У лісі, лісі темному - „Ратуша“, 30 вересня

Лісопаркова зона коштує п’ятсот тисяч?

Ще з початку вересня точиться боротьба за брюховицький ліс. Дії керівництва селищної ради Брюхович та Держлісгоспу тягнуть за собою низку запитань, більшість яких і досі залишається без відповіді. Попри те, як стверджує депутат Львівської міської ради Віра Лясковська, ще жевріє надія, що вісімнадцять гектарів брюховицького лісу таки залишаться рекреаційною зоною. Якщо ж ні — на її місці майорітимуть “хатинки” товстосумів.

— Пані Віро, з чого все розпочалося?

— На початку вересня мені зателефонував головний лікар брюховицької лікарні та повідомив, що біля приміщення лікарні відбуваються несусвітні речі. Коли ми прибули до Брюхович, то побачили, що територію лісопаркової зони огороджують височезною залізобетонною загорожею. Ми відразу звернулися у селищну раду за поясненнями. Як виявилось, у відповідь на звернення селищної ради Брюхович Держлісгосп передав їй у користування величезну територію — близько двадцяти гектарів лісопаркової зони, яка, до речі, має дуже високий ступінь захищеності.

— У чому ж полягає правопорушення, скоєне при передачі землі?

— Йдеться про ліс, який має статус рекреаційної зони. Відповідно, він призначений для виконання санітарно-гігієнічних та оздоровлювальних функцій. Згідно з чинним законодавством, долю таких територій має право вирішувати виключно Кабмін, та й то лише для подальшого використання без зміни цільового призначення. Процес передання можна розпочати тільки за умови, що лісова зона перейде в руки установи чи організації, яка має у підпорядкуванні спеціалізовані підрозділи, що вестимуть лісове господарство. Саме тому територію площею вісімнадцять гектарів лісопаркової зони передали у користування незаконно. Я переконана, що всі ці махінації робилися з метою захопити рекреаційну територію та зробити з лісопарку житловий район.

— Брюховицька селищна рада справді незаконно оперувала землею?

— Шляхом голосування депутати селищної ради Брюхович передали дев’ять гектарів землі у користування ТзОВ “Новобуддизайн” та таку ж площу — ПП “Буддизайн”. Обидві комерційні структури отримали право оренди з подальшим правом викупу цих земель. Це – взагалі нечувано! Думаю, зайве пояснювати, що обидві фірми мають одного власника, а всі документи оформлені, на мою думку, на підставну людину. За цим стоять, безумовно, величезні гроші! Є таке російське слово “бєспрєдєл”. Так от, тут йдеться саме про це. У мене є інформація, що факти порушення відомі губернатору області й наглядовим та охоронним структурам. Ще один цікавий факт — Держлісгосп передав селищній раді Брюхович не вісімнадцять, а дев’ятнадцять “із гаком” гектарів лісу. Куди поділося більше гектара землі — невідомо. Не забувайте, що йдеться про першу категорію лісів, які є унікальні та не призначені для забудови. Мені здається, що люди, які “підняли руку” на цю територію, — або невігласи, або ж тут йдеться про відсутність елементарної моралі. Я подивована з позиції лісників. Вони ж добре орієнтуються у законодавстві й добре знали, що коїли. Адже саме тут і захований початок злочину. Хоча селищній раді була передана дана ділянка під графою “рекреаційні ліси”. Однак лісники ж розуміли, що селищна рада не має такого підрозділу, котрий дбатиме про цю територію. Більше того, є інформація, що “Новобуддизайн” та “Буддизайн” перевели більше п’ятисот тисяч гривень за втрати (невідомо, за які саме?) Держлісгоспу. Це незаконно, бо якщо вже гроші й переводити, то тільки у Державний фонд. Як бачите, у цій справі одне порушення породжує інше.

— Що каже у відповідь на ваші претензії брюховицька влада?

