Завершується 2006 рік. Для когось ці 360 з надлишком днів принесли тільки позитивні емоції, а хтось цього року Собаки відчув усі „принади” життя цієї тварини. У будь-якому разі, кінець року – це час для того аби підбити певні підсумки, пригадати усі найцікавіші події і зробити певні висновки. Світ спорту у цьому плані – не виняток, тим паче, що львівський спортивний рік видався надзвичайно насиченим різноманітними подіями, скандалами, вражаючими вікторіями і всілякими конфузами. Отож, „Ратуша” пропонує своїм читачам до уваги 10 найбільш резонансних, важливих і цікавих спортивних події безпосередньо пов’язаних із нашим містом 2006 року.
1. Попелюшка зі Львова
трансфер року
«Хлопчина на мільйон доларів», – так перефразувавши назву відомого голлівудського фільму Клінта Іствуда львівські засоби масової інформації прозвали молодого голкіпера львівських «Карпат» і молодіжної збірної України Богдана Шуста. Приводом для цього став перехід львів’янина на початку року у лави одного з грандів українського футболу – донецького «Шахтаря». Голкіпер на початку січня успішно пройшов медобстеження, після чого підписав контракт з «гірниками» терміном на п`ять років. Вартість трансферу становила 5 мільйонів 50 тисяч гривень, тобто львівські «Карпати» отримали за свого клубного вихованця рівно 1 мільйон доларів.
19-річного воротаря «скаути» донеччан зауважили у кубковій грі «Карпат» саме проти «Шахтаря» – їх вразила гра Шуста, який лише недавно почав виходити у стартовому складі «зелено-білих», а до того був запасним у «Карпатах» і практикувався здебільшого у «дублі». Тоді титулований клуб з Донецька змушений був поступитися місцем у наступній стадії турніру…
Унікальність цього переходу ще й у тому, що Богдан практично відразу у «Шахтарі» заграв в «основі». Тепер Шуст оберігає ворота підлеглих Мірчі Луческу у Лізі чемпіонів і викликається у національну збірну команду України. Відразу й не пригадаєш іншого гравця «Карпат», якому вдалося б так вдало підсилити гри однієї з елітних команд країни. Що й казати – Шуст вдале вкладення грошей президента «Шахтаря» і відомого бізнесмена Рената Ахметова. Хто-хто, а останній грошей на вітер не викине, це точно.
2. «Княжа» щедрість
герой року
2006 рік став останнім у статусі професіональної команди для амбітного колективу з районного центру нашої області і міцного середняка першої ліги – стрийського «Газовика-Скали». 13 січня головний тренер команди Богдан Бандура повідомив на прес-конференції, що його клуб, найбільш імовірно, припинить своє існування. Причина розпаду команди банальна – відсутність належного фінансування. Щоправда, до літнього міжсезоння команда таки дограла, але не без проблем – через фінансову скруту «Газовик-Скалу» тоді покинули понад 11 гравців. Але всі негаразди не завадили стриянам закінчити сезон у першій лізі на високому шостому місці.
Як відомо, не буває поганого без доброго. «Газовику-Скалі» таки «перекрили» «газ», але правонаступником футбольної команди у першій лізі став відроджений, наче Фенікс, ФК «Львів». Відповідне рішення набрало чинності 1 липня 2006 року. Зберіг місце у першій лізі для Львівщини уродженець області, бізнесмен, голова ради страхової компанії «Княжа» Юрій Кіндзерський, який став президентом нового-старого ФК «Львів» і взяв на себе фінансування команди. Його єдина умова – команда повинна передислокуватися зі Стрия у Львів, отож, маємо тепер – ФК «Львів».
3. Круте «піке»
олімпійці року
У лютому четверо львівських саночників взяли участь у Олімпійських іграх 2006 року, що проходили у Турині. На італійських віражах свою майстерність демонстрували молоді екіпажі-двійки Юрій Гайдук – Андрій Кісь і Олег Жеребецький – Роман Язвінський. Обидва екіпажі представляли спортивне товариство „Колос”. Щоправда, на завоювання львів’янами нагород Олімпіади розраховувати не доводилося, адже нашим саночникам відчутно бракувало досвіду.
