Розправа над захисником історичної спадщини? Чому проти Василя Петрика відкрили кримінал

Відомому на Львівщині захиснику історичної спадщини, чинному керівнику управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василю Петрику вручили підозру у заволодінні бюджетними коштами під час робіт у нацзаповіднику «Древній Звенигород». Сам посадовець всі звинувачення відкидає і вважає кримінальну справу «притягненою за вуха» через його боротьбу за Миколаївську фортецю – невизнану дотепер пам’ятку, яку хочуть знищити задля видобутку піску.

Справу щодо Василя Петрика 15 червня розгляне Галицький райсуд Львова. Вже сьогодні йому мають обрати запобіжний захід – утримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 1 млн грн. Подробиці з’ясували журналісти Львівського порталу.

В чому суть справи

15 червня правоохоронці повідомили, що викрили схему розкрадання бюджетних коштів на влаштуванні у Звенигороді пам’ятки археології національного значення.

Йдеться про створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» – нової пам’ятки археології національного значення на Львівщині, кошти на яку надає Євросоюз. На виконання реставраційних робіт наприкінці жовтня 2020 року ПП «Белзький мур» оголосило тендер у Prozorro. Переможцем стало ТзОВ «Галсад», яке погодилось виконати запланований об’єм робіт більше ніж за 127,5 млн грн.

Втім за версією слідства, замовник, підрядники і технагляд змовились та заволоділи понад 1 млн грн, внісши у документацію недостовірні дані.

Як з’ясував Львівський портал із власних джерел, у вищезгаданій «схемі» фігурують четверо осіб: колишній директор ПП «Белзький мур» (замовник робіт) Василь Петрик, який із квітня 2021 року очолює управління культурної спадщини ЛОДА; директор ТзОВ «Галсад» та фізична особа-підприємець (підрядник та субпідрядник); директор ТзОВ «Техексперт-Захід» (технагляд).

В обласній прокуратурі вже заявили, що четверо цих посадових осіб протягом грудня 2020 року «заволоділи бюджетними коштами на понад 1 млн грн, завищивши вартість виконаних робіт». Зокрема, у документи щодо завезення на об’єкт насипного ґрунту було внесено відомості про виконану роботу та її вартість, однак фактично цих робіт здійснено не було.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.5 ст.191 (заволодіння бюджетними коштами) ККУ. Санкція статті передбачає від 7 до 12 років тюрми із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також конфіскацію майна.

Наразі тривають слідчі дії, вирішується питання про накладення арешту на майно підозрюваних, також їм збираються обрати запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Зазначимо, що проєкт облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород» у 2018 році переміг у конкурсі Проєктів регіонального розвитку, які реалізовуються коштом Європейського Союзу. Розпорядником грошей департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА призначив саме ПП «Белзький мур».

Погрози і розправа за спробу збереження Миколаївської фортеці?

Василь Петрик вважає відкритий проти нього кримінал політичним замовленням. У коментарі Львівському порталу він розповів, справу порушили через його активну пам’яткоохоронну діяльність та боротьбу за Миколаївську фортецю, яку на догоду окремим підприємцям хочуть знищити, аби облаштувати на її місці піщаний кар’єр. Ще один мотив, на думку Петрика, – дискредитація та усунення його з посади начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА, яку він обійняв лише два місяці тому.

«Я вважаю, що це є політичне замовлення бізнесменів, які мають вплив на правоохоронні органи. Таким чином вони намагаються усунути мене від роботи над документацією щодо внесення Миколаївської фортеці до переліку пам’яток культурної спадщини. Попри те, що кримінальна справа не має жодного стосунку до моєї роботи як начальника управління, підозру мені вручили і як посадовій особі, що є некоректним та свідченням істинних намірів  – дискредитувати мене в очах суспільства. Я маю підтримку депутатів обласної ради, активістів та мешканців Миколаєва, які знають, що я борюсь збереження кожної пам’ятки, та не допустять такого свавілля, щоб людину запроторили у в’язницю лише за те, що вона захищає культурну спадщину», – переконаний Василь Петрик.

У п’ятницю, 11 червня, йому оголосили про підозру у привласненні державних коштів. Тоді ж повинні були обрати запобіжний захід щодо затримання, однак прийняття такого рішення перенесли на 15 червня через відсутність на місці адвоката Василя Петрика та підтримці активістів. У клопотанні, яке вже вручили пам’яткоохоронцю, йдеться про взяття під варту або сплату застави розміром понад 1 млн грн.

Василь Петрик зауважує, що таких грошей не має, відтак підозрює, що найближчим часом таки може опинитися під вартою.

Львівський портал з’ясував, що кримінальне провадження поліція відкрила за зверненням Валерія Потюка (директора комунального підприємства облради «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини»). Цей посадовець, за словами Василя Петрика, намагається докластись до знищення Миколаївської фортеці – на замовлення ТзОВ «Західінвест-патнери» він розробив документацію, якою стверджує, що цей об’єкт не є пам’яткою.

