За трунами дітей несли труну матері, яка їх вбила - "Високий замок", 24 березня

|

22 березня з будинку на вулиці Кульпарківській у Львові винесли маленькі труни з тілами восьмимісячних сестричок– близняток. Услід за ними у катафалк поклали труну їхньої 25-річної матері, яка вбила своїх доньок, а потім сама пішла з життя.

Трагедія сталася минулої суботи. Андрій разом зі старшою чотирирічною донькою і батьками пішов на ринок. Удома залишилася його дружина Віра та восьмимісячні близнятка. Коли родина повернулася з ринку, у квартирі була гнітюча тиша. Те, що вони побачили, ніколи не зможуть забути. Одна дитинка лежала утопленою у ванні, другу побачили повішеною на мотузці на дверях кімнати. Віри у помешканні не було. Згодом стало відомо, що Віра пішла на вулицю Наукову і там кинулася з вікна під’їзду 14-поверхового будинку.

Слідчі прокуратури доводять, що Віра власноруч убила своїх діточок, після чого покінчила життя самогубством. Розслідуючи цю справу, правоохоронці намагалися знайти хоч якісь мотиви страшного злочину. “Ця жінка була психічно здоровою, принаймні, від нервових захворювань ніколи не лікувалася, — повідомив “ВЗ” прокурор Франківського району Олександр Воронін. – Зараз ми з’ясовуємо, чому жінка опинилася на вулиці Науковій, чи не мала там знайомих”.

Пізніше слідчі прокуратури Львівської області встановили, що близькі родичі Віри мали психічні розлади. Отож, вважає слідство, у Віри могла несподівано загостритися хвороба, яка передалася їй спадково.

Реклама партнерів

Яка ж трагедія розігралася за стінами квартири, де жила звичайна сім’я, де не знали, що таке голод чи п’яні дебоші і скандали? Чимало міщан незадоволено буркотять, що журналісти шукають сенсації та не гребують у цих пошуках порушувати моральну та суспільну етику. Родичі загиблих при зустрічі або радили, або погрожували авторові цих рядків: “Краще нічого не питайте і нічого не пишіть!”. Та як запобігти можливим схожим трагедіям, не роблячи висновків з попередніх? Варто хоча б спробувати зрозуміти, що саме штовхнуло молоду жінку на відчайдушний крок.

Сусіди Віри розповідали нашому кореспондентові, що молода жінка часто гуляла зі своїми близнятками, на життя ніколи не скаржилася, жодних відхилень у її поведінці вони не помічали. Лише казали, що останнім часом помітно схудла. Чоловік Андрій та його батьки ставилися до Віри чудово, у цій сім’ї ніколи не сварилися. Андрій непогано заробляв, працюючи менеджером на відомій фірмі, тож матеріальних проблем у цієї родини не було. Навпаки, подружжя купило нову квартиру, в яку збиралося переїхати, щоб жити окремо від батьків.

Що ж стало поштовхом до такого страхітливого кроку, помутніння розуму жінки? В чужу душу не зазирнеш.

Віра жила з батьками чоловіка, тобто молодій жінці протягом п’яти років подружнього життя довелося звикати до нової родини. На похороні авторові цих рядків впала в око майнова нерівність родичів Віри та Андрія, яка проглядалася навіть у вбранні. На кладовище людей везли три автобуси, у похоронну процесію влилися чимало престижних автомобілів друзів Андрія. А Віра до заміжжя жила з мамою, яка працювала фельдшером на станції швидкої допомоги. Звичайно, про великі статки дівчина могла лише мріяти.

Колеги матері Віри намагалися виправдати доньку своєї знайомої. Вони розповідали, що Вірину маму не пускали до діточок, а брат Віри, згадували, багато років тому трагічно загинув (потрапив під потяг), що також могло з часом вплинути на психіку молодої жінки.

Андрій на десять років старший від Віри. Його зовнішність ніби підкреслює: за цією людиною – як за кам’яним муром. Схоже, саме він був лідером у своїй родині, саме на свої плечі взяв вирішення всіх матеріальних питань. Більшість жінок про таких чоловіків лише мріють. Однак багатьох вразливих дівчат таке життя може призвести до комплексу власної меншовартості.

І, нарешті, згадаємо, що чимало досвідчених гінекологів та психіатрів фіксують так звані післяпологові синдроми, які розвиваються у породіль і тривають досить довго. Особливо після важких пологів.

“Ці безневинні дітки стануть на небі янголятками, — міркує вголос отець Орест з церкви Святої Трійці, який відспівував загиблих. – Та й на Вірі, якщо вона того страшного дня втратила розум, гріх не лежатиме”, — заспокоює він родичів загиблих.

Проте Андрій, який під час похорону та панахиди виглядав надто розважливим (можливо, це захисна реакція?), казав, що ні зі священиком, ні зі слідчими не погоджується. Не став уточнювати, у чому саме, і чи вірить він у версію офіційного слідства. Лише зазначив: “Я зараз роблю висновки, а настане час – розповім про них”.

За трунами дітей несли труну матері, яка їх вбила
Омар УЗАРАШВІЛІ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.