63% громадян України підтримують перехід на новий церковний календар. Йдеться як про вірян УГКЦ, так і ПЦУ, а найбільше противників цієї ініціативи є серед УПЦ Московського патріархату. Про це свідчать результати соцопитування, яке провела група «Рейтинг» 1-2 червня.
За перехід на новий церковний календар висловились загалом 63% опитаних українців. Проти виступили 18%, а ще 17% громадян байдуже до цього.
Говорячи про приналежність до конфесій, то найбільша підтримка є серед вірян Української греко-католицької церкви (92% за і 4% проти), далі йдуть прихожани Православної церкви України (68% за і 19% проти).
Найбільше не хочуть переходити на новий церковний календар представники Української православної церкви Московського патріархату – 34%. Втім варто зауважити, що рівень підтримки цієї ініціативи загалом все-таки переважає – за висловились 45% вірян УПЦ МП.
Натисніть на зображення для збільшення
Найвищий рівень підтримки переходу на новий церковний календар фіксують у західних областях України (78%), у центральних областях (66%). Дещо менші показники є на сході та півдні, однак і там підтримка цих нововведень сягає 50%.
Соціологи відзначають також і позитивну зміну думки українців щодо перенесення дати святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Якщо у грудні 2022 року таку ідею підтримували 44% громадян, то зараз цей показник зріс до 63%.
Зауважимо, що опитування проводили методом телефонного інтерв’ю 1-2 червня 2023 року. Участь у ньому взяли 1000 респондентів віком від 18 років з усіх областей, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де наразі відсутній український мобільний зв’язок. Похибка репрезентативності дослідження становить не більше 3,1%.
Новий церковний календар почне діяти з 1 вересня
Із 1 вересня 2023 року і УГКЦ, і ПЦУ переходять на новий календар для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Цю дату обрали тому, що саме тоді розпочинається новий церковний рік.
Таким чином церкви обох конфесій перейдуть на новоюліанський календар, який позбавлений неточностей, що є в юліанському («старому»), а в порівнянні з григоріанським є суттєво точнішим (більш наближеним до астрономічних подій).
«Новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, де “пропускається” 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років). З 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським. Станом на сьогодні більшість Православних церков використовують саме новоюліанський календар», – пояснюють у Православній церкві України.
Зауважимо, що юліанський календар має світське походження, його заснував Юлій Цезар 1 січня 45 року до Різдва Христового. За ним вели літочислення у Римській імперії. І хоч це був найкращий на той час календар, головна проблема полягає в тому, що кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) та календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Дотепер розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку воно мало б припадати, складає вже 13 днів.
Такий розрив між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що відзначення всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед. Відтак із часом, наприклад, Різдво буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є, на думку церкви, абсурдним.
Григоріанський календар ввів Папа Римський Григорій у 1582 році на зміну юліанському. Однак на знак протесту православні і протестанти на нього не перейшли. Саме тому для виправлення усіх цих календарних розбіжностей у 1923 році у Константинополі і був схвалений оновлений та більш точний новоюліанський календар.
Як зміняться дати свят з 1 вересня
Збережуться правила для обрахунку дати Великодня і залежних від нього рухомих свят, наприклад, Вознесіння Христового або П’ятидесятниці.
Залишити цикл великодніх свят без змін наразі вирішили, зважаючи на те, що Рим і Константинополь ведуть дискусію щодо спільної оновленої Пасхалії. Відповідне рішення можуть прийняти у 2025 році і тоді християни всього світу відзначатимуть Пасху в один день.
Натомість зміняться дати нерухомих свят (Різдва, Стрітення, Покрови Пресвятої Богородиці та інших) – на 13 днів назад.
Так, Різдво українці відзначатимуть 25 грудня, а не 7 січня.
Водохреща – 6 січня замість 19 січня.
Стрітення – 2 лютого замість 15 лютого.
Благовіщення – 25 березня замість 7 квітня.
Преображення Господнє (Спаса) – 6 серпня замість 19 серпня.
Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня замість 28 серпня.
Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня замість 21 вересня.
Воздвиження Чесного Хреста – 14 вересня замість 27 вересня.
Покров Пресвятої Богородиці (Покрови) – 1 жовтня замість 14 жовтня. У зв’язку з цим державне свято День захисників і захисниць України, яке відзначають на Покрови, просять теж перенести на 1 жовтня.
Архистратига Михаїла – 8 листопада замість 21 листопада.
Введення у храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада замість 4 грудня.
Андрія Первозванного – 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая Чудотворця – 6 грудня замість 19 грудня.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя ДУЛЯБА