Міжнародна організація Amnesty International після розслідування дійшла висновку, що російські військові 16 березня свідомо завдали удару по драмтеатру в Маріуполі. Вони знали, що там переховуються люди, – але пішли на воєнний злочин, повідомляє Українська правда.
Команда кризового реагування Amnesty International опитала багатьох тих, хто вижив, і зібрала численні цифрові докази, дійшовши висновку, що атаку майже напевно здійснили російські винищувачі, які скинули дві 500-кілограмові бомби на театр..
Було зібрано свідчення 53 вцілілих та свідків нападу та його наслідків, 28 із яких перебували всередині театру або поруч із ним у момент нападу.
Також проаналізовано супутникові знімки та дані безпосередньо до нападу та після нього; радіолокаційні дані до нападу та після нього; перевірено фото- й відеоматеріали, надані постраждалими та свідками; два комплекти архітектурних планів театру; а також інформацію з відкритих джерел.
Від початку повномасштабної війни 24 лютого й до знищення театр був притулком для мирних мешканців, які рятувалися від насильства російських військових в інших частинах міста; центром розподілу їжі, води й отримання важливої інформації про довгоочікувані коридори евакуації; а також визначеним пунктом збору для майбутньої евакуації.
У театрі перебували більше тисячі людей.
Із 24 лютого до 4 березня його використовували як укриття. Це були переважно чинні та колишні працівники театру, їхні родини, а також люди, які тікали від насильства російських військових на початку конфлікту.
Цинічний апад на театр відбувся 16 березня близько 10 ранку. Під час атаки в театрі та поруч із ним все ще перебували сотні цивільних, тривала «евакуація».
Точна кількість жертв невідома.
Російська тактична авіація, швидше за все, скинула на театр дві 500-кілограмові бомби.
Атака російською крилатою ракетою можлива, але малоймовірна. Розслідування не виявило достовірних доказів на підтримку інших версій, включно з атакою українських сил із застосуванням бомб або балістичних ракет або нападом будь-якої зі сторін конфлікту із застосуванням легшої зброї, наприклад, реактивної артилерії.
Орім того, слідство не знайшло доказів на підтримку пояснення Міноборони РФ про те, що напад був операцією полку «Азов».
Докази свідчать про те, що напад здійснили російські війська і що драматичний театр безпосередньо було визначено об’єктом нападу: він був єдиною великою будівлею в центрі парку, поруч із ним було багато людей, на землі перед центральним і заднім входом було написано «ДІТИ» буквами достатньо великого розміру, щоб їх було видно з літака.
Театр не був «військовою ціллю» і військових цілей поблизу не було, українських військових всередині театру чи поруч із ним не було ні під час нападу, ні у дні перед ним.
Російські сили найімовірніше навмисне цілилися в театр, знаючи, що це цивільний об’єкт, – це становить воєнний злочин.
Як писав Львівський портал, вдень 16 березня російська авіація скинула надпотужну бомбу на драматичний театр у центрі Маріуполя. Всередині ховалися близько тисячі мешканців міста, які втратили через обстріли окупантів домівки.
За словами посадовців і військових, у будівлі театру перебувало дуже багато людей з маленькими дітьми. Через запеклі бої до завалів неможливо дістатися і встановити кількість жертв.
Згодом літаки окупантів здійснили наліт на приміщення спорткомплексу «Нептун», в якому ховалися вагітні жінки та діти.
Біля театру в Маріуполі були написи «Діти» для ворожих пілотів.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський