Виділення і використання земельних ділянок у Львові є чи не найбільшою проблемою. Самовільне захоплення землі та використання її не за призначенням уже стало в нашому місті звичним явищем. Про те, як можна розв`язати цю проблему, — в інтерв`ю із заступником начальника Головного обласного управління земельних ресурсів, начальником управління організації інспекційної діяльності Степаном Меньком.
— Попри те, що працівники Вашого відомства регулярно пишуть приписи та накладають штрафи, у Львові начебто не зменшується кількість земельних порушень. Що потрібно, аби настали зміни?
— Насамперед треба, аби відповідно реагували місцеві ради — розглядали наші клопотання, ухвалювали відповідні та вчасні рішення. Тоді будуть і кошти надходити до бюджету, і буде порядок. Приміром, лише цього року ми надіслали 88 звернень на ім`я міського голови щодо закріплення земельних ділянок за підприємствами, які не мають відповідних документів. І досі немає жодної реакції. Деякі справи розглядають у мерії рік, а то й довше.
Є багато випадків, що люди займають територію і паралельно здають документи на оформлення. А оскільки міськрада надто довго їх розглядає, ми змушені накладати штрафи на городян, хоча вони насправді просто не мають можливості швидше усе оформити. Інколи мерія висуває цілком дивні, непередбачені законом вимоги. Наприклад, погоджувати відвід земельної ділянки з депутатом округу.
Ще одна типова проблема: колись великі підприємства розформувалися на багато малих (наприклад, “Мотозавод”, “Електрон”, “Кінескоп”) і викупили старі приміщення. Проте досі не можуть закріпити за собою землю. Знову ж через різні зволікання ці фірми висять у повітрі, а до бюджету не надходять чималі кошти. Приміром, лише 34 підприємства колишнього “Мотозаводу”, за нашими підрахунками, могли б щорічно поповнювати казну міста на 85 тисяч грн.
Якби це було самовільне захоплення, було б простіше — ділянки б вилучали через суд. Але ж тут підприємства користуються територією цілком законно: викупили будівлі за свої кошти, зробили там ремонти.
Чимало проблем з`являється і через неузгодженість законів (зокрема Земельного та Адміністративного кодексів). Наприклад, якщо ми даємо припис порушнику, то, відповідно до Адмінкодексу, він має виготовити усі документи за місяць. А за такий час зробити це нереально. Бо, згідно із Земельним Кодексом, усі процедури тривають близько 4 місяців. Як на мене, ці терміни слід продовжити хоча б до півроку.
— Найбільші проблем, як відомо, у Вашого відомства через нелегальні автостоянки та використання земель не за призначенням.
— Торік ми виявили в області 250 ділянок, які використовували не за призначенням. Найчастіше ділянки перепрофільовують задля комерції — під кафе, кіоски. Багато людей навіть не знає, що для того потрібно спершу пройти процедуру, яка називається “зміна виду користування”, зробити проект зміни цільового призначення.
Наприклад, перш ніж перепрофільовувати “під комерцію” територію, призначену для обслуговування житлового будинку, треба зробити проект зміни цільового призначення, аби відтак платити податок за землю вже за іншими розцінками (приблизно у 5 разів більше).
Щодо нелегальних автостоянок, то таких у Львові майже третина (28 із 79). Так незаконно використовує 0,6 га землі підприємство “Старий Сихів”. Через те, що власник не оформив право на землю, до місцевого бюджету щороку не надходить 11 тисяч гривень. Схожа ситуація з підприємством “Галіф”, яке на вулиці Любінській. Господар автостоянки незаконно користується 0,41 га землі, і тому до казни не надходить 80 тисяч гривень щорічно. Аналогічну суму бюджет втрачає і через те, що так званий автогаражний кооператив на вулиці Трускавецькій не має документального оформлення. Близько півсотні металевих гаражів навіть не має юридичного господаря.
— А на яких умовах окремі підприємці отримують землю в парках, до того ж для комерційних цілей?
— Доволі часто міська влада дає окремим підприємствам цілі ділянки у сервітутне користування. Натомість укладання договорів на таких умовах закон передбачає в окремих випадках. Наприклад, коли хтось має у власності певну територію і хоче юридично дозволити сусідові проходити нею, проїжджати чи прокладати через неї комунікації. Коли ж йдеться про кафе у парку, ухвала місцевої влади про сервітутне користування не правомірна. Бо під певне (особливо комерційне) призначення такі ділянки можна лише здавати в оренду чи продавати (тим паче, що у цьому разі жодних надходжень до бюджету немає). У Львові ж на сервітутних умовах земельними ділянками користуються підприємства-власники ресторанів у Снопківському та Стрийському парках і на Високому замку. З цього приводу ми ще від минулого року звертаємося до міськради та до прокуратури, вимагаючи скасування ухвали. Наразі жодної реакції.
— Пане Степане, які передбачаються зміни у законодавстві?
— Незабаром Верховна Рада розглядатиме кілька нових законопроектів. Якщо депутати їх підтримають, то цілком можливо, що клопотання до суду про вилучення ділянок зможуть подавати безпосередньо наші працівники (зараз це відбувається через місцеву владу), а штрафи з порушників стягатимуть на місцях інспектори, які склали протокол.
Також передбачається, що знову запровадять кримінальну відповідальність за самовільне захоплення земельних ділянок (відповідну статтю скасували 2001 року). Відтак штрафні санкції за це порушення будуть набагато більшими — від 250 до 500 (для порівняння, зараз за самовільне захоплення фізичні особи платять штраф від 17 до 170 неоподаткованих мінімумів, а юридичні — від 136 до 255). Якщо ж таке порушення людина зробить удруге, то покарання буде більшим: від 500 до 700 неоподаткованих мінімумів, або від 1 до 3 років позбавлення волі.
Крім того, у цьому законопроекті передбачено штрафні санкції для посадовців за порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок. Щоправда, сума стягнень не дуже велика — від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів. До речі, нині майже аналогічне покарання передбачене для господарів, у яких на землі сільськогосподарського призначення ростуть бур`яни. За ст. № 352 Адміністративного Кодексу, штраф за це для громадян становить від 6 до 12 неоподаткованих мінімумів (до 204 гривень), для посадовців — від 8 до 15 (до 225 гривень).
Розмовляла Катерина ЗЕЛЬМАН