До олімпійських медалей хлопці, звісно ж, й „не доїхали”, однак змусили звернути на себе увагу ЗМІ усього світу. Змагання завершилися травмою 19-річного Романа Язвінського. Роман разом із Жеребицьким не змогли пройти останній віраж. Сани наших хлопців перевернулися, але Олег і Роман змогли втриматися і доїхати до фінішу. Точніше, у цей момент саньми керував Олег, тому що Роман від удару головою об лід знепритомнів. Те, що з нашим екіпажем трапилося щось серйозне, з’ясувалося через декілька хвилин після фінішу. До Олега й Романа кинулися рятувальники швидкої допомоги. Однак Язвінський, на щастя, не зазнав серйозних ушкоджень.
Інший екіпаж зі Львова (Андрія Кіся та Юрія Гайдука) за результатами двох спроб фінішував 14-м.
4. Найважливіший матч
трагедія року
17 березня напередодні двобою львівських «Карпат» із сумським «Спартаком» передчасно пішов із життя 43-річний відомий львівський підприємець, генеральний директор футбольного клубу «Карпати» Богдан Федоришин. Богдан Іванович помер близько дев’ятої вечора на робочому місці у «Грант-готелі» від раптового серцевого нападу.
Федоришин до смерті неодноразово стверджував, що для нього особисто, як керівника команди півфінальний кубковий матч «Карпат» з київським «Динамо» є найважливішим у житті. Його серце не витримало шаленого ритму життя і перестало битися за декілька днів до матчу з киянами.
Наступного дня після смерті генерального директора, його команда з траурними пов’язками на руках переграла «Спартак» із рахунком 2:1. Поєдинок першої ліги відбувався у Стрию, поїздку на гру львівським журналістам організував саме Богдан Іванович. Вічна пам’ять…
5. Привокзальна, привокзальна, привокзальна…
крадіжка року
Де ще, як не в Україні, шанують і поважають своїх героїв? Наприкінці квітня після п`ятимісячної перерви провідний вітчизняний велогонщик Ярослав Попович відвідав рідну неньку і мало не позбувся власного авто.
Спочатку галичанин дав прес-конференцію в Києві. Потім заїхав на кілька днів до рідного Дрогобича, після чого відвіз журналістів, які знімали сюжет про його батьківщину, до Львова. Біля залізничного вокзалу велогонщик залишив ключі у своїй машині BMW Х5 (нові автомобілі такої марки в українських дилерів залежно від комплектації коштують від 64 тис. євро), і її викрали. На щастя, львівські стражі порядку та їх італійські колеги вчасно знайшли викрадену автомашину. З салону зник лише гаманець дружини Поповича. Через цей інцидент був зірваний план підготовки спортсмена до «Тур де Франс»-2006. «Напевно, я відвик від суворої української дійсності», – зазначив Попович.
Попри сувору українську реальність, у серпні Попович взяв шлюб саме на теренах України – у рідному Дрогобичі.
6. Допінг від москалів
скандал року
У квітні на чемпіонаті Європи з вільної боротьби, який проходив у столиці Росії, львів’янка Марія Стадник у ваговій категорії до 48-ми кілограмів виборола золоту нагороду. Втім Марічка невдовзі була змушена повернути медаль, оскільки у її допінг-пробі, взятій під час чемпіонату, виявили фуросимід – заборонений препарат. «Федерація боротьби України й особисто Марія вже написали пояснювальні листи в FILA. У них ми цілком визнаємо свою провину, але пояснити, яким чином в організм спортсменки потрапив заборонений препарат, не можемо”, – сказав тоді головний тренер збірної України з жіночої боротьби Анатолій Харитонюк. Спортсменка також не могла сказати, звідки у її крові з’явився цей препарат, а її медаль дісталася РОСІЙСЬКІЙ борчині, яку перемогла Стадник. З огляду на те, що чемпіонат проходив у Москві, багато спеціалістів резонно натякали, що Стадник направду не винна у вживанні допінгу…
7. «Срібна» Європа
віце-чемпіони року
На початку червня двоє гравців львівського ФК «Карпати» стали віце-чемпіонами Європи з футболу. Нападник Максим Фещук і захисник Микола Іщенко у складі молодіжної збірної України на чемпіонаті Європи у Португалії посіли друге місце. Наша команда, пригадаємо, програла у фінальному поєдинку голландцям – 0:3.
