Доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів, який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови, помер вранці 14 жовтня у віці 84 років. Про це BBC News Україна повідомила дружина науковця.
Останнім часом професор серйозно хворів – він мав перелом хребця.
Він став легендою Київського національного університету імені Шевченка, адже викладав там понад сорок років. Більшість часу – на факультеті журналістики КНУ, який згодом перетворився на Інститут журналістики.
До навчання журналістів працював в Інституті мовознавства імені Потебні.
Сотні вдячних студентів і сотні наукових та публіцистичних праць. Він перекладав на українську із новогрецької мови та п’яти слов’янських мов. Був одним із найактивніших членів товариства української мови «Просвіта» та Правописної комісії, яка виправляла зрусифіковану українську мову.
А також багато років був незмінним блогером на сайті ВВС News Україна. Йому писали сотні людей, аби отримати відповіді на питання про труднощі правопису чи перекладу українською.
Мова і «радянські шинелі»
Його ставлення до української мови було не лише його позицією мовознавця. Це була громадянська, світоглядна позиція, яку він палко захищав. І передусім як член Правописної комісії, яка впродовж 15 років готувала новий правопис української мови.
Ось як він пояснював причини, через які мовознавці тривалий час – із 1999 року – не могли дійти згоди у правописі.
«Одні мовознавці хочуть усунути наслідки більшовицької наруги з українського правопису, що сталася 1933 року. Їхні нечисленні опоненти досі не вийшли з радянської шинелі і обстоюють те, що нам нав’язали в добу зближення мов і правописів», – розповідав він читачам мовного блогу на сайті BBC News Україна у 2013-му.
Зрештою, правопис затвердили через 20 років, у 2019-му, і Олександр Пономарів став його вірним захисником і популяризатором.
Уся Україна – україномовна
Професор завжди доводив, що поділ України на україномовну і російськомовну – штучний.
«Це брехня. Уся Україна україномовна, тільки в одних регіонах її менше придушували в імперській Росії та в Радянському Союзі, а в інших більше. Значна частина нашої території зросійщена, але там живуть українці: дві третини російськомовного населення – то зросійщені українці», – запевняв він в інтерв’ю виданню Credo у 2010-му.
Таганрог і Київ
«Зросійщеним» він вважав і своє прізвище – Пономарьов. Саме тому змінив його на українське, Пономарів.
Він народився у російському Таганрогу, але розповідав, що це була етнічна українська територія, заселена вихідцями з південної Чернігівщини та Полтавщини. Там розмовляли українською, полтавським діалектом.
«А 1924 року цю територію передали Росії. До 1933-го там діяли українські школи. Коли я народився, вже української школи не було. Тож навчався в російській», – розповідав він у тому ж інтерв’ю.
Олександр Пономарів приїхав із Таганрога до Києва, аби вступити до Київського університету імені Шевченка для того, щоб вивчати літературну українську.
Але на омріяний факультет не вступив – все ж таки не вистачило знання українського правопису, тому став студентом відділення російської філології. Але вивчення української не припиняв ані під час навчання, ані після випуску.
Разом із лідерами громадської думки
До політики був небайдужий. Зокрема, був серед тих представників інтелігенції, які у 2019-му написали відкрите звернення до українського народу із закликом не обирати президентом Володимира Зеленського.
«Вважаємо за необхідне звернути увагу на таке вкрай небезпечне явище, як проєкт Коломойського «Зеленський – слуга народу». Не віддавайте голос «по приколу» за облудну маску, маріонетку корупційного олігарха», – ішлося у тому зверненні.
Був Олександр Пономарів і серед тих лідерів громадської думки, які зверталися до Віктора Януковича із вимогою скасувати так званий мовний закон «Ківалова-Колесниченка», який надавав ширші права російській мові.
А своїми авторитетами вважав діячів початку минулого століття – першого ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського та поета і публіциста Євгена Маланюка.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Соломія Головіна