Ще у 2015 році Василь Петрик входив у групу науковців, які розробили паспорт об’єкта культурної спадщини – командно-спостереженого пункту Миколаїв-розвадівського передмостового укріплення, що є частиною Миколаївської фортеці. Це дало підстави у 2017-му внести об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У 2019 році на звернення активістів та науковців Василь Петрик продовжив роботу з цією пам’яткою і вже тоді усвідомив, що історичну фортецю руйнують, аби на її місці облаштувати кар’єр із видобутку піску.

Як зазначає пам’яткоохоронець, добувати пісок на місці пам’ятки хоче приватна фірма «Західінвест-партнери». Нібито саме на її замовлення вищезгаданий Валерій Потюк напрацював документацію, якою спростовує існування історичної фортеці, і при цьому порушив низку процедур та навіть підробив окремі документи.

«Підробка підпису доктора наук Андрія Гречила на документації є широко відомою і стала навіть основою кримінального провадження. Наголошую: усі заяви пана Потюка до правоохоронних органів з повідомленнями нібито про протиправну діяльність ПП «Белзький мур» і щодо мене особисто є наклепом, зумовлені виключно намірами усунути мене від боротьби за Миколаївську фортецю. Серед методів – застосування фальсифікацій та підробка документів», – заявляє Василь Петрик.

Водночас він зауважує, що торік уже отримував погрози від одіозних підприємців, які займаються видобутком піску біля Миколаєва. Через подібний тиск із боку бізнесменів пам’яткоохоронці дедалі частіше бояться братись за реставрацію та збереження пам’яток.

«Довкола Миколаєва видобувається пісок, його стає менше і щоб видобувати більше піску, підприємці потребують захоплення більших територій. Вони всіма методами намагаються зробити так, щоб їм видали під видобування піску землі, які є пам’ятками, лісами або парками. Вони змітають всіх, хто стає їм на заваді. Рік тому я вже отримував від них погрози, але навіть не припускав, що вони є реальними. Ми маємо випадки, коли люди бояться братися за об’єкти реставрації лише через те, потім до них приходять правоохоронні органи і карають за будь-які порушення. Це вже системні дії, коли ініціативність карається, а знищення пам’яток залишається безкарним», – додає Василь Петрик.

Заробити на Миколаївській фортеці 1,4 млрд грн

Миколаївську фортецю, яка мала б бути туристичною перлиною Львівщини, хочуть зруйнувати заради кар’єру для видобутку піску. Ціна питання – 1,4 млрд грн. Саме у таку суму експерти оцінюють запаси піску на Лисій горі, де розташована пам’ятка.

За словами кандидата технічних наук, доцента кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань НУ «Львівська політехніка» Леоніда Озірковського, Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття і дотепер збереглась більш як на 90%.

У часи Першої світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА. Споруда налічувала щонайменше 23 польові укріплення, вісім батарей та близько 40 км підземних переходів і могла розмістити близько 10 тисяч людей.

«Сьогодні ця фортеця єдиним історичним об’єктом, збереженим на 95%, уціліли майже всі інженерні конструкції. Чому у нас зараз є війна? Бо на Сході України такі речі були знищені замість того, щоб використовувати їх для патріотичного виховання. І зараз таку пам’ятку збираються знищити й у нас», – заявив журналістам під час пресконференції Леонід Озірковський.

Відтак на Львівщині намагаються знищити найкраще збережену в Україні фортецю часів Першої світової війни, яка є унікальною для всієї Європи. Причина цьому досить банальна – чужі бізнес-інтереси. Втрутитися у спробу зруйнування Миколаївської фортеці мало б Міністерство культури України. Але там або погано поінформовані про нібито зруйнований об’єкт, або люди з міністерства теж мають свої бізнес-інтереси?

Цікаво також, що 24 га землі, де розташована Миколаївська фортеця, вже є у приватній власності. Науковці та громадські активісти переконані, що їх могли передати у приватні руки, сфальсифікувавши документи, відтак відстоюють позицію повернення цих земель назад у державну власність. Власне таку думку висловив представник ГФ «Миколаївська народна самооборона» Іван Максимович.

За словами активіста, під час переходу земель Миколаївської фортеці у технічній документації не було жодної згадки про те, що на цій території розміщені пам’ятні фортифікації та ліси. За збереження пам’ятки виступає й місцева громада, яка хоче розвивати її для залучення туристів.

«Ми будемо боротися за збереження Миколаївської фортеці. Готові вкладати в цей об’єкт кошти і залучати інвесторів для розвитку структури, приваблювати сюди туристів. Історію не можна засипати піском», – відзначив голова Миколаївської ОТГ Андрій Щебель.

Після розголосу, який здійняли пам’яткоохоронці, голова ЛОДА Максим Козицький підписав розпорядження про внесення Миколаївської фортеці до реєстру історичних пам’яток України. Відтак завершити паспортизацію має департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА, виготовлену документацію мають ще скерувати у Мінкульт, який і вирішить подальшу долю пам’ятки.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.