Міністерство освіти і науки України видало наказ про порушення дисциплінарного провадження щодо державного службовця Андрія Василенка, державного експерта в експертній групі з питань цифрової трансформації освіти і науки, який опублікував допис, що дублює меседжі російської пропаганди та ставить під сумнів доцільність проголошення Незалежності України.
«Розпочато дисциплінарне провадження, за результатами якого Міністерством освіти і науки України будуть прийняті відповідні рішення», – йдеться у поідомленні МОНу.
У своєму дописі Василенко висміює «мудрый и волэлюбный украинский народ, который спал и видел как покинуть проклятый совок…», мовляв 70% українців на референдумі проголосували за збереження СРСР, але після Акту проголошення Незалежності України, «мудрі» українці на референдумі обрали незалежність.
«И получалась натуральная шизофрения: в один и тот же год один и тот же мудрый народ в крепком большинстве своем проголосовал за взаимоисключающие параграфы (и СССР сохранить с УССР в его составе, и объявить независимость). Видимо, потрясающе мудрый народ ни хрена не соображал, что делает», – говорить Андрій Василенко.
Він переконує, що не репресії режиму стали підґрунтям проголошення Незалежності України, а пропаганда, яка ввела дурних українці в оману, що «Москаль з’їв всю ковбасу», а тому Україна покинула «квітучий» СРСР.
Водночас Василенко каже, що напевно також би проголосував за вихід України із СРСР, в надії на те, що держава «повысит зарплаты всем бюджетникам. А еще отштукатурит подъезд в моей брежневке, а то бесконечно мудрые спиввитчызныкы засрали его – жуть!»
Проголошення Незалежності України, на думку фахівця МОНу – «кидалово», що призвело до того, що «оказался новоявленный гражданин независимой Украины с известным органом в известной части тела. С х.ром в заднице, если прямо».
Він звинувачує Незалежність України в тому, що вона перетворила Україну на колонію Європи, де рівень життя в рази вищий, зіпсувала 60% чорнозему, є причиною найбільшої дитячої смертності…
«А самое обидное, что еще в 2004 году обалденную страну мечты Украину обошла гнилая вонючая Российская Федерация и с тех пор находится в списке выше, чем Украина», – підкреслює Андрій Василенко.
Він також висміює незалежність на фоні низької середньої зарплати українців у Європі та говорить, що ми були Європою до Незалежності.
«Тому бідні, що невільні. Щоб бути багатими, треба бути незалежними!» – средняя ЗП в Украине в 2013 году составляла 336 долларов США. В 1995, 2005 и 2015 году погуглите сами и сравните с французами. Тут у меня – всё, куркулики ви мої», – висміює заробітки українських селян Василенко.
Мало того Андрій Василенко переконаний, що помилкою є також проголошення незалежності країнами Балтії: «Но не только украинцы показали свою «мудрость» в 1991 году. Еще одним показательным примером того, что в то время народы «не ведали, что творили», является Прибалтика. Вот эти прекрасные Латвия, Литва и Эстония. Бывал я там».
І якщо до незалежності Естонії і Латвії у нього менше претензій то Латвію він критикує не підбираючи слів.
«Вильнюс – дыра. Забытые господом богом райцентры Украины, порой, лучше выглядят. Все дома в старом городе – ободранные, страшные, с 1991 года ничего нового кроме супермаркетов. Более того, в местном ресторане национальной кухни открыл меню и заказал их национальные блюда: холодник и зепеллины. Принесли. Жрать это говно было невозможно. Но более всего впечатлило, что в том же меню, листая, я обнаружил страничку: «блюда времен оккупации». Там были борщ, шашлык и котлета по-киевски.
Исходя из внешнего вида Вильнюса, я сделал довольно простые выводы: советская оккупация – это лучшее, что могло случиться с Литвой. Хоть готовить нормально литовцев научили. Покидая Прибалтику, я только укрепился в своем мнении. Прилет был в Ригу, там современный отличный аэропорт. В Вильнюсе, откуда был вылет, – сарай сараем. Еще сталинских времен, походу. Так я это все к чему: Литва была первой республикой, которая объявила о своем выходе из СССР», – пише фахівець МОНу.
А також радив литовцям при розпіді СРСР не проголошувати Незалежності, а молитися до диктаторів Лєніна та Сталіна, аби Литва залишалась у лоні режиму.
Весь цей сюр Андрій Василенко пише: «не к тому, что СССР надо воскресить». Переконує, що: «лично мне это особо не надо». А для того, щоб зробили нормальне опалення взимку в «научных институтах на Академгородке в Киеве», якого «нет с 1996 года», а також, аби нарешті відремонтували його «подъезд в брежневке».
На завершення Василенко каже, що щоб бути багатими, не треба бути незалежними, а просто багато працювати над карєрою.
«И на пути этом придется юлить, хитрить, проявлять твердость или наоборот прогибаться, конкурировать, с кем-то дружить, дружить против кого-то и т.д», – радить експерт МОНу.
Варто нагадати, що Радянський Союз припинив своє існування 26 грудня 1991 року.
До цього призвів крах централізованої і планової економіки СРСР, цензура та міжнародна ізоляція.
Багато людей у Радянському Союзі дійсно не були бідними, але вони просто не могли придбати основні товари, тому що їх катастрофічно не вистачало. За деякими товарами потрібно було стояти по кілька годин у черзі, а на нові автівки люди очікували роками.
У СРСР неможливо було обирати владу. Усім розпоряджалась комуністична партія, де посадовців або призначали, або обирали на безальтернативних виборах.
Репресивна машина СРСР лише декларувала рівність усіх 15 республік, а насправді ж пропагувалась виключно російська мова та ідеологія, а людей які мали іншу думку і проявляли власну національну ідентичність очікувало етнічне гноблення і винищення.
Брехня на державному рівні про «загниваючий» Захід і те, що його люди страждають у злиднях і деградації (досі використовується пропагандою РФ – ред.), у той час, як реальний рівень життя, особиста свобода й добробут демократичного світу був і залишається в рази вищим.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський