ОСТАННІ НОВИНИ

Знести будинок Терлецького заради будівництва офісів: що думають львів'яни?

Наталя Дуляба

|

Сьогодні, 2 серпня, члени виконавчого комітету міської ради Львова зібралися на вул. Сахарова, 52 на виїзне засідання. Будівлю за цією адресою, яка також відома як будинок Терлецького, вони нещодавно дозволили знести заради будівництва офісів. Заслухавши думки різних сторін, жодного іншого рішення виконком не прийняв. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.

 

Таке виїзне засідання виконавчого комітету швидше можна назвати громадським обговорення скандального будівництва на місці будинку Терлецького. Крім членів виконкому та чиновників Львівської міської ради, на заході були присутні представники компанії-забудовника, активісти, пам’яткоохоронці та місцеві мешканці.

Зустріч, яка зібрала близько сотні людей, відбувалася у форматі дебатів між противниками знесення будинку №52 на вул. Сахарова і прихильниками такої ідеї.

Представники забудовника презентували проект майбутнього триповерхового офісного центру, який, на їхню думку, органічно вписується серед існуючих будівель. Також вони наголошували, що через перебудову будинок Терлецького вже не є автентичним, а модерні офіси стали б «переходом від старої частини Львова до сучасної».

«Триповерхова офісна будівля органічно вписується в район, адже вгорі на вул. Княгині Ольги є сучасна житлова забудова. Проектований об’єкт не є домінантний, проте має власну індивідуальність. Він принесе свіжий ковток у це місце та дозволить створити близько 120 робочих місць під ІТ-кластер і різні види бізнесу. Приміщення буде сплановане як openspace, бо зараз будинок має маленькі кімнати, недостатню освітленість, немає взагалі парковки», – заявив представник забудовника Сергій Ковалюк.

Чимало серед присутніх виступили проти знесення цього будинку, адже, незважаючи на те, що офіційно він не є пам’яткою архітектури, цю будівлю вони вважають частиною історичної та культурної спадщини Львова. Таку думку розділяли здебільшого львів’яни старшого віку.

«Так, можливо, ця будівля не несе якоїсь особливої архітектурної цінності. І питання не в тому, чи подобається нам ця будівля, чи ні. Питання в тому, чи зберігаємо ми нашу історію і культуру, чи плюємо на неї», – виговорилась у натовпі місцева мешканка.

Противники знесення будинку Терлецького навідріз відкидали аргументи забудовника про те, що у 90-х роках будівлю частково перебудовували (замінювали вікна і двері, проводили ремонт), висловлювали стурбованість через майбутнє додаткове навантаження на інженерні мережі. В певний момент дебатів присутні навіть почали викрикувати забудовнику «Ганьба!».

«Громада проти знесення цього будинку, і з такою думкою треба рахуватись. В іншому випадку ми будемо тут стояти і вдень, і вночі, не дамо нічого зробити», – сказала львів’янка старшого віку.

Представники забудовника також наголошували, що будинок Терлецького є їхньою власністю, а через той стан, в якому він зараз є, туди не зайде бізнес. Тому вони додавали, що готові дискутувати щодо «майбутньої форми» будівлі та запевнили, що не зрубуватимуть дерев, які ростуть на подвір’ї.

На обговоренні була присутня й молодь, яка переважно схвально відгукувалась щодо знесення старовинної будівлі, пояснюючи це тим, що Львів повинен розвиватися й залучати інвестиції. При цьому таке будівництво має оживити мікрорайон.

«Я теж ІТшник, я знаю, в яких умовах працюють мої колеги за кордоном, як працюють провідні світові компанії. І скажу чесно: якщо цей будинок буде в такому стані, я б туди не пішов працювати», – зазначив молодий львів’янин.

«Я завжди сприймав цей будинок як офісний центр, я ніколи не підозрював, що він має якусь історичну цінність. Я розумію старших людей, які тут довгий час живуть, вони звикли до того середовища. Але це не означає, що треба законсервувати все довкола і ніяк не рухатися вперед. Нещодавно на вул. Кульпарківській відкрили сучасний офісний центр із рестораном, і відразу цей район ожив, там з’явився рух, динаміка, а нерухомість навколо теж стає ціннішою і дорожчою», – підкреслив журналіст Андрій Дрозда.

За збереження будинку Терлецького виступив й член Львівського обласного товариства охорони пам’яток історії та культури Богдан Зятик. Він переконаний, що і Михайло Терлецький, і його помешкання відіграють важливу роль в історії не лише Львова, а й української культури.

«Михайло Терлецький був великою постаттю в українській культурі. Його ставлять в один ряд із митрополитом Андреєм Шептицьким, Йосипом Сліпим, адже він був співзасновником Національного музею у Львові, фундатором української культури і мистецтва. Також Терлецький підтримував художників, митців, допомагав українським студентам. В цей будинок до нього приходили Станіслав Людкевич, Олександр Олесь, Павло Ковжун, Святомлав Гординський, Іван Труш. Це були знамениті суботні зустрічі, в цьому будинку збиралася вся українська еліта», – пояснив Богдан Зятик.

Після тривалої дискусії члени виконавчого комітету жодного рішення не прийняли. Своєю чергою міський голова Львова Андрій Садовий запевнив, що рішення щодо знесення будівлі він призупинив, а це дискусійне будівництво хоче обговорити ще з науковцями Львівської політехніки, Академії мистецтв та іншими експертами.

Нагадаємо, 26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради дозволив знести будинок Терлецького на вул. Сахарова, 52, а на його місці спорудити офіси. Будівництвом займатиметься ТзОВ «Інсула інвест», власник якого є наближеною особою до компанії «Авалон».

Через це у Львові розгорівся справжній скандал, адже на захист будинку, який звели ще у 1907 році, стали активісти, пам’яткоохоронці та небайдужі містяни. Вони навіть зареєстрували петицію до міської ради з вимогою не допустити знесення будівлі, яка ще й знаходиться в історичному ареалі міста. За кілька днів вона зібрала необхідні 500 голосів.

Однак на противагу цій петиції львів’янин Василь Жбадинський створив альтернативну, у якій закликає таки збудувати сучасний офісний центр на місці історичної будівлі.

Додамо, будинок на вул. Сахарова, 52 збудували у 1907 році, він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату. Чоловік був єдиним у Львові українцем, який мав власну аптеку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *