І для бабці будуть капці

або як Іван Півень „підставив” львівських суддів.

Усі (а особливо поціновувачі старого кіно) чудово знають, що найчеснішим та найсправедливішим судом у світі був нині покійний радянський суд. Не надто далеко від свого „прародича” втекли і нинішні українські суди – у більшості з них (застосовуючи особисті знайомства, підкріплені фінансовими аргументами) можна домовитись про видання той чи іншої ухвали.

У цьому сенсі львівські суди (читай – львівські судді) – тема особлива. Ми ще пам’ятаємо, як опальний екс-мер міста Любомир Буняк чи не в усіх мас-медіа розповідав про корумпованість місцевих суддів. „На сьогодні суди справді є незалежними, з огляду на те, що вони нікому не підпорядковані – це третя гілка влади. У зв’язку з тим, питання справедливості дуже залежить від особистості судді. Це дуже і дуже залежить” – говорив екс-мер і мав абсолютну рацію. До слова, підтримав у цьому сенсі свого попередника і нинішній міський голова Львова Андрій Садовий: 12 грудня минулого року під час зустрічі із Комісаром Ради Європи з прав людини Томасом Хаммарбергом він розповів, що однією із найбільших проблем міста є ”не до кінця реформована судова система, що не зазнала особливих змін з часів тоталітаризму”.

Власне ота „особистість окремих львівських суддів” помножена на не зовсім реформовану судову систему здатні буквально творити „дива” юриспруденції. Щоправда, як кажуть у народі – „і для бабці будуть капці” – тобто, гарантій, що постанову того чи іншого суду, а також діяльність суддів перевірятиме вища інстанція, не можуть дати ніде.

Втім, усе по-порядку.

Ще наприкінці листопада минулого року заступник генерального директора інвестиційного консорціуму „Вихор” Герасим Кізін під час прес-конференції у Львові заявляв, що голова агрофірми „Провесінь” Іван Півень організував рейдерські атаки на консорціум, і здійснював ці атаки саме через судові органи, використовуючи корумпованість судової системи.

„Користуючись особистими стосунками із головою Господарського суду Львівської області пан Півень домігся винесення цим судом за відомо неправомірної ухвали про арешт всіх акцій, що належать ІК „Вихор”, а також заборонив консорціуму приймати участь у загальних зборах акціонерів. Але ще далі пішла голова Франківського районного суду Львова пані Мартьянова – вона наклала решт на акції ІК „Вихор” і заборонила видавати документи, котрі підтверджують право власності на акції”, – каже пан Кізін.

На доказ своїх слів Герасим Кізін оприлюднив дві ухвали суддів. Зокрема, йдеться про ухвалу Господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року, котрою було накладено арешт на іменні акції агрофірми „Провесінь”, які належать ТзОВ „Інвестиційний консорціум „Вихор” (у серпні 2006 року згідно з договором купівлі-продажу у АСК «Дністер» ТзОВ ІК «Вихор» придбав 8,7 % акцій «Провесні», решту акцій консорціум отримував шляхом скупки у дрібних акціонерів). Пан Кізін наголосив, що таке рішення є доволі дивним, адже СК „Дністер” уклав угоду купівлі-продажу акцій „Провесні” ще понад три роки тому (тобто, закінчився термін позовної давності). „Господарським судом Львівської області було винесено неправомірну ухвалу про арешт всіх акцій, що належать ІК «Вихор» та заборону консорціуму реалізовувати свої невід’ємні права, передбачені Законом «Про господарські товариства», – брати участь у загальних зборах акціонерів”, – розповів він.

Інша ухвала — Франківського районного суду від 13 листопада 2006 року — забороняє реєстратору „Провесні” – ЗАТ „Народні реєстри” – проводити будь-які зміни по реєстру акцій цієї фірми, які належать „Вихору” і фізичній особі Сугерею. Окрім того, „Народним реєстрам” суд заборонив проводити розсилку повідомлення про проведення зборів акціонерів.

„Ми обслуговуємо понад 70 підприємств. Але останні чотири місяці наша діяльність звелася до банальної переписки з судами і представниками агрофірми „Провесінь”. За весь час нашої діяльності не було стільки судових ухвал”, – сказав тоді директор реєстратора ЗАТ „Народні реєстри” Симон Герета.

Зважаючи на вищезазначені факти інвестиційний консорціум „Вихор” 21 грудня 2006 року звернувся у Верховний Суд України з проханням перевірити діяльність голови Франківського районного суду м. Львова С. Мартьянової. Розглянувши цей документ, голова Верховного Суду України вирішив звернення консорціуму передати на розгляд Ради суддів України. Власне, про це рішення управління документального забезпечення та контролю Верховного Суду України і повідомило ІК „Вихор” 26 грудня 2006 року.

Іншими словами – вже після завершення новорічно-різдвяних святкувань відповідні перевіряючі органи займуться безпосереднім виконанням власних посадових обов’язків.

Окрім цього, як відомо, Вища Рада Юстиції вже невдовзі розглядатиме питання про відповідальність суддів Господарського суду Львівської області та Франківського районного суду м. Львова – відповідно суддів Костіва та Мартьянової, котрі, власне і ухвалювати зазначені рішення, про які йшлося раніше. А також на прохання Кабінету Міністрів заступник Генпрокурора пан В. Кудрявцев 11 січня цього року (лист №05/2-8318-05) доручив прокурору Львівської області А. Пришку вирішити питання про притягнення до відповідальності суддів Мартьянової та Костів.

Отож, переконавши якось суддів у необхідності ухвалення зазначених вище рішень, Іван Півень тим самим підклав їм велику новорічну свиню. І ця рожева тваринка, вочевидь, стане добрим прикладом-застереженням для інших суддів.