Упродовж турніру на полі частіше з’являвся Фещук, от і у фіналі Максим відіграв увесь другий тайм за українців, а Іщенко провів поєдинок на лаві запасних.
Шанувальники львівських «Левів» можуть гордитися першими футболістами молодіжної збірної України у історії «Карпат», що здобули «срібло» континентальної першості.
8. Демпінговий баскетбол
«пшик» року
Повним конфузом завершилися амбіції баскетбольного клубу «Львівська політехніка-Галичина» у розіграші української Суперліги. Цього літа клуб через проблеми з фінансуванням міг закінчити виступи на професіональному рівні. Та команду врятували – НПК “Галичина” став спонсором «студентів». Як виявилося, «нафтовики» слів на вітер не кидали, й у баскетбольного клубу з’явилися пристойні кошти. «Політехи» провели декілька передсезонних тренувальних зборів, доукомплектувалися багатьма новими виконавцями і розпочали «тиражування» голослівних заяв про вихід у плей-оф Суперліги. У Львів навіть почали запрошувати баскетболістів із Америки. Однак, усе завершилося доволі сумно: 1 перемога і 11 поразок у першому колі змагань і передостаннє місце у турнірній таблиці. Як наслідок, нещодавно звільнили головного наставника «ЛП-Галичини» Андрія Шапталу.
9. Футбольна ревізія
Перевірка року
13 вересня Львів відвідала делегація УЄФА, яка прибула в Україну з оглядовим візитом у рамках участі України та Польщі в тендері за право приймати фінальний турнір чемпіонату Європи 2012 року. У складі делегації були чільники УЄФА. Гостям представили проект нового стадіону, який планують спорудити у Львові спеціально до Євро.
На Львівському іподромі відбулася зустріч делегатів із президентом Федерації футболу України Григорієм Суркісом, міським головою Львова Андрієм Садовим, директором виконавчої дирекції Євро-2012 Іваном Федоренком, головою Львівської ОДА Петром Олійником, багаторазовим чемпіоном світу з професійного боксу Віталієм Кличком та інспекторами УЄФА. Гостям продемонстрували ділянку, на якій планують спорудити стадіон.
Тоді враження членів комісії УЄФА від підготовки у Львові, за їх ж словами, було позитивним. А Григорій Суркіс і Іван Федоренко досі з цього приводу «хворіють» на оптимізм і постійно декларують свою впевненість у тому, що чемпіонат Європи далекого 2012 року відбудеться-таки в Україні.
10. Піар-акція без акції
прощальний матч року
Попри те, що екс-гравець київського «Динамо» і лондонського «Арсеналу» Олег Лужний завершив спортивну кар’єру гравця приблизно роки два тому, свій прощальний матч львів’янин хотів провести саме 2006 у нашому місті. Планували, що товариський матч між лондонськими «канонірами» та збірною українських гравців, які колись виступали з Лужним, повинен був відбутися у межах святкування 750-річчя міста Лева. Все-таки після близько півроку гучних заяв і піару футбольної акції дійство для спортивних гурманів не відбулося. Офіційна версія – зайнятість гравців „Арсеналу”. Та прощальний поєдинок таки зіграють, наразі остаточної дати не відомо. За словами агента Лужного Шандора Варги, швидше за все, Олег нарешті „покінчить із футболом” у травні 2007 року.
Ярослав Біляч, “Ратуша”
