції?

– Якщо брати до уваги організацію роботи до приватизації і після, то зараз головне довести, що ми правильно вкладаємо гроші. Якщо ми показуємо, що гроші вкладаються в екологічну сферу, в охорону праці, економність, то ДТЕК виділяє для цього кошти, бо це на користь розвитку бізнесу. І ще такий факт, що до приватизації ми про реконструкцію енергоблоків навіть не говорили і навіть не мріяли, держава цим не займалася, бо не мала грошей. А блоки мають по 50-60 років! Все обладнання відробило свій ресурс інколи і вдвічі. Я знаю, що тільки на трьох електростанціях, що перебувають у державній власності, проведено реконструкцію по одному енергоблоку. Три реконструкції на державних ТЕС, в той час коли ДТЕК вже реконструював 16 на своїх ТЕС!

– Як сприймають такі зміни ваші працівники?

– В нас виросла заробітна плата, але відповідно виросли і вимоги до працівників. В першу чергу змінилися вимоги до охорони праці. Тобто, працівник повинен прийти на роботу в належному стані, використати ті засоби захисту, які є на станції обов’язковими і піти до дому живим. Наших людей було дуже важко привчити до такого режиму роботи. Наприклад, що потрібно вдягати спецодяг, каски, окуляри, рукавиці, беруші. Ну ніяк не хотіли наші люди це робити, але з часом привчились і звикли. Особливо почало змінюватись ставлення після того, як засоби індивідуального захисту рятували життя і здоров’я людини. Тільки на реальних, життєвих прикладах люди переконались, що це не формальні вимоги, а ці засоби дійсно можуть врятувати. Ну і крім того, стимулювали до цього людей фінансово. Якщо людина використовує старанно всі засоби захисту, знає привила і вчить інших, то наприкінці кварталу така людина отримує додаткову матеріальну мотивацію.

– Які соціальні проекти були започатковані компанією в останні роки?

– Якщо повернутись в 2012 рік, то першим став капітальний ремонт Бурштинського міського  басейну. В місті був занедбаний басейн, який не працював роками, громада дуже хотіла, щоб він запрацював і ДТЕК його відремонтував. Цей проект обійшовся нам у  375 тис дол. США. А в загальному на Бурштин з 2012 по 2014 роки було витрачено на соціальні проекти близько 1,5 млн дол. США. З ініціативи громади пріоритетом було визначено медичний напрямок. Тому зроблено ремонт в Бурштинській лікарні, закуплено реанімобіль, сучасне обладнання для операційних, підключено до всеукраїнського проекту Телемедицина – тепер провідні фахівці через відеозв’язок консультують місцевих лікарі, допомагають їм, проведено навчання для лікарів та багато іншого. Також проекти для розвитку малого та середнього бізнесу в місті Бурштин та його околицях, енергоефективність, підвищення активності громади та інші.

– Розкажіть детальніше, як саме компанія сприяє розвитку бізнесу в регіоні?

– Ми це робимо для того, щоб в регіоні було не тільки одне підприємство таке, як Бурштинська ТЕС. Нові бізнес-проекти в Бурштині – це збільшення кількості робочих місць, бо не всі ж можуть працювати на електростанції. Завдяки таким бізнес-проектам у місті запрацював цех з пошиття постільної білизни, почали вирощувати півнів-каплунів, відкрилося агентство з підбору персоналу, відкрився  індустріальний парк, побудували бізнес-центр та інші. Ну і головне та пріоритетне завдання, яке ми перед собою ставили, це підняти на ноги міську медицину і це нам також вдалося.

– Якою ви бачите перспективу вугільних електростанцій?

– На сьогоднішній день вугільна енергетика – це приблизно 50% від загального видобутку електроенергії по всій Україні. Базова електроенергія – атомна, блоками атомних електростанцій технічно не можна маневрувати тому це забезпечується блоками теплової енергетики, тобто між піками споживання: вечірній, нічний, ранковий – все перекривається за рахунок теплової енергетики. Без теплової енергетики, котра працює на українському вугіллі,   країна далеко не заїде. Тому в розвиток теплових електростанцій  необхідно вкладати кошти, потрібно модернізувати, бо обладнання, яке стоїть на українських ТЕС вже відпрацювало свій ресурс. А цю галузь, ще раз наголошу, просто необхідно розвивати.

Довідка

Андрій Шувар за фахом інженер-теплоенергетик, здобув освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» та Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. В енергетичній галузі працює 20 років, пройшов професійний шлях  від чергового електромонтера електричного цеху до начальника зміни станції, начальника електричного цеху Бурштинської ТЕС. З 2005 року обіймав посаду директора ДТЕК Добротвірської ТЕС.

З вересня 2014 року призначений директором Бурштинської ТЕС.

Загрузка...

Загрузка...