— Вони апелюють до генерального плану розвитку селища міського типу Брюховичі. Кажуть, що ним передбачена забудова даної території. Все це — справжнісінька брехня! У містопроекті стверджують, що лісові масиви в районі вулиць Незалежності України — Ряснянської (у Брюховичах) належать до зеленої зони селища, що призначена для захисту житлової забудови і закладів відпочинку від шуму, що долинає від залізниці. Забудови на цій території не передбачали! Нема також жодних законних земельних обґрунтувань. Є обґрунтування, зроблене організацією, котра не мала права цього робити. Це — фальсифікація! Вони прикриваються тим, що на цій території, окрім житлових будинків, буде декілька дитячих спортивних споруд. Я розмовляла із заступником голови селищної ради та з її секретарем. Вони розводили руками і не могли дати жодного серйозного пояснення протиправних дій. Голова ж у цей час був у відпустці.

— А що ж кажуть ті, хто документально вирішував долю лісу?

— Я взагалі не розумію, чому люди, які ставили свої погоджувальні підписи під цими документами, досі їх не відкликали. Цілковита мовчанка вже понад три тижні! Мабуть, вичікують, чи не з’явиться часом із Києва могутній бос, який лякатиме неприємностями. Або ж ці люди чекають від когось захисту. Львівський міжрайонний природоохоронний прокурор Олександр Давидов викликав до себе депутатів селищної ради Брюхович. Останні підтверджують, що голосували за передання землі. До речі, цей же прокурор каже, що порушив кримінальну справу за фактом вирубування лісу. Адже ви самі розумієте — для того, аби встановити залізобетонний паркан, довелося очистити для цього територію.

— Пані Віро, до когось, окрім природоохоронного прокурора, ще звертались?

— Звичайно, є звернення депутатів Львівської міської ради до міністра охорони навколишнього середовища, голови Державного комітету лісгоспу України, до прокурора Львівщини. Також львівські депутати відправили звернення у Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Поки що нема ніякої реакції. Мені відомо, що на території Брюхович налічується дуже багато правопорушень. Є багато документів, які засвідчують, що землю у Брюховичах незаконно продавали. Однак у випадку з вісімнадцятьма гектарами лісу, я переконана, вдасться довести протизаконність затії житлового будівництва на цій території.

Наталка ПОНУРКЕВИЧ

Оля МЕЛЕНЬ, адвокат. Центр громадської екологічної адвокатури, благодійний фонд “Екоправо-Львів”: “Наразі у мене ще немає достатньо інформації, аби робити якісь ґрунтовні висновки. Запити вже відправлено у відповідні органи. Однак з того, що мені відомо, випливає таке. Виникає сумнів щодо надання земельної ділянки для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру. Територія, котра призначена для цього, набагато менша, ніж та, котру виділили під об’єкти житлового призначення. Тут вже йдеться про прикриття правопорушень Лісовим кодексом. В останньому, до речі, зазначено, що землі лісового фонду можна надавати для спортивних та рекреаційних цілей. Тобто будівництво житлових об’єктів вуалюється спорудженням спортивного”.

Наскільки реальним є розширення меж Львова

на територію селища Брюховичі?

Олекса ГУДИМА, депутат Верховної Ради України:

“Я впевнений в тому, що злиття Брюхович і Львова — це справа двох-трьох місяців. Це розуміють як депутати міськради, так і міський голова. Наразі готуються відповідні документи, на базі яких сесія міськради прийме рішення про розширення меж Львова. Потім, якщо на те буде добра воля, межі міста розширяться і на інші села, що належать до приміської зони. Тут вже міськраді треба буде звернутись до обласної ради. І як тільки остання приймає рішення, я виношу на розгляд Верховної Ради проект про територіальні зміни Львова”.

Зиновій СІРИК, секретар Львівськой міської ради:

“Як на мене, то питання про розширення меж Львова на територію Брюхович є доволі таки гіпотетичним. Бачите, справа в тому, що тут йдеться про пережитки радянщини та про її специфіку територіального розподілу. Тепер же, базовий рівень, село-місто, який, до речі, зазначений у Конституції України, викликає багато запитань. Не маю уявлення, чи то урядовцям забракло сили чи волі, однак ті радянські “хвости” ще й досі не вичищені. Подібні територіальні питання уповноважена розрішити лише ад-міністративна реформа. Можливий також варіант переговорів між сусідніми громадами. У Львова зараз є багато спільних інтересів з приміськими селами Рудно, Зимна Вода, Брюховичі, Винники. Однак про розширення міста на їх територію говорити можна тільки, як я вже сказав, гіпотетично”.