Тетяна Кочірко: «Україна порушує права мільйонів людей, які формально володіють землею, але не можуть нею розпоряджатися»

Незалежний юрист про мораторій на продаж землі в Україні та обмежене право власності на землю:

«Нічого немає більш постійного, ніж тимчасове», – такими словами можна охарактеризувати  продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, який Верховна Рада України прийняла наприкінці минулого року.

Мораторій  на продаж земель вже триває більше 16 років. З року в рік Рада замість ухвалення законодавства, що регулюватиме обіг землі сільськогосподарського призначення, продовжує мораторій, чим обмежує та порушує  права українців повноцінно розпоряджатися землями.

Однак варто нагадати, що у травні минулого року Європейський суд з прав людини визнав мораторій на землю незаконним та таким, що порушує право на власність, гарантоване Першим протоколом до Європейської конвенції з прав людини (справа «Зеленчук і Цицюра проти України» від 22 травня 2018 року. Набуло чинності  дане рішення з 22 серпня 2018 року. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c79 .)

Це одне із з найрезонансніших рішень ЄСПЛ щодо України. Основна суть якого полягає у тому, що держава не може продовжувати законодавчу заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності!

У рішенні Європейський суд з прав людини зазначає:

• «Пункт 3 – суд дійшов висновку, що мало місце порушення статті 1 Протоколу 1 Європейської Конвенції з прав людини, у якій закріплено наступне: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
• «Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Даним рішенням грошової компенсації не присуджено, однак, якщо держава проявить необґрунтовану затримку в прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими і це може призвести до ланцюгової реакції.  Власники земель сількогосподарського призначення  зможуть посилатися на рішення ЄСПЛ та вимагати компенсації. А це може коштувати державі мільярдів.

Незважаючи на це Україна й надалі порушує права мільйонів людей, які  формально володіють землею, але не можуть нею повноцінно розпоряджатися.

Крім того, відсутність права на вільний продаж і купівлю землі сільськогосподарського призначення, безумовно, стримує інвестиції в аграрну сферу.

Загалом мораторій на землі с/г приблизно виглядає так: «Чи маю право? – Так!  Чи можу? – Ні! Чому? – Законом заборонено!».

Цікавий є також той факт, що серед 47 держав Ради Європи ніде немає абсолютної заборони на продаж сільськогосподарських земель, крім України. В усьому світі вона є тільки у п’яти державах – Північна Корея, Куба, Венесуела, Демократична Республіка Конго і Україна.

Крім того, за даними Держгеокадастру, «понад 1,4 млн власників паїв померли, так і не дочекавшись відновлення права на розпорядження своєю приватною власністю. Через неможливість оформити спадщину чи через відсутність спадкоємців понад 400 тис з них не змогли передати землю у спадщину і залишили понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель безхазяйними».

Відтак, першочергово необхідно розробити законодавство, яке регулюватиме земельний ринок. Адже створення та запуск земельного ринку є необхідною складовою розвитку ринкової економіки нашої країни. Земельний ринок  повинен бути прозорим і справедливим, конкурентоспроможним та ефективним.

Сподіваємося, що уряд вчасно (до 1 березня 2019 року – ред.) виконає покладені на нього зобов’язання щодо розроблення та внесення на розгляд парламенту законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».